Рим – В італійському Турині триває міжнародна виставка-ярмарок Салон смаку. Фермери, рибалки і селяни зі 153 країн світу представляють національні якісні продукти та обговорюють проблеми агрокультури за умов сучасної глобалізації. А трохи далі на схід від Турина, поблизу Венеції, живе українсько-італійське подружжя бджолярів, які до Салону смаку ще не дісталися, та у якості свого солодкого продукту не сумніваються. Духмяний мед продають на місцевих базарах, а нещодавно пригощали ним відомого своїм захопленням бджільництвом Президента України Віктора Ющенка під час його візиту до Італії.
Їхні долі поєднала альпійська гірська квітка рододендрон. Тернопільчанка Роксана змалку любила ласувати медом, як каже, бутлями його їла. Тому мати так і пророкувала: «Треба тобі чоловіка-пасічника». Живучи в Італії, почула про рідкісний квітковий мед. Випадково на базарі у Местре (передмістя Венеції) вгледіла якось слоїк із написом «мед-рододендрон». Так ласунка Роксана простелила стежку до того базару, купуючи й інші види меду в батька свого майбутнього нареченого.
І ось одного дня... «Побачила Луку і здивувалася: такий дивний хлопець мед продає, зовсім на італійця не схожий, такий, як «наш Іван». Бо він дуже русявий, у зовнішності зовсім не має італійських рис. Потім купувала-купувала у нього мед, аж поки він не запросив мене на каву...», – згадує дівчина початок їхнього медового роману.
Вже 5 років, як фах медсестри вона змінила на бджолярську справу і разом із 4-літньою донечкою допомагає чоловікові на пасіці. Лука за професією також медик, а любов до бджіл перейняв від батька. Покинувши роботу фізіотерапевта, молодий чоловік віддався батьківському ремеслу. На сьогодні у їхньому господарстві небагато-немало – понад 200 вуликів.
Українські бджоли в Італії гудуть
В одному з них живе українська бджолина матка. Перебуваючи на Тернопільщині, італійський пасічник зацікавився місцевими бджолами та вирішив придбати одну сім’ю для себе. Чим привабили його українські бджоли?
Лука розповів: «Це рідкісний вид бджіл «карніка», який маємо також в Італії. Порода дуже добра, бо бджоли не сильно кусаються, тому їх легше оглядати у вуликах. Також ця раса добре пристосована до гірської місцевості, до низьких температур, коли холодно».
Мед, який носять українські бджоли з італійських гір, Лука з Роксаною у вишиванках виставляли нещодавно на ярмарку у Местре, де проходило свято народів. Літрова банка — від 7 до 10 євро. Недешево, говорить Лука, бо ж чимдалі бджолярство стає не зовсім солодким ремеслом.
Улюблена «несолодка справа»
Як наслідок глобалізації, в Італії серед бджіл та інших комах і тварин поширилися невідомі досі хвороби з Азії та Африки. Тому їх важче доглядати, ніж колись, пояснює пасічник. Інший головний біль бджолярів та агропідприємців у Європі – забруднені водоймища і нові види пестицидів, які розкидають на полях для боротьби зі шкідниками.
Ці хімічні речовини збивають з толку бджіл: вони втрачають орієнтацію і не в змозі повернутися назад до вуликів. На орієнтацію медоносних комах впливають і мобільні телефони з радіоантенами. Адже бджоли, кружляючи на місцевості, надто чутливі до електромагнітних хвиль.
За поведінкою своїх бджіл Роксана і Лука читають майбутнє, бо цих комах називають вартовими навколишнього середовища. На варті свого бізнесу українсько-італійська родина пасічників тримає палку любов між собою та любов до спільної справи, котра разом із медом робить їхнє життя ще солодшим.
(Рим – Прага – Київ)
І ось одного дня... «Побачила Луку і здивувалася: такий дивний хлопець мед продає, зовсім на італійця не схожий, такий, як «наш Іван». Бо він дуже русявий, у зовнішності зовсім не має італійських рис. Потім купувала-купувала у нього мед, аж поки він не запросив мене на каву...», – згадує дівчина початок їхнього медового роману.
Вже 5 років, як фах медсестри вона змінила на бджолярську справу і разом із 4-літньою донечкою допомагає чоловікові на пасіці. Лука за професією також медик, а любов до бджіл перейняв від батька. Покинувши роботу фізіотерапевта, молодий чоловік віддався батьківському ремеслу. На сьогодні у їхньому господарстві небагато-немало – понад 200 вуликів.
Українські бджоли в Італії гудуть
В одному з них живе українська бджолина матка. Перебуваючи на Тернопільщині, італійський пасічник зацікавився місцевими бджолами та вирішив придбати одну сім’ю для себе. Чим привабили його українські бджоли?
Лука розповів: «Це рідкісний вид бджіл «карніка», який маємо також в Італії. Порода дуже добра, бо бджоли не сильно кусаються, тому їх легше оглядати у вуликах. Також ця раса добре пристосована до гірської місцевості, до низьких температур, коли холодно».
Мед, який носять українські бджоли з італійських гір, Лука з Роксаною у вишиванках виставляли нещодавно на ярмарку у Местре, де проходило свято народів. Літрова банка — від 7 до 10 євро. Недешево, говорить Лука, бо ж чимдалі бджолярство стає не зовсім солодким ремеслом.
Улюблена «несолодка справа»
Як наслідок глобалізації, в Італії серед бджіл та інших комах і тварин поширилися невідомі досі хвороби з Азії та Африки. Тому їх важче доглядати, ніж колись, пояснює пасічник. Інший головний біль бджолярів та агропідприємців у Європі – забруднені водоймища і нові види пестицидів, які розкидають на полях для боротьби зі шкідниками.
Ці хімічні речовини збивають з толку бджіл: вони втрачають орієнтацію і не в змозі повернутися назад до вуликів. На орієнтацію медоносних комах впливають і мобільні телефони з радіоантенами. Адже бджоли, кружляючи на місцевості, надто чутливі до електромагнітних хвиль.
За поведінкою своїх бджіл Роксана і Лука читають майбутнє, бо цих комах називають вартовими навколишнього середовища. На варті свого бізнесу українсько-італійська родина пасічників тримає палку любов між собою та любов до спільної справи, котра разом із медом робить їхнє життя ще солодшим.
(Рим – Прага – Київ)