Харків – «Бог любить усіх однаково, незалежно від сексуальної орієнтації». Довести це намагається священиця, єпископ протестантської церкви Даян Фішер. Напередодні вона відвідала Харків, де зустрілась із гомосексуальною спільнотою. Молодим людям Фішер розказувала, як співвідносяться духовність та сексуальність у вірі та релігії.
Боротьбі за права гомосексуальних жінок Даян Фішер віддала 35 років життя. Адже на собі відчула дискримінацію з боку гетеросексуальної більшості, коли вона відкрилась, що є лесбійкою, і її, зокрема, перестали пускати в церкву.
Втім, урешті вона сама стала священицею, коли в Канаді, де вона живе, відкрили церкву, де вінчають гомосексуальні пари. «Перед Богом усі рівні, – каже Даян Фішер, – незалежно від сексуальної орієнтації».
Місце та час проведення семінару в Харкові офіційно не розголошували. Інформацію передавали з уст в уста через і досі негативне ставлення до гомосексуальних людей що в Україні, то й загалом у світі.
Тому «ЛҐБТ-ком’юніті», тобто товариство лесбіянок, ґеїв, бісексуалів та трансґендерів, є закритим. Більшість не розголошує подробиць особистого життя, щоб мати можливість нормально працювати або навіть виховувати дітей.
Рівність чи «духовна хвороба»?
«ЛҐБТ-людей – лесбіянок, ґеїв, бісексуалів і трансґендерів – постійно звинувачують у тому, що вони сповнені гріха. І в цьому полягає мета мого візиту: висловити зовсім інше послання і сказати, що ЛҐБТ-люди – це люди, яких вітають Бог та Церква», – каже священиця-лесбійка.
У Біблії мовиться : «Кохай ближнього свого, як самого себе». І немає жодного рядка на кшалт: «Не люби його, бо він гомосексуаліст»,— каже Даян Фішер.
Такої думки, щоправда, не поділяє ані Католицька, ані Православна церкви.
Прес-секретар Харківської єпархії УПЦ (Московського Патріархату) В’ячеслав Потапов нагадує слова тієї ж Біблії: «Нам відомо зі Священного Писання, що прадавні міста Содом та Гоморра були знищені через те, що їхні мешканці вдалися до гріховного, неприродного зв’язку. І цілком очевидно, що люди, які страждають на цю духовну хворобу, мають усіма силами боротися з нею, а не пропагувати цю гріховну схильність, і тим більш не хизуватись нею».
Самодискримінація
Не те, що хизуватись, просто розповісти про свою орієнтацію побоюється більшість гомосексуальних людей, каже віце-президент жіночої організації «Сфера» Ганна Шаригіна.
«Я просила людей гомосексуальних, зокрема гомосексуальну пару, пропонувала їм виступити перед телекамерами і розповісти про свої стосунки. Мені казали: ні, ти що, в мене батьки в Харкові, я працюю в міжнародній єврейській організації, у мене мама, у мене бабуся, а дідусеві буде інфаркт і так далі. Тому невідомо, хто кого дискримінує: чи то суспільство цих людей, чи то люди самі себе».
За результатами різних досліджень, гомосексуальних людей у світі від 4 до 7 відсотків.
(Харків – Прага – Київ)
Втім, урешті вона сама стала священицею, коли в Канаді, де вона живе, відкрили церкву, де вінчають гомосексуальні пари. «Перед Богом усі рівні, – каже Даян Фішер, – незалежно від сексуальної орієнтації».
Місце та час проведення семінару в Харкові офіційно не розголошували. Інформацію передавали з уст в уста через і досі негативне ставлення до гомосексуальних людей що в Україні, то й загалом у світі.
Тому «ЛҐБТ-ком’юніті», тобто товариство лесбіянок, ґеїв, бісексуалів та трансґендерів, є закритим. Більшість не розголошує подробиць особистого життя, щоб мати можливість нормально працювати або навіть виховувати дітей.
Рівність чи «духовна хвороба»?
«ЛҐБТ-людей – лесбіянок, ґеїв, бісексуалів і трансґендерів – постійно звинувачують у тому, що вони сповнені гріха. І в цьому полягає мета мого візиту: висловити зовсім інше послання і сказати, що ЛҐБТ-люди – це люди, яких вітають Бог та Церква», – каже священиця-лесбійка.
У Біблії мовиться : «Кохай ближнього свого, як самого себе». І немає жодного рядка на кшалт: «Не люби його, бо він гомосексуаліст»,— каже Даян Фішер.
Такої думки, щоправда, не поділяє ані Католицька, ані Православна церкви.
Прес-секретар Харківської єпархії УПЦ (Московського Патріархату) В’ячеслав Потапов нагадує слова тієї ж Біблії: «Нам відомо зі Священного Писання, що прадавні міста Содом та Гоморра були знищені через те, що їхні мешканці вдалися до гріховного, неприродного зв’язку. І цілком очевидно, що люди, які страждають на цю духовну хворобу, мають усіма силами боротися з нею, а не пропагувати цю гріховну схильність, і тим більш не хизуватись нею».
Самодискримінація
Не те, що хизуватись, просто розповісти про свою орієнтацію побоюється більшість гомосексуальних людей, каже віце-президент жіночої організації «Сфера» Ганна Шаригіна.
«Я просила людей гомосексуальних, зокрема гомосексуальну пару, пропонувала їм виступити перед телекамерами і розповісти про свої стосунки. Мені казали: ні, ти що, в мене батьки в Харкові, я працюю в міжнародній єврейській організації, у мене мама, у мене бабуся, а дідусеві буде інфаркт і так далі. Тому невідомо, хто кого дискримінує: чи то суспільство цих людей, чи то люди самі себе».
За результатами різних досліджень, гомосексуальних людей у світі від 4 до 7 відсотків.
(Харків – Прага – Київ)