Варшава – Саміт Євросоюзу минулого тижня став ареною політичного протистояння між польським президентом Лехом Качинським та главою уряду Дональдом Туском. Водночас міжнародна спільнота спостерігає за політичною кризою в Україні. Чому у країнах Західної Європи Варшаву та Київ почали ставити на один рівень?
У Польщі триває політичний скандал та протистояння у верховних гілках влади.
Детонатором політичних пристрастей минулого тижня був саміт країн Євросоюзу. Напередодні саміту прем’єр Дональд Туск заявив про те, що він не хоче бачити поруч у Брюсселі президента Леха Качинського.
Президент, демонструючи Польщі та й усій Європі, хто є господарем в домі, все-таки прибув до Брюсселя.
Це вже не внутрішній, це міжнародний скандал
На думку оглядачів, подібні конфлікти викликані розподілом конституційних повноважень між лідерами держави і стали останнім часом звичним явищем у відносинах між президентом Лехом Качинським та прем’єром Дональдом Туском.
Однак, уперше в історії Польщі внутрішній політичний скандал вийшов за межі парламенту та уряду й поширився на європейську політичну арену.
«Війна за крісло» у залі пленарних засідань Ради Європи, що її продемонстрували минулого тижня лідери Польщі, виявилась настільки скандальною, що після завершення саміту ЄС західноєвропейські оглядачі почали говорити про назріваючу політичну кризу в країнах Центральної та Східної Європи, зокрема в Польщі та Україні.
Фахівці вказують на те, що головною причиною внутрішньополітичних протистоянь як у Польщі, так і в Україні є нечітко визначені в Конституції повноваження гілок верховної влади.
Українська журналістка Тетяна Серветник, яка зараз працює у впливовій польській газеті «Жечпосполіта», з цього приводу каже, що «не йдеться про повноваження, а все-таки про політичні амбіції і про використання таких ситуацій, які мали місце під час саміту у Брюсселі. Звичайно, уряд мав представляти польську делегацію. Тим часом, політичні амбіції президента Леха Качинського змусили його до того, що він також поїхав туди. Але перед поїздкою не раз наголошував, що він не до кінця довіряє урядові, що він побоюється, що уряд може щось там не так зробити, як треба».
Слухачам у Польщі й Україні ці слова можуть здатись дуже знайомими.
Однак варто в контексті польського політичного скандалу пригадати головні події минулого тижня.
Пізно увечері у вівторок канцелярія прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска відмовила президентові Лехові Качинському в можливості скористатися державним спецлітаком. Уряд пояснював рішення тим, що це мала б бути приватна, а не офіційна поїздка Леха Качинського до Брюсселя.
Крім того, як з’ясувалось, перепустку до зали засідань саміту Євросоюзу не отримав президент Лех Качинський. Однак він за 60 тисяч доларів найняв у авіаперевізника літак і, попри все, прибув до Брюсселя.
Потім, завдяки сприянню президента Франції Ніколя Саркозі, Лех Качинський отримав акредитацію на саміт.
Продовжує українська журналістка, коментатор польської газети «Жечпосполіта» Тетяна Серветник: «Тут, у Польщі, в журналістів та оглядачів складається таке враження, що президент та прем’єр перебирають на себе значну частину компетенцій, наголошують, що власне вони відповідають за зовнішню політику держави. Це є, на мою думку, також боротьба за електорат, боротьба за те, щоб переконати електорат, що все те, що є для Польщі корисне, це якраз їхня заслуга. Це намагається зробити і Лех Качинський, і Дональд Туск».
Протистояння серйозно може зашкодити і Польщі, і Україні
Ми запитали українську оглядачку про те, як, на її думку, політичне протистояння у Варшаві та Києві впливатиме на співробітництво двох країн, зокрема на проведення футбольного чемпіонату Євро-2012.
«Багато, дуже багато проектів може бути нереалізованих , багато може бути просто похованих, наприклад справа нафтогону Одеса-Броди-Ґданськ. Я побоююсь, що конфлікти відсунуть її на дальший план, або відсунуть на дальший план справу енергетичної безпеки в регіоні. Побоююсь, що конфлікти в обох державах не сприятимуть розвитку відносин, не сприятимуть здійсненню важливих стратегічних проектів», – вважає Тетяна Серветник.
Детонатором політичних пристрастей минулого тижня був саміт країн Євросоюзу. Напередодні саміту прем’єр Дональд Туск заявив про те, що він не хоче бачити поруч у Брюсселі президента Леха Качинського.
Президент, демонструючи Польщі та й усій Європі, хто є господарем в домі, все-таки прибув до Брюсселя.
Це вже не внутрішній, це міжнародний скандал
На думку оглядачів, подібні конфлікти викликані розподілом конституційних повноважень між лідерами держави і стали останнім часом звичним явищем у відносинах між президентом Лехом Качинським та прем’єром Дональдом Туском.
Однак, уперше в історії Польщі внутрішній політичний скандал вийшов за межі парламенту та уряду й поширився на європейську політичну арену.
«Війна за крісло» у залі пленарних засідань Ради Європи, що її продемонстрували минулого тижня лідери Польщі, виявилась настільки скандальною, що після завершення саміту ЄС західноєвропейські оглядачі почали говорити про назріваючу політичну кризу в країнах Центральної та Східної Європи, зокрема в Польщі та Україні.
Фахівці вказують на те, що головною причиною внутрішньополітичних протистоянь як у Польщі, так і в Україні є нечітко визначені в Конституції повноваження гілок верховної влади.
Українська журналістка Тетяна Серветник, яка зараз працює у впливовій польській газеті «Жечпосполіта», з цього приводу каже, що «не йдеться про повноваження, а все-таки про політичні амбіції і про використання таких ситуацій, які мали місце під час саміту у Брюсселі. Звичайно, уряд мав представляти польську делегацію. Тим часом, політичні амбіції президента Леха Качинського змусили його до того, що він також поїхав туди. Але перед поїздкою не раз наголошував, що він не до кінця довіряє урядові, що він побоюється, що уряд може щось там не так зробити, як треба».
Слухачам у Польщі й Україні ці слова можуть здатись дуже знайомими.
Однак варто в контексті польського політичного скандалу пригадати головні події минулого тижня.
Пізно увечері у вівторок канцелярія прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска відмовила президентові Лехові Качинському в можливості скористатися державним спецлітаком. Уряд пояснював рішення тим, що це мала б бути приватна, а не офіційна поїздка Леха Качинського до Брюсселя.
Крім того, як з’ясувалось, перепустку до зали засідань саміту Євросоюзу не отримав президент Лех Качинський. Однак він за 60 тисяч доларів найняв у авіаперевізника літак і, попри все, прибув до Брюсселя.
Потім, завдяки сприянню президента Франції Ніколя Саркозі, Лех Качинський отримав акредитацію на саміт.
Продовжує українська журналістка, коментатор польської газети «Жечпосполіта» Тетяна Серветник: «Тут, у Польщі, в журналістів та оглядачів складається таке враження, що президент та прем’єр перебирають на себе значну частину компетенцій, наголошують, що власне вони відповідають за зовнішню політику держави. Це є, на мою думку, також боротьба за електорат, боротьба за те, щоб переконати електорат, що все те, що є для Польщі корисне, це якраз їхня заслуга. Це намагається зробити і Лех Качинський, і Дональд Туск».
Протистояння серйозно може зашкодити і Польщі, і Україні
Ми запитали українську оглядачку про те, як, на її думку, політичне протистояння у Варшаві та Києві впливатиме на співробітництво двох країн, зокрема на проведення футбольного чемпіонату Євро-2012.
«Багато, дуже багато проектів може бути нереалізованих , багато може бути просто похованих, наприклад справа нафтогону Одеса-Броди-Ґданськ. Я побоююсь, що конфлікти відсунуть її на дальший план, або відсунуть на дальший план справу енергетичної безпеки в регіоні. Побоююсь, що конфлікти в обох державах не сприятимуть розвитку відносин, не сприятимуть здійсненню важливих стратегічних проектів», – вважає Тетяна Серветник.