Гості Вечірньої Свободи: Юрій Полунеєв - народний депутат (БЮТ), член наглядової Ради НБУ та Голова асоціації українських банків Олександр Сугоняко
(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)
Роман Скрипін: Панове, навіщо Україні кошти, тобто нові кредити? Без них Україна не зможе подолати фінансову кризу? Але він (кредит) є певним страхуванням від поглиблення ризиків, які сьогодні є у світовій економіці, від того, що сьогодні прогнозують, очевидно, те, що глобальна рецесія може тривати, принаймні, до кінця наступного року. Я в даному випадку констатую факт, що стан української банківської системи в порівняні з сусідами є не гірший, м’яко кажучи. Розумієте, в інших країнах є проблеми з банками справжні, у нас ми самі собі створили проблему. Як це зрозуміти, якщо підприємство знімає рахунок і переходить до іншого банку? За два тижні можна банк покласти при такій позиції. Але на сьогодні, якщо ми подивимось на загальноглобальну ситуацію, в тому числі на ситуацію в Росії з банками, в тому числі на ситуацію в інших країнах, у Прибалтиці і так далі, то можна сміливо сказати, що українська банківська система стоїть. (Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)
Роман Скрипін: Панове, навіщо Україні кошти, тобто нові кредити? Без них Україна не зможе подолати фінансову кризу?
Олександр Сугоняко: Якщо говорити про сьогоднішній день, то, очевидно, ніякої гостроти і потреби в цих коштах немає. Хоча б через те, що у нас майже 40 мільярдів — валютні резерви НБУ і загальна ситуація з ліквідністю, якщо відкинути кризу довіри, не має… Ну, на сьогодні ліквідність 18 мільярдів.
Але якщо пам’ятати про негативне торговельне сальдо і проблеми з платіжним балансом, то, безумовно, дивлячись у наступний рік і пам’ятаючи, що нам потрібно буде гасити якусь частину короткострокового боргу, то, без сумніву, ці кошти дуже потрібні. Тобто, це кошти, які нам потрібні на наступний рік.
Роман Скрипін: Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко говорить про необхідність залучення в Україну грошей від МВФ. Йдеться про 14, якщо я не помиляюся, мільярдів доларів.
Навіщо вони Україні? Чи потрібен нам додатковий кредит?
Юрій Полунеєв: Я погоджуюся з тим, що сказав пан Олександр стосовно того, що сьогодні потреби в цьому кредиті немає.
Юрій Полунеєв: Він (кредит) є певним страхуванням від поглиблення ризиків, які сьогодні є у світовій економіці, від того, що глобальна рецесія може тривати, принаймні, до кінця наступного року. Україна внаслідок цього може серйозно постраждати.
Україна внаслідок цього може серйозно постраждати, в першу чергу через те, що наш експорт є достатньо монокультурним, а по-друге, ми залежимо від імпорту природного газу. Таким чином нам потрібна ця гарантія на випадок, коли ситуація буде погіршуватися і далі.
Що стосується самого кредиту, то це є лише частина, компонент більш широкого, всеохоплюючого плану дій, який зараз практично вже розроблений, він сьогодні в стадії такого шліфування і має включати в себе цілу систему термінових заходів, які мають бути в першу чергу забезпечені безперервною діяльністю парламенту, а також усіх гілок української влади.
Роман Скрипін: Ви говорите про план дій, який розробляє Тимошенко, чи про план дій, який був запропонований РНБО на розгляд парламенту?
Юрій Полунеєв: Я говорю про план дій Тимошенко, тому що цей план сьогодні забезпечений конкретними законодавчими актами.
Будь-який план, який є констатацією загальних напрямків, наприклад, розвинути експорт, скоротити імпорт, то сьогодні такі рекомендації може надати будь-яка кількість експертних середовищ.
План має бути абсолютно конкретним, тому що він торкається сьогодні зміни дуже багатьох законодавчих актів, законів в Україні.
Роман Скрипін: Це стане предметом нашої розмови згодом.
А ми ще на початку літа і в середині літа в цій студії почали говорити на теми, що дотичні до такого явища, як фінансова або економічна криза.
Скажімо, ставили запитання: що відбувається на ринку житла? І чули запевнення, що все гаразд, явища на ньому мають сезонний характер. Хоча девелопери вже тоді починали чухати потилицю, що їм робити з практично побудованими об’єктами, як їх продати?
Потім вже восени ми поставили запитання про те, що означають коливання на біржах, на ПФТС в тому числі? І почули запевнення фахівців, що панікувати не слід, все гаразд, явище тимчасове.
І врешті-решт пригадуються слова пані Прем’єр-міністра, яка запевняла, що Україні фінансова криза не загрожує, навіть продовжується зростання економіки. Це ще було до тієї халепи, в яку потрапили українські металурги та хіміки, тобто експортноутворюючі галузі.
І ось тепер, як Пилип з конопель, українська влада в персоналіях Президента та Прем’єра визнають наявність кризи, демонструючи намагання першим вдягти костюм супермена-рятівника, ніж вжити реальних кроків на подолання загроз.
Проте порядок можливий не поодинці, а лише консолідовано. І ще один день у цій благородній справі втрачено безповоротно…
Панове, що сталося з «Промінвестбанком»?
Олександр Сугоняко: «Промінвестбанк» не впав, у нього не було проблем своїх, власних, вони справді штучно викликані були. І паніка почалася в банківській системі і відтік…
Але ми сьогодні говоримо про 6 мільярдів з лишнім відтоку депозитів. Ми маємо розуміти, що не подарунок для банків, це кошти, які відійшли з банків, а потрібно здійснювати розрахунки і платежі.
Паніка, яка зроблена, в тому числі зроблена і ЗМІ. Можливо, я тут визнаю, через відсутність об’єктивної інформації, можливо, через те, що у нас немає єдності в політиків на сьогоднішній день і немає єдиної позиції Прем’єра і Президента щодо того, щоб сказати однозначно і ясно: все буде так, як ми плануємо, а ми плануємо ось так. І розказати, як.
Олександр Сугоняко: Стан української банківської системи в порівняні з сусідами є не гірший, м’яко кажучи.
Роман Скрипін: А що тоді значить сьогоднішня заява Moody’s, про заниження індексу банків українських, з чим НБУ не погодився різко?
Олександр Сугоняко: Коли ми сьогодні обговорювали цю тему у Прем’єр-міністра, то там говорилося серед іншого про те, що в нас ніхто не подає стан, скажімо, боргів українських.
От 100 мільярдів – це величезна сума. А яка в цих боргах частка елементарна кредитів товарних, які не потребують повернення у валюті? Розумієте? Скільки там реально грошей?
Ми називаємо цифри, а там справді в цих рейтингах я теж вбачаю, я не знаю, там по-різному, тому що країна не може адекватно подати стан справ, який є. Немає коли за цією політикою!
Роман Скрипін: Як це, немає коли?
Олександр Сугоняко: Ну, політика у нас, вибори на носі.
Роман Скрипін: Тобто, заява Moody’s, Fitch- це все неправда, те, що вони занижують рейтинги українських банків? Причому не останніх банків, туди потрапив так само й банк «Надра», скажімо.
Олександр Сугоняко: Вони користуються інформацією, яка не коментується владою, яка мала б подаватися відповідним чинимо, вона не подається так, як вона мала б подаватися.
Тобто, я Вам назвав борги України. Скільки там реально з тих 100 мільярдів боргу, який у нас числиться, скільки там реально є грошей, які треба буде віддати, валюти, а скільки там інших складових?
Роман Скрипін: Зрозуміло.
Все ж таки, що сталося з «Промінвестбанком», поясніть мені як банкір?
Олександр Сугоняко: Я скажу дуже просто.
З моєї точки зору, тут теж проблема… От якби не було цієї інформаційної атаки... Одночасно в газетах заявляються статті, смс розсилаються, підприємства зупиняються, спеціально примушують робочих бігти отримувати гроші від цього банку. Якби цього не було або якби це було в будь-якого іншого банку, то був би той самий ефект.
Олександр Сугоняко: В інших країнах є проблеми з банками справжні, у нас ми самі собі створили проблему.
Роман Скрипін: Чекайте, як держава може говорити про націоналізацію тепер «Промінвестбанку», якщо Ви говорите, що була інформаційна атака? Вона була в певних часових межах, вона не триває по сьогоднішній день. І що, після цього банк треба націоналізувати відразу, він сам встояти не може, очевидно, слабкий банк?
Олександр Сугоняко: А Ви уявіть собі, що 2 мільярди депозитів з тих 6 вийшли з цього банку. Нормально? Потім пішли підприємства рахунки свої знімати, в тому числі і державні, як мені говорили.
Олександр Сугоняко: Як це зрозуміти, якщо підприємство знімає рахунок і переходить до іншого банку? За два тижні можна банк покласти при такій позиції.
А НБУ виділив кошти, підтримав цей банк. І далі стоїть мова про те, щоб або інвестор його забрав, якщо знайдеться той, хто купить його на сьогодні, а якщо ні, то треба націоналізувати.
Роман Скрипін: Так все ж таки питання: чи хтось його купить, чи його націоналізують?
Юрій Полунеєв: Скажу так стосовно «Промінвестбанку», що дійсно політична криза створює загальну ситуацію дискомфорту, невпевненості, у бізнесу викликає бажання створювати якісь резерви, гарантії і так далі, вона для банківської системи є надзвичайно руйнівною, тому що вона в населення створює ажіотаж, створює оцю невпевненість. Тому серед причин, які поклали «Промівестбанк», я мушу погодитися, що ця причина – це рейдерська атака, інформаційна атака, вона була однією із головних.
Юрій Полунеєв: Скажу так стосовно «Промінвестбанку», що дійсно політична криза створює загальну ситуацію дискомфорту, вона для банківської системи є надзвичайно руйнівною.
Але все таки я додам, як кажуть, ложку дьогтю в цю ситуацію. Ложка дьогтю полягає в тому, що українська банківська система має ознаки хвороби швидкого зростання. Ці ознаки не є драматичними, але вони все-таки при зростанні активних операцій на 60% на рік призводили до того, що багато банків закривали очі на платоспроможність клієнтів. І були певні проблеми.
Я думаю, що розвиток банківської системи, який намагався наздогнати економічне зростання, то от за цим розвитком, мені здається, регулятор трошечки не встиг, тому що йому треба було дуже уважно дивитися на те, як ці процеси відбуваються.
Тобто, не можна сказати, що сьогодні ця сфера є абсолютно безпроблемною, тому що не буває диму без вогню.
Юрій Полунеєв: Якщо ми подивимось на загальноглобальну ситуацію, в тому числі на ситуацію в Росії з банками, в тому числі на ситуацію в інших країнах, в Прибалтиці і так далі, то можна сміливо сказати, що українська банківська система стоїть.