Київ – Більше половини випускників європейських вузів не мають належного рівня кваліфікації, на який розраховують працедавці, приймаючи на роботу молодих фахівців, стверджують експерти департаменту Ради Європи з освітніх питань. Ідеться про падіння рівня освіти, проблему, яка однаково торкається і держав Євросоюзу, і їхніх східних сусідів. Про це нині говорили учасники Європейської конференції з питань молодіжної політики, яка цими днями працює у Києві.
Як стверджує заступник Генерального секретаря Ради Європи Мод де Бур-Букіккйо, зниження рівня освіти спричиняють, серед іншого, низький рівень викладання в окремих вузах, інертність студентства, а також той факт, що часто студенти змушені працювати, щоб заробити собі на навчання.
Із де Бур-Букіккйо згоден і професор краківського Європейського університету Михайло Кірсенко, який додав: «На американському гербі є гарний девіз: в єдності множинний. Європа уніфікується, але в уявленні брюссельських чиновників ця уніфікація має бути зовсім стандартизована, але таке неможливе. Можу навести такий приклад: європейські підручники історії почали вивчати не національну історію, а європейську історію».
І це, як стверджує професор Михайло Кірсенко, не завжди іде на користь студентам, які мають знати й історію своєї держави.
На сьогоднішній європейській вищій освіті позначаються і міжнародна фінансово-економічна криза, і так звана «інфляція кваліфікації», каже експерт Ради Європи – британський професор Говард Вільямсон.
«Нам відомо, що ми маємо створювати економіку, яка базується на якісній освіті. Але можна навести чимало прикладів, коли студенти вчаться і вчаться роками, проте не поспішають приступати до праці. Тому що студенти мають можливість отримувати стипендії і навчальні гранти. До того ж, нинішня фінансова криза незабаром вдарить і по студентству, якому можуть знизити розміри пільг, і по молодих фахівцях, які після вузів не зможуть знайти роботу. А з іншого боку, диплом про вищу освіту аж ніяк не гарантує високої кваліфікації молодого фахівця. Як ми у Британії кажемо, існує «інфляція кваліфікації», – зазначив Говард Вільямссон.
Українська вища освіта: переваги і недоліки
Міністр освіти України Іван Вакарчук визнає, що хоча Україна долучилась до Болонського освітнього процесу, вона має свої навчальні «відмінності»: якщо європейська освітня система ставить за мету підготовку вузького спеціаліста – українська система освіти дає ширше коло знань.
Київський аспірант – віце-президент Європейської спілки Українців Олексій Толкачов вважає, що в останньому є і плюси і мінуси. «У нас гірша спеціалізація. Але у нас людина отримує настільки широку базу знань, що може себе успішно застосувати у різноманітних сферах», – каже він.
На сьогодні, жоден із науковців та освітян не дає рецепту подолання тих проблем, які існують у сфері вищої освіти. Але учасники Європейської конференції з питань молодіжної політики визнали, що проблематика потребуватиме тривалих обговорень, аналізу, програм – чим і займатимуться відтепер експерти Ради Європи та вчені з країн ЄС, України, Молдови і Білорусі.
(Київ – Прага)
Із де Бур-Букіккйо згоден і професор краківського Європейського університету Михайло Кірсенко, який додав: «На американському гербі є гарний девіз: в єдності множинний. Європа уніфікується, але в уявленні брюссельських чиновників ця уніфікація має бути зовсім стандартизована, але таке неможливе. Можу навести такий приклад: європейські підручники історії почали вивчати не національну історію, а європейську історію».
І це, як стверджує професор Михайло Кірсенко, не завжди іде на користь студентам, які мають знати й історію своєї держави.
На сьогоднішній європейській вищій освіті позначаються і міжнародна фінансово-економічна криза, і так звана «інфляція кваліфікації», каже експерт Ради Європи – британський професор Говард Вільямсон.
«Нам відомо, що ми маємо створювати економіку, яка базується на якісній освіті. Але можна навести чимало прикладів, коли студенти вчаться і вчаться роками, проте не поспішають приступати до праці. Тому що студенти мають можливість отримувати стипендії і навчальні гранти. До того ж, нинішня фінансова криза незабаром вдарить і по студентству, якому можуть знизити розміри пільг, і по молодих фахівцях, які після вузів не зможуть знайти роботу. А з іншого боку, диплом про вищу освіту аж ніяк не гарантує високої кваліфікації молодого фахівця. Як ми у Британії кажемо, існує «інфляція кваліфікації», – зазначив Говард Вільямссон.
Українська вища освіта: переваги і недоліки
Міністр освіти України Іван Вакарчук визнає, що хоча Україна долучилась до Болонського освітнього процесу, вона має свої навчальні «відмінності»: якщо європейська освітня система ставить за мету підготовку вузького спеціаліста – українська система освіти дає ширше коло знань.
Київський аспірант – віце-президент Європейської спілки Українців Олексій Толкачов вважає, що в останньому є і плюси і мінуси. «У нас гірша спеціалізація. Але у нас людина отримує настільки широку базу знань, що може себе успішно застосувати у різноманітних сферах», – каже він.
На сьогодні, жоден із науковців та освітян не дає рецепту подолання тих проблем, які існують у сфері вищої освіти. Але учасники Європейської конференції з питань молодіжної політики визнали, що проблематика потребуватиме тривалих обговорень, аналізу, програм – чим і займатимуться відтепер експерти Ради Європи та вчені з країн ЄС, України, Молдови і Білорусі.
(Київ – Прага)