Київ – У п’ятницю було опубліковано в офіційних виданнях президентський указ про розпуск Верховної Ради і призначення нових позачергових виборів до парламенту на 7 грудня цього року. Виборча кампанія офіційно стартувала. Однак в українському політикумі є великі сумніви щодо того, чи відбудуться вибори у визначений термін.
Фракція БЮТ у п’ятницю знову блокувала парламентську трибуну. Необхідні для проведення виборів закони так і не були ухвалені. А без них результати голосування можна буде легко поставити під сумнів.
Центрвиборчком на дострокові вибори хоче отримати 417,5 мільйона гривень. Президент уже звернувся з відповідним листом до Прем’єр-міністра, щоб уряд виділив ці кошти. Віктор Ющенко зажадав, щоб ці кошти були виділені з резервного фонду бюджету. Для виділення коштів із резервного фонду не потрібне рішення парламенту. Проте, як стало відомо Радіо Свобода із джерел в уряді, там зараз радше схиляються до думки, щоб відповідні кошти спрямувати на інші, кращі для сприйняття пересічного громадянина цілі.
Депутати з фракції БЮТ переконані, що профінансувати вибори можна лише шляхом внесення відповідних змін до бюджету. Щодо виділення коштів на вибори урядовим рішенням, то заступник голови фракції БЮТ Андрій Кожемякін вважає такий спосіб антизаконним.
«Це не реально, – каже він. – Вважаю, що якщо хтось захоче це зробити, то хай загляне в Кримінальний кодекс. А там є стаття за нецільове використання бюджетних коштів – аж до восьми років. Минулого разу теж пропонували уряду Януковича це зробити. Але ніхто не ризикнув. Я подивлюсь на того, хто поставить під цим свій підпис».
Загроза судового оскарження
Крім того, є велика ймовірність, що указ Президента буде оскаржено в судовому порядку. Адже Верховну Раду, обрану на позачергових виборах, не можна розпускати впродовж року. А щодо того, від якої дати рахувати цей рік, існують різні тлумачення. Називають зокрема дату 23 листопада, коли відбулося перше засідання цієї Верховної Ради. Цілком можливо, що судовий розгляд щодо легітимності президентського указу відбудеться вже найближчим часом.
Тим часом, у п’ятницю відбулося засідання фракції БЮТ на чолі з головою уряду Юлією Тимошенко. Але про що там ішлося, учасники зустрічі не кажуть. В інтерв’ю Радіо Свобода бютівець Андрій Кожемякін сказав: «У нас нарада фракції була, але, на жаль, я Вам не можу цю інформацію коментувати».
Щодо дати виборів найбільше сумнівів у колишніх соратників Президента – членів низки партій, що входили до НУНС.
«Взагалі, на мою думку, дуже рано говорити про конкретну дату виборів, — каже народний депутат від НУНС, голова НРУ Борис Тарасюк. – Те, що вибори відбудуться, це факт. Але поки що ніхто не може сказати, коли саме. Можуть завадити юридичні позови до адміністративного суду. Закон вимагає наявності реєстру виборців. Цього реєстру немає... Я передбачаю ще не один указ, яким Верховній Раді будуть дані можливості приймати рішення, Верховна Рада не буде приймати ці рішення. Тобто, процес затягнеться».
На думку багатьох парламентарів та політиків, якщо вибори не буде проведено у грудні, то тоді вони,найімовірніше, відбудуться вже навесні наступного року.
(Київ – Прага)
Центрвиборчком на дострокові вибори хоче отримати 417,5 мільйона гривень. Президент уже звернувся з відповідним листом до Прем’єр-міністра, щоб уряд виділив ці кошти. Віктор Ющенко зажадав, щоб ці кошти були виділені з резервного фонду бюджету. Для виділення коштів із резервного фонду не потрібне рішення парламенту. Проте, як стало відомо Радіо Свобода із джерел в уряді, там зараз радше схиляються до думки, щоб відповідні кошти спрямувати на інші, кращі для сприйняття пересічного громадянина цілі.
Депутати з фракції БЮТ переконані, що профінансувати вибори можна лише шляхом внесення відповідних змін до бюджету. Щодо виділення коштів на вибори урядовим рішенням, то заступник голови фракції БЮТ Андрій Кожемякін вважає такий спосіб антизаконним.
«Це не реально, – каже він. – Вважаю, що якщо хтось захоче це зробити, то хай загляне в Кримінальний кодекс. А там є стаття за нецільове використання бюджетних коштів – аж до восьми років. Минулого разу теж пропонували уряду Януковича це зробити. Але ніхто не ризикнув. Я подивлюсь на того, хто поставить під цим свій підпис».
Загроза судового оскарження
Крім того, є велика ймовірність, що указ Президента буде оскаржено в судовому порядку. Адже Верховну Раду, обрану на позачергових виборах, не можна розпускати впродовж року. А щодо того, від якої дати рахувати цей рік, існують різні тлумачення. Називають зокрема дату 23 листопада, коли відбулося перше засідання цієї Верховної Ради. Цілком можливо, що судовий розгляд щодо легітимності президентського указу відбудеться вже найближчим часом.
Тим часом, у п’ятницю відбулося засідання фракції БЮТ на чолі з головою уряду Юлією Тимошенко. Але про що там ішлося, учасники зустрічі не кажуть. В інтерв’ю Радіо Свобода бютівець Андрій Кожемякін сказав: «У нас нарада фракції була, але, на жаль, я Вам не можу цю інформацію коментувати».
Щодо дати виборів найбільше сумнівів у колишніх соратників Президента – членів низки партій, що входили до НУНС.
«Взагалі, на мою думку, дуже рано говорити про конкретну дату виборів, — каже народний депутат від НУНС, голова НРУ Борис Тарасюк. – Те, що вибори відбудуться, це факт. Але поки що ніхто не може сказати, коли саме. Можуть завадити юридичні позови до адміністративного суду. Закон вимагає наявності реєстру виборців. Цього реєстру немає... Я передбачаю ще не один указ, яким Верховній Раді будуть дані можливості приймати рішення, Верховна Рада не буде приймати ці рішення. Тобто, процес затягнеться».
На думку багатьох парламентарів та політиків, якщо вибори не буде проведено у грудні, то тоді вони,найімовірніше, відбудуться вже навесні наступного року.
(Київ – Прага)