Варшава – У польській столиці почала роботу найбільша у Європі конференція з демократії і прав людини. Упродовж двох тижнів понад тисячу урядових представників, експертів та правозахисників будуть обговорювати проблеми пошанування прав людини на старому континенті.
Учасники конференції порушуватимуть проблеми свободи пересування людей, заборони смертної кари, тортур, боротьби з торгівлею людьми, проблеми заробітчанської імміграції та дотримання прав людини в часи боротьби з тероризмом.
Делегати говоритимуть і про прозорість системи законодавства, самостійність суддів, право на справедливий судовий розгляд.
Представник України Володимир Яворський із Української Гельсінської спілки сказав Радіо Свобода, що останнє коло проблем особливо болюче для української демократії.
«Кримінальне правосуддя в Україні ще з радянських часів не реформоване, воно є надзвичайно складним і таким, що порушує права людини вже в законодавстві. А на практиці ситуація ще гірша: катування, незаконні арешти, це достатньо поширена практика. Суди не є незалежними, вони серйозно корумповані, і дві третини судових рішень взагалі не виконується», – зазначив Володимир Яворський.
Пострадянському простору особлива увага
Учасники наради присвячують чимало уваги подіям останнього часу в країнах пострадянського простору. Ще напередодні форуму вони говорили про те, що дотримання прав людини є дуже неоднорідним у регіоні, охопленому ОБСЄ, і який простягається від Північної Америки до Центральної Азії.
У вівторок під час пленарних засідань про проблеми доступу громадських організацій до ЗМІ можна було почути чимало зауважень щодо порушення свободи слова в Туркменистані та Узбекистані.
Йшлося на конференції і про вбивство відомої російської журналістки Анни Політковської.
Занепокоєння європейської громадськості і далі викликає ситуація в Білорусі. Керівник польської місії ОБСЄ у Відні Ґжеґож Язовський зауважив: «Безумовно, повідомлень про порушення прав людини в Білорусії найбільше. Вони приходили до нас від громадських організацій, особливо було їх багато під час парламентських виборів. Були повідомлення про перешкоди для опозиційних або незалежних кандидатів у доступі до засобів масової інформації».
Говоритимуть і про ксенофобію
На конференції ОБСЄ багато уваги зосередять на проблемі дискримінації національних меншин, боротьбі з расизмом, ксенофобією та нетолерантністю.
Наприкінці форуму, що має завершитися 10 жовтня, буде представлено заключний звіт щодо проявів ксенофобії в країнах ОБСЄ, зокрема стосовно етнічної меншин ромів та сінті.
ОБСЄ, яка нараховує понад 50 країн-членів, є найбільшою організацією, що займається проблемами регіональної безпеки, запобіганням конфліктів, дотриманням прав людини. Ця організація бере початок із Гельсінських угод 1975 року, які підписав Радянський Союз, і котрі стали ключовим моментом для початку правозахисного руху на колишніх радянських теренах.
(Варшава – Прага – Київ)
Делегати говоритимуть і про прозорість системи законодавства, самостійність суддів, право на справедливий судовий розгляд.
Представник України Володимир Яворський із Української Гельсінської спілки сказав Радіо Свобода, що останнє коло проблем особливо болюче для української демократії.
«Кримінальне правосуддя в Україні ще з радянських часів не реформоване, воно є надзвичайно складним і таким, що порушує права людини вже в законодавстві. А на практиці ситуація ще гірша: катування, незаконні арешти, це достатньо поширена практика. Суди не є незалежними, вони серйозно корумповані, і дві третини судових рішень взагалі не виконується», – зазначив Володимир Яворський.
Пострадянському простору особлива увага
Учасники наради присвячують чимало уваги подіям останнього часу в країнах пострадянського простору. Ще напередодні форуму вони говорили про те, що дотримання прав людини є дуже неоднорідним у регіоні, охопленому ОБСЄ, і який простягається від Північної Америки до Центральної Азії.
У вівторок під час пленарних засідань про проблеми доступу громадських організацій до ЗМІ можна було почути чимало зауважень щодо порушення свободи слова в Туркменистані та Узбекистані.
Йшлося на конференції і про вбивство відомої російської журналістки Анни Політковської.
Занепокоєння європейської громадськості і далі викликає ситуація в Білорусі. Керівник польської місії ОБСЄ у Відні Ґжеґож Язовський зауважив: «Безумовно, повідомлень про порушення прав людини в Білорусії найбільше. Вони приходили до нас від громадських організацій, особливо було їх багато під час парламентських виборів. Були повідомлення про перешкоди для опозиційних або незалежних кандидатів у доступі до засобів масової інформації».
Говоритимуть і про ксенофобію
На конференції ОБСЄ багато уваги зосередять на проблемі дискримінації національних меншин, боротьбі з расизмом, ксенофобією та нетолерантністю.
Наприкінці форуму, що має завершитися 10 жовтня, буде представлено заключний звіт щодо проявів ксенофобії в країнах ОБСЄ, зокрема стосовно етнічної меншин ромів та сінті.
ОБСЄ, яка нараховує понад 50 країн-членів, є найбільшою організацією, що займається проблемами регіональної безпеки, запобіганням конфліктів, дотриманням прав людини. Ця організація бере початок із Гельсінських угод 1975 року, які підписав Радянський Союз, і котрі стали ключовим моментом для початку правозахисного руху на колишніх радянських теренах.
(Варшава – Прага – Київ)