Івано-Франківщина – Одне зі старовинних міст України Снятин відзначив 850-річчя. У рамках святкування відкрили два пам’ятники – Тарасові Шевченку та краєзнавцю Михайлові Бажанському, презентували фотоальбом Василя Пилип’юка «Снятине мій», відбулася науково-практична конференція та театралізоване свято, а також Перший обласний фестиваль «Покутські джерела». А під час благодійного концерту і телемарафону «Ти не один» за участю зірок української естради збирали кошти на багатодітні родини, які постраждали під час стихійного лиха. Вітання снятинцям надіслали Президент України і Прем’єр-міністр.
Його ще називають покутською столицею. 850 років минає від часу першої писемної згадки про Снятин і 560 років – від отримання містом Магдебурзького права. Колись тут був замок, зараз залишилася лише назва Підзамче.
Олесь Гончар писав: «яке чепурне містечко з ратушею, будиночками в європейському стилі». Ця ратуша чи не найвища в Україні – 68 метрів, її будували півстоліття. Саме вона зображена на ювілейній монеті, випущеній у серії «Старовинні міста України» до 850-річчя Снятина. А місцевий скульптор Борис Гуцуляк розробив пам’ятний знак до ювілею, теж із ратушею.
«Це моя колиска, в якій я народився. Я ж народився не в пологовому будинку, а вдома, в ліжку, мене приймав такий знаменитий пан Подюк. Для мене то дуже глибоке місце», – каже Борис Гуцуляк.
Край багатий талантами
У місті є 6 храмів, 5 музеїв, 10 пам’ятників. Останніх стало на два більше – Тарасові Шевченку і краєзнавцю, літописцю Снятина Михайлові Бажанському, який понад 30 років тому в Детройті почав видавати журнал «Снятин».
Зі Снятином і Покуттям пов’язані імена письменників так званої «покутської трійці»: Василя Стефаника, Марка Черемшини, Леся Мартовича. Уродженці Снятинщини – президент УНР в екзилі Микола Плав’юк, фотохудожник Василь Пилип’юк, який до ювілею видав фотоальбом, художник Іван Остафійчук, композитор Ганна Гаврилець, художник-графік, неперевершений ілюстратор творів Шевченка і Франка Василь Касіян, його племінник письменник і видавець Ярема Гоян, який зізнається в особливій любові до Снятина.
«Снятин — для мене місто рідне. Чим більше живу, тим більше його люблю. Це місто особливе і за місцем, де збудоване, і за своєю красою. Це як фенікс виростає, як білий голуб летить. Тут висока культура. І тут Україна є, тут є українство, воно вічне», – зазначає Ярема Гоян.
За кілька місяців до ювілею складним випробуванням для цього краю стала стихія. Здавалось, свята не буде. Кажуть, із районного бюджету на це не пішло ні копійки – гроші виділили спонсори.
Колись саме Снятин першим на початку 90-х років допомагав нашому флоту: продуктами, літературою. Тепер на святкування з Севастополя приїхав Національний духовий оркестр Військово-Морських сил України.
«Повертаються лелеки»
«Повертаються лелеки» – так колись називалися світові злети українців, уродженців Снятина. Снятинцями себе вважають і ті, хто хоч трохи був пов’язаний з цим містом.
Народний депутат Лілія Григорович зауважила: «Я звідси йшла, я сюди прийшла – через 10 років. Звідси родом мій батько, зі Снятинського району. Звідси я пішла у велику довгу політичну дорогу, якою йду і досі. І прийшла знову, бо не збилась на манівці, а як мене тут настановили, так я і йду».
А ще у Снятині була виставка народних майстрів і Перший фестиваль «Покутські джерела». Він повинен стати традиційним, як гуцульські і бойківські.
Зірки української естради дали благодійний концерт, збираючи кошти на постраждалих від повені.
(Івано-Франківщина – Київ – Прага)
Олесь Гончар писав: «яке чепурне містечко з ратушею, будиночками в європейському стилі». Ця ратуша чи не найвища в Україні – 68 метрів, її будували півстоліття. Саме вона зображена на ювілейній монеті, випущеній у серії «Старовинні міста України» до 850-річчя Снятина. А місцевий скульптор Борис Гуцуляк розробив пам’ятний знак до ювілею, теж із ратушею.
«Це моя колиска, в якій я народився. Я ж народився не в пологовому будинку, а вдома, в ліжку, мене приймав такий знаменитий пан Подюк. Для мене то дуже глибоке місце», – каже Борис Гуцуляк.
Край багатий талантами
У місті є 6 храмів, 5 музеїв, 10 пам’ятників. Останніх стало на два більше – Тарасові Шевченку і краєзнавцю, літописцю Снятина Михайлові Бажанському, який понад 30 років тому в Детройті почав видавати журнал «Снятин».
Зі Снятином і Покуттям пов’язані імена письменників так званої «покутської трійці»: Василя Стефаника, Марка Черемшини, Леся Мартовича. Уродженці Снятинщини – президент УНР в екзилі Микола Плав’юк, фотохудожник Василь Пилип’юк, який до ювілею видав фотоальбом, художник Іван Остафійчук, композитор Ганна Гаврилець, художник-графік, неперевершений ілюстратор творів Шевченка і Франка Василь Касіян, його племінник письменник і видавець Ярема Гоян, який зізнається в особливій любові до Снятина.
«Снятин — для мене місто рідне. Чим більше живу, тим більше його люблю. Це місто особливе і за місцем, де збудоване, і за своєю красою. Це як фенікс виростає, як білий голуб летить. Тут висока культура. І тут Україна є, тут є українство, воно вічне», – зазначає Ярема Гоян.
За кілька місяців до ювілею складним випробуванням для цього краю стала стихія. Здавалось, свята не буде. Кажуть, із районного бюджету на це не пішло ні копійки – гроші виділили спонсори.
Колись саме Снятин першим на початку 90-х років допомагав нашому флоту: продуктами, літературою. Тепер на святкування з Севастополя приїхав Національний духовий оркестр Військово-Морських сил України.
«Повертаються лелеки»
«Повертаються лелеки» – так колись називалися світові злети українців, уродженців Снятина. Снятинцями себе вважають і ті, хто хоч трохи був пов’язаний з цим містом.
Народний депутат Лілія Григорович зауважила: «Я звідси йшла, я сюди прийшла – через 10 років. Звідси родом мій батько, зі Снятинського району. Звідси я пішла у велику довгу політичну дорогу, якою йду і досі. І прийшла знову, бо не збилась на манівці, а як мене тут настановили, так я і йду».
А ще у Снятині була виставка народних майстрів і Перший фестиваль «Покутські джерела». Він повинен стати традиційним, як гуцульські і бойківські.
Зірки української естради дали благодійний концерт, збираючи кошти на постраждалих від повені.
(Івано-Франківщина – Київ – Прага)