Ужгород – Освіта рідною мовою, а водночас і досконале володіння українською – така проблема нині хвилює угорську спільноту в Закарпатті. З цього випливає ще одна: якою мовою складати випускні та вступні тести. Саме тому освітнім питанням приділила найбільше уваги змішана українсько-угорська комісія, яка засідала в Ужгороді.
Скандальних відтінків набула проблема вивчення угорською нацменшиною в Україні української мови. Невдоволення цієї найбільшої в Закарпатті спільноти виникло через наказ Міністерства освіти, яким збільшується кількість годин викладання українською мовою в школах нацменшин. Учителі нарікають, що для багатьох угорськомовних дітей українська взагалі є «іноземною», вони її не розуміють і викладати якісь предмети цією мовою з початкових класів нереально.
З іншого боку, чимало представників угорської нацменшини скаржаться, що через недосконале володіння українською у них виникали проблеми зі здобуттям вищої освіти чи працевлаштуванням.
Мешканець Ужгорода Золтан Тиганій зазначає: «Мені довелося додатково брати уроки української, щоб після закінчення вузу вступити до аспірантури. Це і втрата часу, і коштів, але найбільше я боявся втратити чудову можливість – продовжити освіту. Я думаю, в угорськомовних школах таки слабкий рівень викладання української, бо навіть у моїй родині є такі, хто цю мову майже не розуміє. Хоча живуть у Закарпатті, тобто в Україні!»
Бракує підручників, кадрів та методики вивчення української мови
Саме про здобуття освіти як рідною, так і українською мовами найбільше мовилось в Ужгороді під час засідання змішаної українсько-угорської комісії з питань забезпечення прав національних меншин. Іноземна сторона називає своє бачення проблеми. Насамперед домагається того, щоб на час перехідного періоду в українській освіті випускні та вступні тести представники угорської нацменшини складали їхньою рідною мовою.
Відтак Державний секретар з питань зовнішньої політики та політики національних меншин канцелярії прем’єр-міністра Угорщини Ференц Гемеші називає інші складні питання: «По-перше, це питання підручників, по-друге, питання досвідчених кадрів. По-третє, і це найскладніше завдання, – це створення такої сучасної методики, яка була б ефективною для того, щоб дати можливість дітям, для яких ця мова не є рідною, успішно її вивчити».
Жити в Україні і не знати української – абсурд
Українські чиновники визнають, що проблеми справді існують. Але називають абсурдною й іншу ситуацію в освіті – коли громадянин України, хоча це стосується не лише угорської спільноти, належно не знає державної мови. Це питання протягом останнього місяця набуло навіть політичного забарвлення.
Голова Державного комітету України у справах національностей та релігій Олександр Саган наголошує: «Склалася абсурдна ситуація, коли президент Угорщини просить українську сторону звернути увагу на недостатність вивчення української мови в угорських школах. …Мова йде про збільшення годин для вивчення української мови, але не за рахунок угорської мови. Та це питання дуже політизували…».
Після закінчення роботи комісії було підписано протокол, в якому зійшлися на тому, що й надалі в Угорщині підтримуватимуть українську спільноту в її бажанні здобувати освіту рідною мовою, а в Україні підтримуватимуть угорську громаду.
Угорці пообіцяли допомогти Україні навіть зі спеціальною методикою викладання іноземної мови. А українська сторона зобов’язалася забезпечити угорськомовні школи підручниками та викладачами. Але попри все це домовились: щоб не «наламати дров», питання освіти повинні обговорити представники міністерств освіти з одного й іншого боку, тому їхню зустріч одразу ж запланували на листопад цього року.
(Ужгород – Київ – Прага)
З іншого боку, чимало представників угорської нацменшини скаржаться, що через недосконале володіння українською у них виникали проблеми зі здобуттям вищої освіти чи працевлаштуванням.
Мешканець Ужгорода Золтан Тиганій зазначає: «Мені довелося додатково брати уроки української, щоб після закінчення вузу вступити до аспірантури. Це і втрата часу, і коштів, але найбільше я боявся втратити чудову можливість – продовжити освіту. Я думаю, в угорськомовних школах таки слабкий рівень викладання української, бо навіть у моїй родині є такі, хто цю мову майже не розуміє. Хоча живуть у Закарпатті, тобто в Україні!»
Бракує підручників, кадрів та методики вивчення української мови
Саме про здобуття освіти як рідною, так і українською мовами найбільше мовилось в Ужгороді під час засідання змішаної українсько-угорської комісії з питань забезпечення прав національних меншин. Іноземна сторона називає своє бачення проблеми. Насамперед домагається того, щоб на час перехідного періоду в українській освіті випускні та вступні тести представники угорської нацменшини складали їхньою рідною мовою.
Відтак Державний секретар з питань зовнішньої політики та політики національних меншин канцелярії прем’єр-міністра Угорщини Ференц Гемеші називає інші складні питання: «По-перше, це питання підручників, по-друге, питання досвідчених кадрів. По-третє, і це найскладніше завдання, – це створення такої сучасної методики, яка була б ефективною для того, щоб дати можливість дітям, для яких ця мова не є рідною, успішно її вивчити».
Жити в Україні і не знати української – абсурд
Українські чиновники визнають, що проблеми справді існують. Але називають абсурдною й іншу ситуацію в освіті – коли громадянин України, хоча це стосується не лише угорської спільноти, належно не знає державної мови. Це питання протягом останнього місяця набуло навіть політичного забарвлення.
Голова Державного комітету України у справах національностей та релігій Олександр Саган наголошує: «Склалася абсурдна ситуація, коли президент Угорщини просить українську сторону звернути увагу на недостатність вивчення української мови в угорських школах. …Мова йде про збільшення годин для вивчення української мови, але не за рахунок угорської мови. Та це питання дуже політизували…».
Після закінчення роботи комісії було підписано протокол, в якому зійшлися на тому, що й надалі в Угорщині підтримуватимуть українську спільноту в її бажанні здобувати освіту рідною мовою, а в Україні підтримуватимуть угорську громаду.
Угорці пообіцяли допомогти Україні навіть зі спеціальною методикою викладання іноземної мови. А українська сторона зобов’язалася забезпечити угорськомовні школи підручниками та викладачами. Але попри все це домовились: щоб не «наламати дров», питання освіти повинні обговорити представники міністерств освіти з одного й іншого боку, тому їхню зустріч одразу ж запланували на листопад цього року.
(Ужгород – Київ – Прага)