Брюссель – Російсько-грузинський конфлікт ґрунтовно змінив суть стосунків між Росією та Північноатлантичним альянсом. До їхнього погіршення долучився й російський президент Дмитро Медведєв, який у своїх заявах не раз ставив під сумнів дієвість та майбутнє НАТО. Ще на початку літа представники Росії запланували ознайомити міністрів країн-членів Альянсу із деталями «медведєвської» ідеї побудови нової системи європейської безпеки. Згідно з планом, ця презентація мала б відбутися завтра у штаб-квартирі НАТО у Брюсселі. Проте після військових дій Росії на Кавказі, політичний та партнерський діалог із Москвою з боку НАТО повністю припинений, а будь-які засідання Ради «Росія-НАТО» скасовані.
Заручитися підтримкою одне одного – таким донедавна був принцип стосунків між Росією та НАТО. Створення Ради «Росія – НАТО» у 2002 році було з ентузіазмом сприйняте обома сторонами. Та минуло 6 років, і Росія все частіше почала висловлюватися про те, що Північноатлантичний альянс необхідно замінити іншою структурою безпеки.
Російський президент Дмитро Медведєв не раз заявляв, що теперішня міжнародна архітектура безпеки вразлива та слабка і потребує заміни. Ще на початку літа було заплановано провести презентацію «медведєвської» версії на засіданні Ради «Росія – НАТО», що мало б відбутися 24 вересня. Нині представництво Російської Федерації при НАТО нарікає на те, що Альянс повністю припинив політичний діалог із Росією. Як наслідок, деталі російського бачення системи європейської безпеки залишаються поза увагою представників країн-союзниць.
У штаб-квартирі НАТО на це відповідають так: засідань не буде. Діалог заморожений до тих пір, доки, по-перше, Росія не проявить повної поваги до плану мирного врегулювання на Кавказі. По-друге, доки Москва не виконає своїх зобов’язань, викладених у «плані з шести пунктів», тобто, документу, запропонованому Ніколя Саркозі, він був підписаний обома конфліктуючими сторонами.
Представниця НАТО Кармен Ромеро зазначає: «Ніяких дат не визначено для наступних засідань Ради «Росія – НАТО». ...На зустрічі міністрів закордонних справ (країн – союзниць) 16 серпня вони вирішили, що більше не матимуть з Росією таких стосунків, як це було донині. Також до тих пір, доки росіяни повністю не виконають умов мирного плану з шести пунктів, Генеральний секретар (Схеффер) не має наміру визначатися із датами проведення засідань Ради «Росія – НАТО».
Проте, це може змінитися, додає пані Ромеро, все залежить від Росії.
«Альтернативи НАТО немає»
Та якщо можливість продовження політичного діалогу представники Альянсу і припускають, проте не мають ніякого бажання вислуховувати ідеї «медведєвської» концепції щодо перебудови системи безпеки. Ще декілька місяців тому, Генеральний секретар НАТО Яап де Гооп Схеффер висловлював незгоду, реагуючи на російські заяви про необхідність трансформації системи європейської безпеки.
Незмінність позиції НАТО підтвердила й Кармен Ромеро: «Генеральний секретар НАТО засудив (цю ідею) ще місяць тому. Він наголосив, що не знає суті цієї ініціативи і переконаний, що альтернативи НАТО немає. Як і інших проектів, що замінили б Північноатлантичний альянс. НАТО, так як завжди, залишається дієвою структурою».
Генеральний секретар Альянсу Яап де Гооп Схеффер раніше, відповідаючи на питання щодо медведєвської пропозиції, зазначив: «НАТО зараз майже 60 років, він є живим та активним і ніяким чином не змінить своєї ролі чи позиції».
Тож чи слід сподіватися на покращення стосунків Росії з НАТО з огляду на те, що лідер Росії все наполегливіше виступає за підписання нової угоди про європейську безпеку?
(Брюссель – Прага – Київ)
Російський президент Дмитро Медведєв не раз заявляв, що теперішня міжнародна архітектура безпеки вразлива та слабка і потребує заміни. Ще на початку літа було заплановано провести презентацію «медведєвської» версії на засіданні Ради «Росія – НАТО», що мало б відбутися 24 вересня. Нині представництво Російської Федерації при НАТО нарікає на те, що Альянс повністю припинив політичний діалог із Росією. Як наслідок, деталі російського бачення системи європейської безпеки залишаються поза увагою представників країн-союзниць.
У штаб-квартирі НАТО на це відповідають так: засідань не буде. Діалог заморожений до тих пір, доки, по-перше, Росія не проявить повної поваги до плану мирного врегулювання на Кавказі. По-друге, доки Москва не виконає своїх зобов’язань, викладених у «плані з шести пунктів», тобто, документу, запропонованому Ніколя Саркозі, він був підписаний обома конфліктуючими сторонами.
Представниця НАТО Кармен Ромеро зазначає: «Ніяких дат не визначено для наступних засідань Ради «Росія – НАТО». ...На зустрічі міністрів закордонних справ (країн – союзниць) 16 серпня вони вирішили, що більше не матимуть з Росією таких стосунків, як це було донині. Також до тих пір, доки росіяни повністю не виконають умов мирного плану з шести пунктів, Генеральний секретар (Схеффер) не має наміру визначатися із датами проведення засідань Ради «Росія – НАТО».
Проте, це може змінитися, додає пані Ромеро, все залежить від Росії.
«Альтернативи НАТО немає»
Та якщо можливість продовження політичного діалогу представники Альянсу і припускають, проте не мають ніякого бажання вислуховувати ідеї «медведєвської» концепції щодо перебудови системи безпеки. Ще декілька місяців тому, Генеральний секретар НАТО Яап де Гооп Схеффер висловлював незгоду, реагуючи на російські заяви про необхідність трансформації системи європейської безпеки.
Незмінність позиції НАТО підтвердила й Кармен Ромеро: «Генеральний секретар НАТО засудив (цю ідею) ще місяць тому. Він наголосив, що не знає суті цієї ініціативи і переконаний, що альтернативи НАТО немає. Як і інших проектів, що замінили б Північноатлантичний альянс. НАТО, так як завжди, залишається дієвою структурою».
Генеральний секретар Альянсу Яап де Гооп Схеффер раніше, відповідаючи на питання щодо медведєвської пропозиції, зазначив: «НАТО зараз майже 60 років, він є живим та активним і ніяким чином не змінить своєї ролі чи позиції».
Тож чи слід сподіватися на покращення стосунків Росії з НАТО з огляду на те, що лідер Росії все наполегливіше виступає за підписання нової угоди про європейську безпеку?
(Брюссель – Прага – Київ)