Львів – Пересопницьке Євангеліє XVI століття – унікальна рукописна пам'ятка староукраїнської літературної мови та мистецтва – відтепер є й у Львові. Чотири цінні факсимільні видання митрополит УПЦ (Московського патріархату) Володимир Сабодан подарував науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка, музеям давньої української книги, історичному та музею історії релігії. Головний рукопис Євангелія зберігається у Києві в Національній бібліотеці Вернадського.
Українці можуть бачити оригінал Пересопницького Євангеліє лише раз на 5 років, коли новообраний український Президент присягається на фоліанті. Ця унікальна пам’ятка в історії України та староукраїнської мови відтепер доступна як для львівських науковців, так і читачів бібліотеки та відвідувачів музеїв.
Факсимільне видання Пересопницького Євангелія цілковито відтворює навіть кожну краплину чи риску оригіналу, вагу (9 кілограмів 300 грамів), папір. Мабуть лише фахівець може на дотик відчути різницю пергаменту між оригіналом і копією. А ще відтворені численні орнаменти, мініатюри. До слова, факсимільне видання містить перші 16 сторінок, які сьогодні знищені в оригіналі Євангелія, яке уражене грибком.
Митрополит Володимир Сабодан зауважив, що спільними зусиллями УПЦ (МП), Національної академії наук, бібліотеки імені Вернадського вдалося зробити факсимільне видання, яке тепер доступне більшій кількості людей.
«УПЦ здійснила факсимільне видання Пересопницького Євангеліє, яке є надбанням українського народу, його культури і віри. Ми раді, що маємо можливість презентувати книги у Львові», – сказав Володимир Сабодан.
Пересопницьке Євангеліє – скарб українського народу і символ державності
Євангеліє написане у XVI столітті у невеличкому волинському містечку Пересопниці двома монахами Григорієм і Михайлом Саноцьким.
Пересопницьке Євангеліє дозволило осмислити Новий Завіт і слова Ісуса Христа тодішньою українською мовою, на яку ченці переклали зі старослов’янської, а також залишили рукописно-книжне мистецтва ХVІ століття.
Як стверджують науковці бібліотеки імені Вернадського, оправа Пересопницького Євангелія датується початком XVIII століття і виготовлена на замовлення Івана Мазепи. Власне Мазепа в 1701 році подарував рукописне Євангеліє Переяславському кафедральному собору.
Попри те, що Євангеліє не є канонічним текстом, але фоліант є духовним скарбом українського народу і символом незалежності України. Євангеліє не лише цікаве в духовному аспекті для вивчення, а й в історичному, мистецтвознавчому і філологічному, як становлення української мови.
Факсимільне видання УПЦ також подарувала Британській бібліотеці у Лондоні, а невдовзі фоліант презентуватимуть у бібліотеці конгресу США, а також у Єрусалимі й Німеччині.
Унікальний фоліант виданий тиражем 1000 екземплярів.
(Львів – Київ – Прага)
Факсимільне видання Пересопницького Євангелія цілковито відтворює навіть кожну краплину чи риску оригіналу, вагу (9 кілограмів 300 грамів), папір. Мабуть лише фахівець може на дотик відчути різницю пергаменту між оригіналом і копією. А ще відтворені численні орнаменти, мініатюри. До слова, факсимільне видання містить перші 16 сторінок, які сьогодні знищені в оригіналі Євангелія, яке уражене грибком.
Митрополит Володимир Сабодан зауважив, що спільними зусиллями УПЦ (МП), Національної академії наук, бібліотеки імені Вернадського вдалося зробити факсимільне видання, яке тепер доступне більшій кількості людей.
«УПЦ здійснила факсимільне видання Пересопницького Євангеліє, яке є надбанням українського народу, його культури і віри. Ми раді, що маємо можливість презентувати книги у Львові», – сказав Володимир Сабодан.
Пересопницьке Євангеліє – скарб українського народу і символ державності
Євангеліє написане у XVI столітті у невеличкому волинському містечку Пересопниці двома монахами Григорієм і Михайлом Саноцьким.
Пересопницьке Євангеліє дозволило осмислити Новий Завіт і слова Ісуса Христа тодішньою українською мовою, на яку ченці переклали зі старослов’янської, а також залишили рукописно-книжне мистецтва ХVІ століття.
Як стверджують науковці бібліотеки імені Вернадського, оправа Пересопницького Євангелія датується початком XVIII століття і виготовлена на замовлення Івана Мазепи. Власне Мазепа в 1701 році подарував рукописне Євангеліє Переяславському кафедральному собору.
Попри те, що Євангеліє не є канонічним текстом, але фоліант є духовним скарбом українського народу і символом незалежності України. Євангеліє не лише цікаве в духовному аспекті для вивчення, а й в історичному, мистецтвознавчому і філологічному, як становлення української мови.
Факсимільне видання УПЦ також подарувала Британській бібліотеці у Лондоні, а невдовзі фоліант презентуватимуть у бібліотеці конгресу США, а також у Єрусалимі й Німеччині.
Унікальний фоліант виданий тиражем 1000 екземплярів.
(Львів – Київ – Прага)