Київ – Більшість політичних сил прагне уникнути дострокових виборів. З огляду на це може виникнути так звана «технічна коаліція», позбавлена ідейної бази, зазначають оглядачі. А її спільним знаменником може стати антипрезидентська спрямованість.
Спікер Верховної Ради Арсеній Яценюк заявив, що в разі, якщо коаліцію не буде створено вже цього тижня, то на країну, найімовірніше, чекають дострокові вибори. Тож фракції офіційно розпочали переговорний процес.
Партія веде переговори з усіма політичними силами. А НУНС – лише з БЮТ та Блоком Литвина. Комуністам та регіоналам нашоукраїнці відмовили через глибокі світоглядні розбіжності. У БЮТ готові до переговорів із усіма, проте нічого визначеного з цього приводу сказати не можуть. Наразі відповідальні за переговори депутати ухиляються від коментарів.
Розпускати парламент – право, а не обов’язок
Президент має право розпустити Верховну Раду, якщо через 30 днів після розвалу коаліції не буде створено нову. Однак противники розпуску парламенту наголошують, що це право, а не обов’язок Президента. А до того ще й нагадують, що попередньо Президент має проконсультуватися з парламентськими фракціями.
Щоб ці нагадування не сприймалися як просто балачки, Верховна Рада минулого тижня конституційною більшістю ухвалила в першому читанні законопроект, яким передбачена кримінальна відповідальність за дії, направлені на насильницьку зміну конституційного ладу або на узурпацію влади.
«Справа в тому, що звинувачення у порушенні Конституції не є підставою для імпічменту, — пояснює логіку парламентарів політолог Володимир Фесенко. – Потрібне саме звинувачення в кримінальних злочинах. Звичайно, ідеться про боротьбу нервів, про психологічне таке протистояння. Це, скоріше, законопроект про всяк випадок. Якщо Президент наважиться розпустити Верховну Раду, цей закон просто не встигне набути чинності».
У парламентських кулуарах активно обговорюють інший можливий варіант розвитку подій: коли у верховній Раді не буде коаліції, але він і не буде розпущений. Однак такий сценарій є дуже малоймовірним.
На думку Володимира Фесенка, Президент не зобов’язаний припиняти повноваження Верховної Ради, навіть якщо нова парламентська коаліція не буде створена. «Але з точки зору політичної логіки для нього надзвичайно ризиковано залишати повноважною Верховну Раду, в якій панує антипрезидентська більшість, яка має обсяги конституційної більшості», – зазначає політолог.
Домовитися легше без Президента?
Натомість віце-спікер Микола Томенко запропонував підписати документ про співпрацю фракцій Верховної Ради до президентської виборчої кампанії. У компромісному документі не повинно бути гострих спірних питань: НАТО, російська мова тощо. Щоб парламент міг спокійно допрацювати до січня 2010 року.
Член фракції КПУ Олександр Голуб вважає, що на таких підставах можуть об’єднатися майже всі фракції парламенту, за винятком хіба що послідовних прихильників Президента.
«Я не виключаю того варіанту, що буде створена так звана технічна коаліція, яка представлятиме майже всі фракції українського парламенту, окрім тих депутатів, які представляють пана Ющенка – тобто 39-40 депутатів. Ця коаліція може бути створена для того, щоб внести необхідні зміни до Конституції, визначитися щодо реєстру виборців, можливих змін виборчого законодавства і вже після цього проводити вибори», – зауважив депутат-комуніст.
На думку експертів, створення нової коаліції у форматі БЮТ-НУНС-Блок Литвина виглядає доволі проблематичним. Адже тут передусім важливою є домовленість між Президентом Віктором Ющенком та Прем’єр-міністром Юлією Тимошенко. Вони декларують готовність до переговорів, однак реальних кроків назустріч не роблять, а натомість і надалі обмінюються звинуваченнями на адресу один одного.
(Київ – Прага)
Партія веде переговори з усіма політичними силами. А НУНС – лише з БЮТ та Блоком Литвина. Комуністам та регіоналам нашоукраїнці відмовили через глибокі світоглядні розбіжності. У БЮТ готові до переговорів із усіма, проте нічого визначеного з цього приводу сказати не можуть. Наразі відповідальні за переговори депутати ухиляються від коментарів.
Розпускати парламент – право, а не обов’язок
Президент має право розпустити Верховну Раду, якщо через 30 днів після розвалу коаліції не буде створено нову. Однак противники розпуску парламенту наголошують, що це право, а не обов’язок Президента. А до того ще й нагадують, що попередньо Президент має проконсультуватися з парламентськими фракціями.
Щоб ці нагадування не сприймалися як просто балачки, Верховна Рада минулого тижня конституційною більшістю ухвалила в першому читанні законопроект, яким передбачена кримінальна відповідальність за дії, направлені на насильницьку зміну конституційного ладу або на узурпацію влади.
«Справа в тому, що звинувачення у порушенні Конституції не є підставою для імпічменту, — пояснює логіку парламентарів політолог Володимир Фесенко. – Потрібне саме звинувачення в кримінальних злочинах. Звичайно, ідеться про боротьбу нервів, про психологічне таке протистояння. Це, скоріше, законопроект про всяк випадок. Якщо Президент наважиться розпустити Верховну Раду, цей закон просто не встигне набути чинності».
У парламентських кулуарах активно обговорюють інший можливий варіант розвитку подій: коли у верховній Раді не буде коаліції, але він і не буде розпущений. Однак такий сценарій є дуже малоймовірним.
На думку Володимира Фесенка, Президент не зобов’язаний припиняти повноваження Верховної Ради, навіть якщо нова парламентська коаліція не буде створена. «Але з точки зору політичної логіки для нього надзвичайно ризиковано залишати повноважною Верховну Раду, в якій панує антипрезидентська більшість, яка має обсяги конституційної більшості», – зазначає політолог.
Домовитися легше без Президента?
Натомість віце-спікер Микола Томенко запропонував підписати документ про співпрацю фракцій Верховної Ради до президентської виборчої кампанії. У компромісному документі не повинно бути гострих спірних питань: НАТО, російська мова тощо. Щоб парламент міг спокійно допрацювати до січня 2010 року.
Член фракції КПУ Олександр Голуб вважає, що на таких підставах можуть об’єднатися майже всі фракції парламенту, за винятком хіба що послідовних прихильників Президента.
«Я не виключаю того варіанту, що буде створена так звана технічна коаліція, яка представлятиме майже всі фракції українського парламенту, окрім тих депутатів, які представляють пана Ющенка – тобто 39-40 депутатів. Ця коаліція може бути створена для того, щоб внести необхідні зміни до Конституції, визначитися щодо реєстру виборців, можливих змін виборчого законодавства і вже після цього проводити вибори», – зауважив депутат-комуніст.
На думку експертів, створення нової коаліції у форматі БЮТ-НУНС-Блок Литвина виглядає доволі проблематичним. Адже тут передусім важливою є домовленість між Президентом Віктором Ющенком та Прем’єр-міністром Юлією Тимошенко. Вони декларують готовність до переговорів, однак реальних кроків назустріч не роблять, а натомість і надалі обмінюються звинуваченнями на адресу один одного.
(Київ – Прага)