Київ – У вівторок минуло 8 років від дня вбивства журналіста Георгія Гонгадзе. За цей час знайшли і засудили вбивць, але замовників досі шукають.
Влада не зацікавлена в розкритті справи Гонгадзе. Принаймні так вважають журналісти, які так чи інакше причетні до цієї справи.
Керівник Інституту масової інформації Вікторія Сюмар зазначає: «Звільнили з-під варти і дали можливість виїхати з країни генералу Пукачу, після того, як він був заарештований. Це ключова людина у справі Гонгадзе. Принаймні треба допитати тих людей, які ухвалювали рішення про його звільнення. Є така собі суддя Марія Приндюк, яка ухвалила таке рішення. Є підозра, що це не могло бути зроблено без або політичного тиску, або проявів корупції. Замість того, щоб такі розслідування проводити, сьогодні Марію Приндюк досить серйозно підвищили. Її призначили головою судової палати в кримінальних справах апеляційного суду».
Що влада не зацікавлена в розкритті справи Гонгадзе, вважає і редактор інтернет-видання «Трибуна» Євген Лауер. Він добре знав Георгія і 8 років тому влада саме на нього хотіла так би мовити повісити цю справу.
«Мабуть, ніхто в цій країні не зацікавлений у тому, щоб знайти щось. Справа Гонгадзе була дуже вдалою темою для Помаранчевої революції, для повалення режиму Кучми. А зараз Кучми нема. Помаранчеві сили турбують інші питання. Інтерес пропав. Все!», – каже він
Влада продовжує стежити за журналістами
8 років тому стежили не лише за Георгієм Гонгадзе. Тоді регулярно за собою помічав так званих «топтунів» і редактор сайту «Тема» Олег Єльцов, який займається журналістськими розслідуваннями.
«Те, що нічого не змінилося в розслідуванні, свідчить про те, що влада не змінилася. Але, якщо раніше були «темники», то зараз «піар». Якщо раніше стежили за Гонгадзе і не тільки за ним, то, за моїми даними, це саме відбувається й зараз, і набуло навіть більших масштабів», – зауважив Олег Єльцов.
Георгій Гонгадзе зник 16 вересня 2000 року. У листопадів в лісі Київської області знайшли його обезголовлене тіло.
15 березня цього року суд визнав винними у вбивстві трьох колишніх співробітників Департаменту зовнішнього спостереження МВС України.
Замовники вбивства журналіста й досі на волі.
(Київ – Прага)
Керівник Інституту масової інформації Вікторія Сюмар зазначає: «Звільнили з-під варти і дали можливість виїхати з країни генералу Пукачу, після того, як він був заарештований. Це ключова людина у справі Гонгадзе. Принаймні треба допитати тих людей, які ухвалювали рішення про його звільнення. Є така собі суддя Марія Приндюк, яка ухвалила таке рішення. Є підозра, що це не могло бути зроблено без або політичного тиску, або проявів корупції. Замість того, щоб такі розслідування проводити, сьогодні Марію Приндюк досить серйозно підвищили. Її призначили головою судової палати в кримінальних справах апеляційного суду».
Що влада не зацікавлена в розкритті справи Гонгадзе, вважає і редактор інтернет-видання «Трибуна» Євген Лауер. Він добре знав Георгія і 8 років тому влада саме на нього хотіла так би мовити повісити цю справу.
«Мабуть, ніхто в цій країні не зацікавлений у тому, щоб знайти щось. Справа Гонгадзе була дуже вдалою темою для Помаранчевої революції, для повалення режиму Кучми. А зараз Кучми нема. Помаранчеві сили турбують інші питання. Інтерес пропав. Все!», – каже він
Влада продовжує стежити за журналістами
8 років тому стежили не лише за Георгієм Гонгадзе. Тоді регулярно за собою помічав так званих «топтунів» і редактор сайту «Тема» Олег Єльцов, який займається журналістськими розслідуваннями.
«Те, що нічого не змінилося в розслідуванні, свідчить про те, що влада не змінилася. Але, якщо раніше були «темники», то зараз «піар». Якщо раніше стежили за Гонгадзе і не тільки за ним, то, за моїми даними, це саме відбувається й зараз, і набуло навіть більших масштабів», – зауважив Олег Єльцов.
Георгій Гонгадзе зник 16 вересня 2000 року. У листопадів в лісі Київської області знайшли його обезголовлене тіло.
15 березня цього року суд визнав винними у вбивстві трьох колишніх співробітників Департаменту зовнішнього спостереження МВС України.
Замовники вбивства журналіста й досі на волі.
(Київ – Прага)