Серед головних тем, які порушують європейські газети, залишається ситуація на Кавказі та наслідки російсько-грузинського конфлікту, зокрема, для України. Німецька преса надала слово політикам – голові комісії з питань зовнішньої політики німецького Бундестагу Рупрехтові Поленцу та міністрові закордонних справ Росії Сергієві Лаврову.
Голова комісії з питань зовнішньої політики німецького Бундестагу Рупрехт Поленц в інтерв’ю газеті Westfälische Nachrichten застеріг від поширення нового російського впливу на Україну. Разом із іншими німецькими депутатами цей християнсько-демократичний політик минулого тижня здійснив інформаційну поїздку до Росії, Грузії та України. Поленц із занепокоєнням вказав на те, що російське генконсульство видає українським громадянам у Криму російські паспорти – так, як це відбувалося в Абхазії та Південній Осетії.
Очевидно, Москва боїться «бацили демократії», яка дедалі ближче підступає до російських кордонів, сказав голова комісії Бундестагу з питань зовнішньої політики. Німецький депутат не виключив, що агресія щодо Грузії могла бути лише початком для подальших воєнних акцій Росії. У зв’язку з цим він виступив за розроблення нової політики відносно Москви. На його думку, її слід розглядати не тільки як партнера, але й в окремих сферах як суперника. «І там, де Росія поводиться як суперник, ми повинні протидіяти Москві», – сказав Поленц у Westfälische Nachrichten після поїздки до Росії, Грузії та України.
Із подібними застереженнями виступила й нідерландська газета Trouw. «За президентства Володимира Путіна Росія перетворилася на авторитарного, агресивного й інколи небезпечного сусіда – на сусіда, що прагне розширити зону свого впливу шляхом, який абсолютно суперечить європейським принципам, згідно з якими країни можуть об’єднуватися тільки добровільно», – написало нідерландське видання і закликало ЄС переглянути свої відносини з Москвою. При цьому, на думку газети Trouw, важливо взяти до уваги, що Росія й після Грузії переслідуватиме агресивну зовнішню політику.
Німецька ж газета Frankfurter Allgemeine Zeitung надала слово міністрові закордонних справ Росії Сергієві Лаврову. Голова російського зовнішньополітичного відомства скористався цією нагодою, щоб закинути Україні «безцеремонне використання» кавказької кризи, щоб стати на шлях «неправильного політичного курсу» і приєднатися до НАТО. Далі Лавров закинув Україні, що вона «також є відповідальною за трагедію в регіоні, оскільки постачала грузинській армії важку військову техніку».
Очевидно, Москва боїться «бацили демократії», яка дедалі ближче підступає до російських кордонів, сказав голова комісії Бундестагу з питань зовнішньої політики. Німецький депутат не виключив, що агресія щодо Грузії могла бути лише початком для подальших воєнних акцій Росії. У зв’язку з цим він виступив за розроблення нової політики відносно Москви. На його думку, її слід розглядати не тільки як партнера, але й в окремих сферах як суперника. «І там, де Росія поводиться як суперник, ми повинні протидіяти Москві», – сказав Поленц у Westfälische Nachrichten після поїздки до Росії, Грузії та України.
Із подібними застереженнями виступила й нідерландська газета Trouw. «За президентства Володимира Путіна Росія перетворилася на авторитарного, агресивного й інколи небезпечного сусіда – на сусіда, що прагне розширити зону свого впливу шляхом, який абсолютно суперечить європейським принципам, згідно з якими країни можуть об’єднуватися тільки добровільно», – написало нідерландське видання і закликало ЄС переглянути свої відносини з Москвою. При цьому, на думку газети Trouw, важливо взяти до уваги, що Росія й після Грузії переслідуватиме агресивну зовнішню політику.
Німецька ж газета Frankfurter Allgemeine Zeitung надала слово міністрові закордонних справ Росії Сергієві Лаврову. Голова російського зовнішньополітичного відомства скористався цією нагодою, щоб закинути Україні «безцеремонне використання» кавказької кризи, щоб стати на шлях «неправильного політичного курсу» і приєднатися до НАТО. Далі Лавров закинув Україні, що вона «також є відповідальною за трагедію в регіоні, оскільки постачала грузинській армії важку військову техніку».