Київ – Політики та експерти дедалі частіше кажуть про велику ймовірність того, що керівництво держави, щоб розв’язати політичну кризу, може вдатися до силових методів. Утім, на думку експертів, самі представники силових відомств дуже негативно налаштовані щодо такого варіанту розвитку подій.
Про загрозу силового варіанту заявив голова парламентського комітету з питань національної безпеки та оборони, екс-міністр оборони Анатолій Гриценко. За його словами, про готовність Президента Віктора Ющенка вдатися до застосування сили свідчить зокрема те, що до складу РНБО введено начальника генерального штабу генерала Сергія Кириченка.
Ще одним кроком Президента, що викликає хвилювання політиків та експертів, став указ Глави держави про перевірку стану внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ. Як зазначають експерти, таким чином у період із 15 по 30 вересня війська перебуватимуть у стані навчальної бойової тривоги.
У парламенті зареєстрований законопроект про Національну гвардію
Щоб позбавити Президента важелів силового тиску, в парламенті зареєстрували законопроект про перетворення внутрішніх військ МВС у Національну гвардію. Згідно із законопроектом, переформатовані внутрішні війська буде виведені з підпорядкування Президенту. Також у парламентарів багато претензій до командувача внутрішніх військ генерала Олександра Кіхтенка.
Один із авторів законопроекту, народний депутат із фракції НУНС, радник міністра внутрішніх справ Геннадій Москаль заявив: «Кіхтенко постійно не ходить до Міністерства внутрішніх справ: ні на колегії, ні на наради. Він день і ніч проводить на Банковій. Про що вони там говорять, про що домовляються?.. Така неадекватна поведінка дає привід негайно реформувати внутрішні війська».
Голосів, щоб ухвалити цей закон, у Верховній Раді вистачить. Утім, чинності він набуде нескоро. А поки що внутрішні війська у підпорядкуванні Глави держави. До того ж Президент, як верховний головнокомандувач, очолює збройні сили. Крім того, Ющенко може розраховувати на лояльність СБУ та, насамперед, державної службу охорони. Останнє відомство очолює близький до голови президентського Секретаріату Валерій Гелетей.
Наприкінці 2004 року внутрішні війська намагалися використати для розгону акцій протесту в центрі Києва. А минулого року під час протистояння між урядом, парламентською більшістю з одного боку та Президентом – з іншого, відбулася сутичка між бійцями міліцейського спецпідрозділу «Беркуту» та бійцями державної служби охорони. Щоправда, тоді все обійшлося без застосування зброї.
«Силовики вже навчені, що політики їх здають»
Також, на думку експертів, минулорічна криза показала, що більшість працівників силових відомств дуже неохоче налаштовані, щоб їхніми руками вирішувалися політичні проблеми. У них навіть виробився своєрідний спосіб ухиляння – піти на лікарняний.
Колишній речник СБУ, а нині експерт з питань діяльності силових структур, редактор інтернет-сайту ОРД Станіслав Речинський зазначає: «Підготовка до силового сценарію, безумовно, ведеться. Але є великі сумніви в тому, що цей варіант може бути реалізований. В силу того, що самі силовики вже навчені, що політики їх здають. І ніхто не хоче ризикувати своєю кар’єрою або навіть свободою заради якихось політичних цілей».
Такі настрої керівників силових відомств є чи не найсерйознішою пересторогою на шляху реалізації силового сценарію.
(Київ – Прага)
Ще одним кроком Президента, що викликає хвилювання політиків та експертів, став указ Глави держави про перевірку стану внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ. Як зазначають експерти, таким чином у період із 15 по 30 вересня війська перебуватимуть у стані навчальної бойової тривоги.
У парламенті зареєстрований законопроект про Національну гвардію
Щоб позбавити Президента важелів силового тиску, в парламенті зареєстрували законопроект про перетворення внутрішніх військ МВС у Національну гвардію. Згідно із законопроектом, переформатовані внутрішні війська буде виведені з підпорядкування Президенту. Також у парламентарів багато претензій до командувача внутрішніх військ генерала Олександра Кіхтенка.
Один із авторів законопроекту, народний депутат із фракції НУНС, радник міністра внутрішніх справ Геннадій Москаль заявив: «Кіхтенко постійно не ходить до Міністерства внутрішніх справ: ні на колегії, ні на наради. Він день і ніч проводить на Банковій. Про що вони там говорять, про що домовляються?.. Така неадекватна поведінка дає привід негайно реформувати внутрішні війська».
Голосів, щоб ухвалити цей закон, у Верховній Раді вистачить. Утім, чинності він набуде нескоро. А поки що внутрішні війська у підпорядкуванні Глави держави. До того ж Президент, як верховний головнокомандувач, очолює збройні сили. Крім того, Ющенко може розраховувати на лояльність СБУ та, насамперед, державної службу охорони. Останнє відомство очолює близький до голови президентського Секретаріату Валерій Гелетей.
Наприкінці 2004 року внутрішні війська намагалися використати для розгону акцій протесту в центрі Києва. А минулого року під час протистояння між урядом, парламентською більшістю з одного боку та Президентом – з іншого, відбулася сутичка між бійцями міліцейського спецпідрозділу «Беркуту» та бійцями державної служби охорони. Щоправда, тоді все обійшлося без застосування зброї.
«Силовики вже навчені, що політики їх здають»
Також, на думку експертів, минулорічна криза показала, що більшість працівників силових відомств дуже неохоче налаштовані, щоб їхніми руками вирішувалися політичні проблеми. У них навіть виробився своєрідний спосіб ухиляння – піти на лікарняний.
Колишній речник СБУ, а нині експерт з питань діяльності силових структур, редактор інтернет-сайту ОРД Станіслав Речинський зазначає: «Підготовка до силового сценарію, безумовно, ведеться. Але є великі сумніви в тому, що цей варіант може бути реалізований. В силу того, що самі силовики вже навчені, що політики їх здають. І ніхто не хоче ризикувати своєю кар’єрою або навіть свободою заради якихось політичних цілей».
Такі настрої керівників силових відомств є чи не найсерйознішою пересторогою на шляху реалізації силового сценарію.
(Київ – Прага)