7 років, 9 місяців і 2 дні. Стільки часу відпрацював Роман Шпек на посаді надзвичайного і повноважного посла України до Європейського Союзу. Працював пан Шпек у Брюсселі у час правління двох українських президентів: Леоніда Кучми і Віктора Ющенка, працював він також за перебування при владі двох президентів Європейської Комісії, Романа Проді та Жозе Мануеля Баррозу. Радіо Свобода запитало пана Шпека, на що може розраховувати Україна на черговому саміті Україна ЄС, що відбудеться 9 вересня.
– Це буде перший саміт, у якому я не буду брати участі від самого початку. Завжди коли журналісти напередодні саміту ставили мені таке запитання, я говорив: повірте, саміт не є місце, де приймаються рішення. Рішення приймаються до того. Саміт — це є місце, де урочисто підводяться підсумки. Якщо уважно прочитати рішення Ради міністрів Європейського союзу по Україні, а по тому вже від вміння і дипломатичного хисту трошки добавити там різних епітетів і розбавити іншими словами, оце і результати саміту.
– Отже, які підсумки будуть підведені на цьому саміті?
– У цілому саміт позитивний через те, що позиція Франції позитивно змінилася по відношенню до України. Позитивне буде те, що країни Європейського Союзу розуміють, що Україна буде членом Європейського союзу. Вони говорять так, це буде, але ми не можемо вам зараз про це офіційно сказати. Не вимагайте того, що ми не можемо, а робіть те, що можливо зараз у цих умовах. І весь подальший розвиток наш буде рухатися в тому ключі, що це відбудеться.
Нема проблеми буде Україна в ЄС чи не буде, є питання, не проблема, коли Україна буде в ЄС. І оце коли залежить від політичної ситуації, від згуртованості, від настрою. Позитивними звістками з України ми будемо впливати на їхнє ставлення до нас, до України. Я твердий єврооптиміст, я знаю, що це відбудеться. І це не те, що воно мені приснилося в Брюсселі. Це численні розмови, контакти з тими людьми, які мають стосунок до розробки позиції тої чи іншої держави, які в тих чи інших політичних партіях впливають на прийняття рішення.
Ми бачимо, які вони зараз в ЄС неорганізовані. Нам також треба дати їм час. Вони навіть вислів на той свій безлад придумали «the lack of absorption capacity». Це торкається не тільки готовності Болгарії там чи Польщі, це готовність і люксембуржців, чи французів, чи італійців, чехів разом працювати на одній мові, відстоюючи власні інтереси.
– Ви були свідком і якоюсь мірою учасником двох розширень ЄС. Ви бачили, яка велася підготовка країн першої хвилі, другої хвилі. Прогнозування — це не дуже вдячна справа. Який рік ви б прогнозували для українського членства? Як далеко чи як близько ви це бачите?
– Я буду виходити з того, що найближчим часом ситуація в нас покращиться. Що ми візьмемось за реформування, за співпрацю, за реалізацію зі врахуванням того великого обсягу роботи всередині України і з урахуванням того, що повинно відбутись у Європейському Союзі. У ЄС є цикл бюджетного періоду. Це реально, не точно рік, але довкола цієї дати – 2020 рік. Якщо 2013 – це новий бюджет, там можуть бути поважні суми передбачені на роботу з Україною. Але все це при тому, що до цього часу в Україні будуть відбуватися позитивні зрушення.
– Отже, які підсумки будуть підведені на цьому саміті?
– У цілому саміт позитивний через те, що позиція Франції позитивно змінилася по відношенню до України. Позитивне буде те, що країни Європейського Союзу розуміють, що Україна буде членом Європейського союзу. Вони говорять так, це буде, але ми не можемо вам зараз про це офіційно сказати. Не вимагайте того, що ми не можемо, а робіть те, що можливо зараз у цих умовах. І весь подальший розвиток наш буде рухатися в тому ключі, що це відбудеться.
Нема проблеми буде Україна в ЄС чи не буде, є питання, не проблема, коли Україна буде в ЄС. І оце коли залежить від політичної ситуації, від згуртованості, від настрою. Позитивними звістками з України ми будемо впливати на їхнє ставлення до нас, до України. Я твердий єврооптиміст, я знаю, що це відбудеться. І це не те, що воно мені приснилося в Брюсселі. Це численні розмови, контакти з тими людьми, які мають стосунок до розробки позиції тої чи іншої держави, які в тих чи інших політичних партіях впливають на прийняття рішення.
Ми бачимо, які вони зараз в ЄС неорганізовані. Нам також треба дати їм час. Вони навіть вислів на той свій безлад придумали «the lack of absorption capacity». Це торкається не тільки готовності Болгарії там чи Польщі, це готовність і люксембуржців, чи французів, чи італійців, чехів разом працювати на одній мові, відстоюючи власні інтереси.
– Ви були свідком і якоюсь мірою учасником двох розширень ЄС. Ви бачили, яка велася підготовка країн першої хвилі, другої хвилі. Прогнозування — це не дуже вдячна справа. Який рік ви б прогнозували для українського членства? Як далеко чи як близько ви це бачите?
– Я буду виходити з того, що найближчим часом ситуація в нас покращиться. Що ми візьмемось за реформування, за співпрацю, за реалізацію зі врахуванням того великого обсягу роботи всередині України і з урахуванням того, що повинно відбутись у Європейському Союзі. У ЄС є цикл бюджетного періоду. Це реально, не точно рік, але довкола цієї дати – 2020 рік. Якщо 2013 – це новий бюджет, там можуть бути поважні суми передбачені на роботу з Україною. Але все це при тому, що до цього часу в Україні будуть відбуватися позитивні зрушення.