Київ – Зменшення кількості працездатного населення у країнах Європи, з одного боку, і збільшення кількості шукачів притулку з «гарячих точок» поблизу кордонів Євросоюзу, з другого, змінюють міграційну картину на європейському континенті. І відповідно, змушують держави Євросоюзу і сусідні з ним країни переглянути міграційну політику і на національному, i на регіональному, і на європейському рівні. 4 вересня з ініціативи Ради Європи та України у Києві розпочала роботу 8-ма Європейська міністерська конференція з питань міграції, головною темою якої стала трудова міграція і пов'язані з нею економічні та криміногенні фактори.
В останні роки Україна долучилась до глобальних економічних тенденцій, серед яких – активізація міграційного «коловороту».
Якщо ще 5-10 років тому Україну називали державою, що постачає трудових мігрантів до економічно розвинених держав, то нині Україну знають і як державу, котра використовує іммігрантську працю.
Цьогорічна квота на трудових мігрантів в Україні становить десять тисяч осіб. Але внаслідок того, що в Україні, як і в більшості європейських держав, зростає тіньовий ринок праці, реальна кількість заробітчан більша від офіційної квоти в кілька разів.
Про це заявили на відкритті Європейської міністерської конференції міністр внутрішніх справ України Юрій Луценко і міністр з питань міграції Швеції Тобіас Біллстром.
Разом з європейськими колегами, українські урядовці розробляють нову стратегію міграційної політики, зазначив Юрій Луценко, і охарактеризував її так: «Для нас робота у міграційній сфері базується на двох основних цінностях: права людини і захист інтересів держави. Робота складається з трьох напрямків: протистояння нелегальній міграції, інтеграція легальних економічних мігрантів і протистояння торгівлі людьми та расовій злочинності, що, на жаль, має місце і в Україні. Зараз в Україні відбувається реформа міграційної служби, і я переконаний, що Кабінет Міністрів створить міграційну службу у складі МВС, адже цього вимагають не політики, а життя».
На заваді легальній трудовій міграції стоїть не лише криміналітет, зацікавлений у нелегальній міграції і торгівлі людьми. Існують і бюрократичні перепони. Це і проблема оформлення договорів на працю і страхування, процедури отримання віз тощо.
Потрапити до Європи прагнуть мільйони людей
За словами шведського міністра Тобіаса Біллстрома, «саме в контексті трудової міграції ми мусимо виробити на цій конференції спільні засади для моніторингу ринку праці, для створення належних умов для праці офіційних трудових мігрантів і надати їм гарантії у виплаті зарплат та інших соціальних виплат. Європа нині – місце, куди воліють потрапити мільйони людей з місць, де падає економіка або ж точаться збройні конфлікти. Це також континент, на якому все більше людей похилого віку».
У цілому, за даними Міжнародної організації з міграції, кількість трудових мігрантів у світі перевищила 95 мільйонів осіб, з них більшість намагається «осісти» в Європі.
Якщо населення континенту і далі старішатиме, а рівень життя у менш розвинених країнах падатиме, кількість офіційних і нелегальних заробітчан на континенті збільшиться.
Нині Європа до цього не готова, тож у ці два дні у Києві має бути розроблена новітня пан-європейська міграційна політика. Інакше ініціативу можуть перехопити міжнародні кримінальні угруповання, чиї доходи від торгівлі людьми досягають мільярдів євро щорічно. Про це нагадав у телевізійному зверненні до учасників київської конференції Генеральний секретар Ради Європи Террі Девіс.
Якщо ще 5-10 років тому Україну називали державою, що постачає трудових мігрантів до економічно розвинених держав, то нині Україну знають і як державу, котра використовує іммігрантську працю.
Цьогорічна квота на трудових мігрантів в Україні становить десять тисяч осіб. Але внаслідок того, що в Україні, як і в більшості європейських держав, зростає тіньовий ринок праці, реальна кількість заробітчан більша від офіційної квоти в кілька разів.
Про це заявили на відкритті Європейської міністерської конференції міністр внутрішніх справ України Юрій Луценко і міністр з питань міграції Швеції Тобіас Біллстром.
Разом з європейськими колегами, українські урядовці розробляють нову стратегію міграційної політики, зазначив Юрій Луценко, і охарактеризував її так: «Для нас робота у міграційній сфері базується на двох основних цінностях: права людини і захист інтересів держави. Робота складається з трьох напрямків: протистояння нелегальній міграції, інтеграція легальних економічних мігрантів і протистояння торгівлі людьми та расовій злочинності, що, на жаль, має місце і в Україні. Зараз в Україні відбувається реформа міграційної служби, і я переконаний, що Кабінет Міністрів створить міграційну службу у складі МВС, адже цього вимагають не політики, а життя».
На заваді легальній трудовій міграції стоїть не лише криміналітет, зацікавлений у нелегальній міграції і торгівлі людьми. Існують і бюрократичні перепони. Це і проблема оформлення договорів на працю і страхування, процедури отримання віз тощо.
Потрапити до Європи прагнуть мільйони людей
За словами шведського міністра Тобіаса Біллстрома, «саме в контексті трудової міграції ми мусимо виробити на цій конференції спільні засади для моніторингу ринку праці, для створення належних умов для праці офіційних трудових мігрантів і надати їм гарантії у виплаті зарплат та інших соціальних виплат. Європа нині – місце, куди воліють потрапити мільйони людей з місць, де падає економіка або ж точаться збройні конфлікти. Це також континент, на якому все більше людей похилого віку».
У цілому, за даними Міжнародної організації з міграції, кількість трудових мігрантів у світі перевищила 95 мільйонів осіб, з них більшість намагається «осісти» в Європі.
Якщо населення континенту і далі старішатиме, а рівень життя у менш розвинених країнах падатиме, кількість офіційних і нелегальних заробітчан на континенті збільшиться.
Нині Європа до цього не готова, тож у ці два дні у Києві має бути розроблена новітня пан-європейська міграційна політика. Інакше ініціативу можуть перехопити міжнародні кримінальні угруповання, чиї доходи від торгівлі людьми досягають мільярдів євро щорічно. Про це нагадав у телевізійному зверненні до учасників київської конференції Генеральний секретар Ради Європи Террі Девіс.