Анамарія Рамач
Белград – Найбільший белградський міст під назвою «Газель», який є головною міською артерією та частиною ключового автобану в регіоні, споруджений понад 30 років тому. Досі на ньому не було зроблено жодного ремонту і нині реконструкція необхідна. Проте її не можна здійснити, поки не вирішиться інша проблема: під белградським мостом розташоване ромське поселення, в якому живе близько 300 сімей, а для реконструкції моста його необхідно перемістити.
Умови для життя серед купи зібраного сміття у так званому «картон-сіті» жахливі. У стихійному негігієнічному ромському поселенні приблизно 800 бараків, більшість із яких із нетвердого матеріалу, такого як нейлон та картон. Там немає води та каналізації, а коли йде дощ – усюди болото.
«Дуже важко живеться. Без води, електроенергії. Не маємо умов для дітей, для нас, не маємо з чого жити. Усе з контейнерів, збираємо папір, усе брудне», – скаржиться одна з мешканок цього поселення.
Ромам намагаються знайти інші помешкання
Міська влада через потреби ремонту моста намагається знайти інші помешкання для рoмів. А ті з недовірою чекають переселення. Вони не знають, куди їх поселять. Знають єдине, що їхні так звані «хати» зруйнують. Проте вони усвідомлюють, що з новими домівками отримають і новий шанс жити у кращих та більш гуманних умовах. Хоча роми переважно забобонні, та жоден з них не сказав, що не хоче працювати, мати освітлення та ванну чи що йому краще жити в болоті.
«Ми маємо машини, маємо візки, ми будемо працювати. Якщо буде робота. А якщо ні – все одно стане краще, ми знайдемо роботу, діти підуть до школи», – каже один із мешканців поселення.
Цю ініціативу підтримала і місія OБСЄ у Сербії. Керівник місії Ганс Oлa Урстад заявив, що, згідно з планом забезпечення адекватного помешкання для усіх своїх громадян, який є частиною державного обов’язку Сербії, усі матимуть користь. Сербія наразі головує в «Декаді ромів» – міжнародній ініціативі, в рамках якої 11 країн Центральної та Східної Європи зобов’язалися працювати над поліпшенням соціально-економічного статусу та інтеграції ромів.
Ганс Ола Урстад сказав, що окрема увага мусить бути направлена на родини, які будуть переселені до інакших соціально-економічних умов нового оточення. У тому плані місія ОБСЄ у Сербії підтримала і 4-місячну програму дошкільної підготовки для ромських дітей, яку наприкінці серпня закінчила 81 ромська дитина зі згаданого белградського поселення під мостом. Програма охопила дітей віком від 6 до 12 років, які залишилися поза системою освіти. Ці діти мали нагоду здобути необхідні навички, які їм допоможуть у початковій школі. Отже, акцент поставлено на чотирьох основних цілях: помешкання, освіта, здоров’я та зайнятість.
«Ніхто не зможе зупинити розвиток столиці»
Однак акція переселення наражається на різні проблеми, так багато мешканців столиці не хочуть, щоб роми стали їхніми сусідами.
Проте мер Белграда Драґан Ділас сказав, що ніхто не зможе зупинити розвиток столиці. «Більше ніхто не зможе зупинити розвиток Белграда, ані роми (я не чув про таку проблему), ані деякі інші, які хотіли б сказати, що в їхньому сусідстві не можна будувати квартири. У нас всі люди однакові, якщо хтось має якісь проблеми стосовно цього, нехай звертається до мене», – зазначив Драґан Ділас.
До речі, у Белграді, згідно з останнім переписом, є більше ста негігієнічних поселень, в яких живе біля 60 тисяч ромів. Із-поміж них третина живе в екстремальній біді, а 80 відсотків не вміє читати й писати.
(Белград – Прага – Київ)
Белград – Найбільший белградський міст під назвою «Газель», який є головною міською артерією та частиною ключового автобану в регіоні, споруджений понад 30 років тому. Досі на ньому не було зроблено жодного ремонту і нині реконструкція необхідна. Проте її не можна здійснити, поки не вирішиться інша проблема: під белградським мостом розташоване ромське поселення, в якому живе близько 300 сімей, а для реконструкції моста його необхідно перемістити.
Умови для життя серед купи зібраного сміття у так званому «картон-сіті» жахливі. У стихійному негігієнічному ромському поселенні приблизно 800 бараків, більшість із яких із нетвердого матеріалу, такого як нейлон та картон. Там немає води та каналізації, а коли йде дощ – усюди болото.
«Дуже важко живеться. Без води, електроенергії. Не маємо умов для дітей, для нас, не маємо з чого жити. Усе з контейнерів, збираємо папір, усе брудне», – скаржиться одна з мешканок цього поселення.
Ромам намагаються знайти інші помешкання
Міська влада через потреби ремонту моста намагається знайти інші помешкання для рoмів. А ті з недовірою чекають переселення. Вони не знають, куди їх поселять. Знають єдине, що їхні так звані «хати» зруйнують. Проте вони усвідомлюють, що з новими домівками отримають і новий шанс жити у кращих та більш гуманних умовах. Хоча роми переважно забобонні, та жоден з них не сказав, що не хоче працювати, мати освітлення та ванну чи що йому краще жити в болоті.
«Ми маємо машини, маємо візки, ми будемо працювати. Якщо буде робота. А якщо ні – все одно стане краще, ми знайдемо роботу, діти підуть до школи», – каже один із мешканців поселення.
Цю ініціативу підтримала і місія OБСЄ у Сербії. Керівник місії Ганс Oлa Урстад заявив, що, згідно з планом забезпечення адекватного помешкання для усіх своїх громадян, який є частиною державного обов’язку Сербії, усі матимуть користь. Сербія наразі головує в «Декаді ромів» – міжнародній ініціативі, в рамках якої 11 країн Центральної та Східної Європи зобов’язалися працювати над поліпшенням соціально-економічного статусу та інтеграції ромів.
Ганс Ола Урстад сказав, що окрема увага мусить бути направлена на родини, які будуть переселені до інакших соціально-економічних умов нового оточення. У тому плані місія ОБСЄ у Сербії підтримала і 4-місячну програму дошкільної підготовки для ромських дітей, яку наприкінці серпня закінчила 81 ромська дитина зі згаданого белградського поселення під мостом. Програма охопила дітей віком від 6 до 12 років, які залишилися поза системою освіти. Ці діти мали нагоду здобути необхідні навички, які їм допоможуть у початковій школі. Отже, акцент поставлено на чотирьох основних цілях: помешкання, освіта, здоров’я та зайнятість.
«Ніхто не зможе зупинити розвиток столиці»
Однак акція переселення наражається на різні проблеми, так багато мешканців столиці не хочуть, щоб роми стали їхніми сусідами.
Проте мер Белграда Драґан Ділас сказав, що ніхто не зможе зупинити розвиток столиці. «Більше ніхто не зможе зупинити розвиток Белграда, ані роми (я не чув про таку проблему), ані деякі інші, які хотіли б сказати, що в їхньому сусідстві не можна будувати квартири. У нас всі люди однакові, якщо хтось має якісь проблеми стосовно цього, нехай звертається до мене», – зазначив Драґан Ділас.
До речі, у Белграді, згідно з останнім переписом, є більше ста негігієнічних поселень, в яких живе біля 60 тисяч ромів. Із-поміж них третина живе в екстремальній біді, а 80 відсотків не вміє читати й писати.
(Белград – Прага – Київ)