Прага – Багаторічні потуги Кремля створити собі сприятливий міжнародний імідж сходять на пси, як кажуть у народі, після маленької «переможної війни» в Грузії. Ця агресія Росії викликала, несподівано для Москви, велику хвилю критики у світі і загрожує її відносинам із Заходом. Невже потужну нині Росію справді не хвилює світовий осуд?
Низка світових лідерів гостро засудили дії Росії в Грузії. Американський президент Джордж Буш назвав їх «безвідповідальним рішенням», а канцлер Німеччини Ангела Меркель «абсолютно недопустимими», тоді, як міністр закордонних справ Франції Бернард Кушнер оголосив про загрозу міжнародних санкцій проти Москви.
У Москві виявили нові підходи до міжнародних справ
Спочатку президент Дмитро Медведєв заявив, що Кремль не страшиться нової «холодної війни», а потім Росія попередила, що припинить співпрацю з НАТО і СОТ. А сьогодні Володимир Путін заявив про нібито вину США у війні в Грузії, за рахунок чого Вашингтон начебто хотів створити переваги в конкурентній боротьбі одного з двох кандидатів на посаду президента США. Ці нічим не підкріплені твердження глави російського уряду у Білому домі назвали «абсурдними». Виникає питання: невже Кремль перестав перейматися тим, що скаже і потім зробить Захід у відповідь на таку поведінку Росії?
Федір Лук’янов, редактор московського журналу «Росія в глобальній політиці», відзначає ці зміни у зовнішній політиці Кремля: «Це, безумовно, хвилює Москву, але набагато менше, ніж раніше. Я гадаю, що Росія зробила висновок про безнадійність гри за правилами Заходу, бо все одно вона так знову програє. Російське відчуття сьогодні таке: Захід не готовий, не хоче і не буде сприймати Росію як рівноправного партнера. І тоді був задіяний інший сценарій: ми будемо діяти так, як вважаємо за потрібне».
У Кремлі не сподівались консолідованої критики Заходу
Можливо, що у Москві якоюсь мірою очікували критики Заходу, але не повної єдності західних, європейських політиків, Путін намагався знайти собі союзників у особі Німеччини чи Франції. Пол Куїн-Джадж , експерт Міжнародної кризової групи і багаторічний журналіст з проблем Росії, каже з цього приводу: «З одного боку, не думаю, що Путіна так це хвилює – він діє за інстинктом і вважає себе сильним хлопцем. Але він, мабуть, зробив більш жорсткі кроки, аніж навіть думав. Він неправильно оцінював реакцію НАТО і був дуже впевненим, що розколе альянс, але це провалилося досить несподівано. Деякі з країн Заходу, які були прихильні до Росії, як, наприклад, Німеччина чи Франція, сьогодні виявилися не такими вже й загіпнотизованими впливом Путіна».
Куїн-Джадж також звертає увагу на обережну позицію Китаю, що розчаровує Росію також. У цілому експерти вважають, що ще рано вести мову про результати цієї кризи в Грузії. Але одне вони вже відзначають чітко різкий поворот у російсько-західних стосунках. Одні кажуть, що наближається нова «холодна війна», інші вважають, що Росія ніколи й не йшла на якесь зближення із Заходом. Відомий московський експерт з Інституту соціології Російської академії наук Ольга Криштановська взагалі вважає, що Росія має амбіції на відтворення біполярного світу – як противаги США: «Ми зробили по-своєму. І ми можемо це робити, так само, як це може робити Америка. Але це не означає, що ми ізоляціоністи, що ми сталінський Радянський Союз. Ми залишаємося відкритими для контактів із Заходом, але не в ролі учнів, не в ролі молодшого брата, а в ролі рівноправних партнерів».
Деякі з експертів вказують на негативний вплив війни Росії в Грузії на російський ринок цінних паперів та деякий відплив іноземних інвестицій. Але, разом з тим, спостерігачі зауважують, що в умовах теперішнього росту економіки Росії і загальної підтримки населення Кремль почуває себе цілком упевнено і готовий до подальших жорстких дій у світі.
(Прага – Київ)
У Москві виявили нові підходи до міжнародних справ
Спочатку президент Дмитро Медведєв заявив, що Кремль не страшиться нової «холодної війни», а потім Росія попередила, що припинить співпрацю з НАТО і СОТ. А сьогодні Володимир Путін заявив про нібито вину США у війні в Грузії, за рахунок чого Вашингтон начебто хотів створити переваги в конкурентній боротьбі одного з двох кандидатів на посаду президента США. Ці нічим не підкріплені твердження глави російського уряду у Білому домі назвали «абсурдними». Виникає питання: невже Кремль перестав перейматися тим, що скаже і потім зробить Захід у відповідь на таку поведінку Росії?
Федір Лук’янов, редактор московського журналу «Росія в глобальній політиці», відзначає ці зміни у зовнішній політиці Кремля: «Це, безумовно, хвилює Москву, але набагато менше, ніж раніше. Я гадаю, що Росія зробила висновок про безнадійність гри за правилами Заходу, бо все одно вона так знову програє. Російське відчуття сьогодні таке: Захід не готовий, не хоче і не буде сприймати Росію як рівноправного партнера. І тоді був задіяний інший сценарій: ми будемо діяти так, як вважаємо за потрібне».
У Кремлі не сподівались консолідованої критики Заходу
Можливо, що у Москві якоюсь мірою очікували критики Заходу, але не повної єдності західних, європейських політиків, Путін намагався знайти собі союзників у особі Німеччини чи Франції. Пол Куїн-Джадж , експерт Міжнародної кризової групи і багаторічний журналіст з проблем Росії, каже з цього приводу: «З одного боку, не думаю, що Путіна так це хвилює – він діє за інстинктом і вважає себе сильним хлопцем. Але він, мабуть, зробив більш жорсткі кроки, аніж навіть думав. Він неправильно оцінював реакцію НАТО і був дуже впевненим, що розколе альянс, але це провалилося досить несподівано. Деякі з країн Заходу, які були прихильні до Росії, як, наприклад, Німеччина чи Франція, сьогодні виявилися не такими вже й загіпнотизованими впливом Путіна».
Куїн-Джадж також звертає увагу на обережну позицію Китаю, що розчаровує Росію також. У цілому експерти вважають, що ще рано вести мову про результати цієї кризи в Грузії. Але одне вони вже відзначають чітко різкий поворот у російсько-західних стосунках. Одні кажуть, що наближається нова «холодна війна», інші вважають, що Росія ніколи й не йшла на якесь зближення із Заходом. Відомий московський експерт з Інституту соціології Російської академії наук Ольга Криштановська взагалі вважає, що Росія має амбіції на відтворення біполярного світу – як противаги США: «Ми зробили по-своєму. І ми можемо це робити, так само, як це може робити Америка. Але це не означає, що ми ізоляціоністи, що ми сталінський Радянський Союз. Ми залишаємося відкритими для контактів із Заходом, але не в ролі учнів, не в ролі молодшого брата, а в ролі рівноправних партнерів».
Деякі з експертів вказують на негативний вплив війни Росії в Грузії на російський ринок цінних паперів та деякий відплив іноземних інвестицій. Але, разом з тим, спостерігачі зауважують, що в умовах теперішнього росту економіки Росії і загальної підтримки населення Кремль почуває себе цілком упевнено і готовий до подальших жорстких дій у світі.
(Прага – Київ)