Учора обидві палати російського парламенту – Рада Федерації та Державна дума – ухвалили звернення до президента Росії Дмитра Медведєва з проханням визнати незалежність Південної Осетії та Абхазії
Із закликами дотримуватися зобов’язань щодо виведення військ із Грузії завернулися у понеділок до Росії Німеччина, Франція, яка головує в Євросоюзі, а також Сполучені Штати.
Захід закликає Кремль відмовитись від визнання незалежності Південної Осетії та Абхазії.
1 вересня відбудеться саміт ЄС, на якому обговорюватимуть російсько-грузинський конфлікт.
Президент США Джордж Буш закликав Росію поважати територіальну цілісність Грузії і не визнавати незалежність сепаратистських регіонів Грузії – Південної Осетії та Абхазії.
В оприлюдненому письмовому зверненні Буш зазначив, що «глибоко стурбований» закликом до президента Дмитра Медведєва верхньої і нижньої палат російського парламенту визнати незалежність цих двох регіонів.
Раніше представник Білого дому Тоні Фратто заявив, що США переглянуть відносини з Росією через конфлікт у Грузії.
Вашингтон звинувачує Москву у невиконанні умов договору про припинення вогню – через збереження російської військової присутності у Грузії.
За словами Тоні Фратто, статус цих двох грузинських регіонів не може бути визначений будь-якою однією країною і такі питання вирішуються на міжнародному рівні за сприяння ООН.
Дотримуватись взятих на себе зобов’язань щодо виведення військ із грузинської території закликала Росію і Німеччина. Її представник зазначив, що Захід має важелі впливу на Москву.
А канцлер Німеччини Ангела Меркель висловила сподівання, що російський президент не підпише документу щодо визнання південної Осетії та Абхазії, тому що це призведе до ескалації насилля в регіоні.
«Росія і Грузія є членами Ради Європи і мають дотримуватися принципів, які відстоює Організація», – заявив у понеділок по закінченню візиту до Москви і Північної Осетії Люк Ван ден Бранде, співдоповідач ПАРЄ зі спостереження за дотриманнями Росією своїх обов’язків і зобов’язань.
Ван ден Бранде каже, що був вражений розповідями біженців про те, що, за їхніми словами, відбувалися «масові обстріли і бомбардування Цхінвалі без розрізнення цілей, а також руйнування житлових районів». Водночас він засудив «неспівмірну відповідь російських військ». Сам представник ПАРЄ відвідав тільки Росію – Москву й Північну Осетію, а в Грузії, зокрема в Південній Осетії, не був.
Зі свого боку Голова Парламентської асамблеї Ради Європи Люїс Марія де Пуч закликав Росію до цілковитого дотримання зобов’язань, яких вона досягла за участі президента Франції Ніколя Саркозі.
«Нинішня окупація російськими військами стратегічних позицій Грузії є неприйнятною і в жодному разі не може розцінюватися як «додаткові заходи безпеки», про які згадується в договорі про припинення вогню», – заявив голова ПАРЄ.
Водночас президент Міхеїл Саакашвілі стверджує, що Росія готувала збройну інтервенцію в Грузії, починаючи від 2007 року.
На зустрічі з депутатами парламенту Грузії пізно ввечері напередодні, який згодом транслювався в ефірі грузинських телеканалів, президент Саакашвілі повідомив, що «існує кілька документів і фактів, які підтверджують його твердження.
«По-перше, Росія вийшла із Договору про звичайні збройні сили в Європі, який обмежував кількість бронетехніки на Закавказзі. Про це вона почала говорити минулого року і тоді ж вийшла із договору практично», – зазначив Саакашвілі.
За його словами, після цього Росія ввела в регіон 3000 одиниць бронетехніки, і це був «сигнал того, що щось готується».
Президент Росії Дмитро Медведєв поки що не відгукнувся на звернення двох палат російського парламенту, ухвалене 25 серпня, щодо визнання незалежності грузинських територій Абхазії та Південної Осетії.
Ще в середині серпня, під час зустрічі з Едуардом Кокойти та Сергієм Баґапшем президент Росії Дмитро Медведєв заявив, що Москва підтримає будь-яке рішення Південної Осетії та Абхазії щодо їхнього статусу і виступатиме його гарантом.
Кремлівське керівництво підтримувало південноосетинських сепаратистів фінансово, політично і надавало зброю.
Південна Осетія та Абхазія, підтримувані Росією, оголосили про свою незалежність на початку дев’яностих років минулого століття. Однак досі ані Росія, ані жодна інша країна не визнали незалежність цих двох сепаратистських грузинських територій.
Захід закликає Кремль відмовитись від визнання незалежності Південної Осетії та Абхазії.
1 вересня відбудеться саміт ЄС, на якому обговорюватимуть російсько-грузинський конфлікт.
Президент США Джордж Буш закликав Росію поважати територіальну цілісність Грузії і не визнавати незалежність сепаратистських регіонів Грузії – Південної Осетії та Абхазії.
В оприлюдненому письмовому зверненні Буш зазначив, що «глибоко стурбований» закликом до президента Дмитра Медведєва верхньої і нижньої палат російського парламенту визнати незалежність цих двох регіонів.
Раніше представник Білого дому Тоні Фратто заявив, що США переглянуть відносини з Росією через конфлікт у Грузії.
Вашингтон звинувачує Москву у невиконанні умов договору про припинення вогню – через збереження російської військової присутності у Грузії.
За словами Тоні Фратто, статус цих двох грузинських регіонів не може бути визначений будь-якою однією країною і такі питання вирішуються на міжнародному рівні за сприяння ООН.
Дотримуватись взятих на себе зобов’язань щодо виведення військ із грузинської території закликала Росію і Німеччина. Її представник зазначив, що Захід має важелі впливу на Москву.
А канцлер Німеччини Ангела Меркель висловила сподівання, що російський президент не підпише документу щодо визнання південної Осетії та Абхазії, тому що це призведе до ескалації насилля в регіоні.
«Росія і Грузія є членами Ради Європи і мають дотримуватися принципів, які відстоює Організація», – заявив у понеділок по закінченню візиту до Москви і Північної Осетії Люк Ван ден Бранде, співдоповідач ПАРЄ зі спостереження за дотриманнями Росією своїх обов’язків і зобов’язань.
Ван ден Бранде каже, що був вражений розповідями біженців про те, що, за їхніми словами, відбувалися «масові обстріли і бомбардування Цхінвалі без розрізнення цілей, а також руйнування житлових районів». Водночас він засудив «неспівмірну відповідь російських військ». Сам представник ПАРЄ відвідав тільки Росію – Москву й Північну Осетію, а в Грузії, зокрема в Південній Осетії, не був.
Зі свого боку Голова Парламентської асамблеї Ради Європи Люїс Марія де Пуч закликав Росію до цілковитого дотримання зобов’язань, яких вона досягла за участі президента Франції Ніколя Саркозі.
«Нинішня окупація російськими військами стратегічних позицій Грузії є неприйнятною і в жодному разі не може розцінюватися як «додаткові заходи безпеки», про які згадується в договорі про припинення вогню», – заявив голова ПАРЄ.
Водночас президент Міхеїл Саакашвілі стверджує, що Росія готувала збройну інтервенцію в Грузії, починаючи від 2007 року.
На зустрічі з депутатами парламенту Грузії пізно ввечері напередодні, який згодом транслювався в ефірі грузинських телеканалів, президент Саакашвілі повідомив, що «існує кілька документів і фактів, які підтверджують його твердження.
«По-перше, Росія вийшла із Договору про звичайні збройні сили в Європі, який обмежував кількість бронетехніки на Закавказзі. Про це вона почала говорити минулого року і тоді ж вийшла із договору практично», – зазначив Саакашвілі.
За його словами, після цього Росія ввела в регіон 3000 одиниць бронетехніки, і це був «сигнал того, що щось готується».
Президент Росії Дмитро Медведєв поки що не відгукнувся на звернення двох палат російського парламенту, ухвалене 25 серпня, щодо визнання незалежності грузинських територій Абхазії та Південної Осетії.
Ще в середині серпня, під час зустрічі з Едуардом Кокойти та Сергієм Баґапшем президент Росії Дмитро Медведєв заявив, що Москва підтримає будь-яке рішення Південної Осетії та Абхазії щодо їхнього статусу і виступатиме його гарантом.
Кремлівське керівництво підтримувало південноосетинських сепаратистів фінансово, політично і надавало зброю.
Південна Осетія та Абхазія, підтримувані Росією, оголосили про свою незалежність на початку дев’яностих років минулого століття. Однак досі ані Росія, ані жодна інша країна не визнали незалежність цих двох сепаратистських грузинських територій.