Світлана Єременко
Київ – До 75 роковин штучного голоду в Україні видавничий дім «Києво-Могилянська Академія» видав матеріали Конгресово-президентської комісії США українською мовою. Комісією керував відомий дослідник, історик і політолог Джеймс Мейс. Саме завдяки йому світ дізнався про страшну трагедію в Україні. В Українському домі в рамках Днів Скорботи і Пам'яті відбулась презентація чотиритомного видання «Великий голод в Україні 1932-1933 років».
75 років тому Україна перенесла страшну трагедію, спровоковану комуністичним режимом. Внаслідок невиправданих хлібозаготівель до останньої зернини українське село пережило тотальний голод.
Тисячі й тисячі селян, дітей і дорослих, помирали без крихти хліба. Коли ж люди намагалися втекти в міста, їх не пускали озброєні червоноармійці.
Фактично за рік вимерли цілі села, які постановою центрального комітету компартії були занесені на «чорну дошку». Що означало вилучення у селян не тільки зерна, а й картоплі, м’яса, грибів, квасолі й усього іншого продовольства.
Олександра Суярко пам’ятає ті страшні часи. Їй тоді було 8 років, а родина проживала в Костянтинівні Донецької області: «У той страшний рік, 33-й, мені було 8 років...Найстрашніша картина, яка запам’яталась на все життя, це коли у нас під тином лежала жінка. Вона вся була опухла від голоду, і ноги у неї потріскались до живих ран. А на грудях у неї повзало немовля. На наступний день жінка була вже мертва, а дитинча все ще повзало у неї на грудях... Вся сім’я мого покійного чоловіка вимерла».
Тепер двісті подібних свідчень можна прочитати в українському виданні «Великий голод в Україні 1932-1933 років». Передмову до чотиритомника написав Президент Віктор Ющенко. Він зазначив: «...кожне свідчення, кожен том цього видання є цеглиною у відбудові історичної справедливості і відродженні духу українського народу, чия сила воістину є незнищенною».
Ці свідчення – неспростовний доказ
Під час голоду 1932-33 років український народ втратив, за оцінками дослідників, понад 7 мільйонів людей.
У самій Україні, і у світі ще є люди, які піддають сумніву геноцид українського народу. І це документальне джерело стане вагомим аргументом для обґрунтування спірного положення про Голодомор як геноцид.
Відомий вчений, почесний президент Національного університету Києво-Могилянська академія» В’ячеслав Брюховецький зазначив на презентації чотиритомника: «Ці 4 томи містять стільки болю, стільки трагедії і стільки віри в те, що таке не повинно повторитись. З цього потрібно робити уроки, в нормальній країні це перевернуло б свідомість не одного покоління. Будемо сподіватись, що так і буде».
Комісію у 1986–1987 роках очолював історик і політолог Джеймс Мейс. Ще у 1982 році на міжнародній конференції про Голокост і Геноцид він повідомив про Голодомор в Україні. Комісія Конгресу США сформулювала 19 висновків, найголовніший з яких визнання геноциду проти українського народу.
(Київ – Прага)
Київ – До 75 роковин штучного голоду в Україні видавничий дім «Києво-Могилянська Академія» видав матеріали Конгресово-президентської комісії США українською мовою. Комісією керував відомий дослідник, історик і політолог Джеймс Мейс. Саме завдяки йому світ дізнався про страшну трагедію в Україні. В Українському домі в рамках Днів Скорботи і Пам'яті відбулась презентація чотиритомного видання «Великий голод в Україні 1932-1933 років».
75 років тому Україна перенесла страшну трагедію, спровоковану комуністичним режимом. Внаслідок невиправданих хлібозаготівель до останньої зернини українське село пережило тотальний голод.
Тисячі й тисячі селян, дітей і дорослих, помирали без крихти хліба. Коли ж люди намагалися втекти в міста, їх не пускали озброєні червоноармійці.
Фактично за рік вимерли цілі села, які постановою центрального комітету компартії були занесені на «чорну дошку». Що означало вилучення у селян не тільки зерна, а й картоплі, м’яса, грибів, квасолі й усього іншого продовольства.
Найстрашніша картина, яка запам’яталась на все життя, це коли у нас під тином лежала жінка. Вона вся була опухла від голоду, і ноги у неї потріскались до живих ран. А на грудях у неї повзало немовля...
Олександра Суярко пам’ятає ті страшні часи. Їй тоді було 8 років, а родина проживала в Костянтинівні Донецької області: «У той страшний рік, 33-й, мені було 8 років...Найстрашніша картина, яка запам’яталась на все життя, це коли у нас під тином лежала жінка. Вона вся була опухла від голоду, і ноги у неї потріскались до живих ран. А на грудях у неї повзало немовля. На наступний день жінка була вже мертва, а дитинча все ще повзало у неї на грудях... Вся сім’я мого покійного чоловіка вимерла».
Тепер двісті подібних свідчень можна прочитати в українському виданні «Великий голод в Україні 1932-1933 років». Передмову до чотиритомника написав Президент Віктор Ющенко. Він зазначив: «...кожне свідчення, кожен том цього видання є цеглиною у відбудові історичної справедливості і відродженні духу українського народу, чия сила воістину є незнищенною».
Ці свідчення – неспростовний доказ
Під час голоду 1932-33 років український народ втратив, за оцінками дослідників, понад 7 мільйонів людей.
У самій Україні, і у світі ще є люди, які піддають сумніву геноцид українського народу. І це документальне джерело стане вагомим аргументом для обґрунтування спірного положення про Голодомор як геноцид.
Відомий вчений, почесний президент Національного університету Києво-Могилянська академія» В’ячеслав Брюховецький зазначив на презентації чотиритомника: «Ці 4 томи містять стільки болю, стільки трагедії і стільки віри в те, що таке не повинно повторитись. З цього потрібно робити уроки, в нормальній країні це перевернуло б свідомість не одного покоління. Будемо сподіватись, що так і буде».
Комісію у 1986–1987 роках очолював історик і політолог Джеймс Мейс. Ще у 1982 році на міжнародній конференції про Голокост і Геноцид він повідомив про Голодомор в Україні. Комісія Конгресу США сформулювала 19 висновків, найголовніший з яких визнання геноциду проти українського народу.
(Київ – Прага)