Київ – Майже триста делегатів з понад тридцяти країн світу нині зібрались у Києві на ІХ Світовий конгрес українців.
Серед його учасників політики, науковці, письменники, бізнесмени, представники громадських і молодіжних організацій. Вони представляють інтереси 20-мільйонної української діаспори. У полі їхньої уваги звіт Конгресу за останніх 5 років роботи, розробка нових проектів, підготовка до вшанування 75 роковин Голодомору. А також зустріч з керівниками України, вироблення державної політики з підтримки закордонного українства.
Світовий конгрес українців – міжнародна громадська організація, яка об‘єднує українську спільноту, котра мешкає поза межами України. Ця «надбудова» над громадами, неполітичними, релігійними, науковими об‘єднаннями діаспори заснована на базі Панамериканської української конференції, яка діяла по закінченні Другої світової війни. Перший Світовий конгрес вільних українців відбувся у листопаді 1967 року у США.
Нині роботу почав Дев‘ятий, і про його завдання Радіо Свобода розповів Президент Світового конгресу українців Аскольд Лозинський: «Люди з’їхалися з різних теренів, найважливіше є, на мою думку, щоб вони поспілкувались. Є також і нагальні питання, які мають безпосередній стосунок до нас як до нації і до нашої держави. Це, очевидно, недавні події, агресії зі сторони Росії. Є питання української мови, наступне питання, також дуже важливе – це як ми можемо більше взаємно собі допомагати. Я маю на увазі навіть матеріально чи суспільно».
Українські громади СНД скаржаться, що права їхніх членів за етнічною ознакою порушуються
Скільки українських громад – стільки проблем. Так, українську діаспору у Центрально-східній Європі та на Балканах турбує політизація національного питання та брак уваги України до потреб діаспори. Українські громади СНД – Білорусі, Росії, Узбекистану – скаржаться, що права їхніх членів за етнічною ознакою порушуються, а діяльність громад звужується до рівня культурних акцій. Їм також бракує правдивої інформації про Україну.
«Зараз у нас є українська культурна автономія. Але маємо те ж саме, що у Білорусі, бо немає зараз ні школи української, ні газет. Влада участі не бере, не допомагає, єдине де у Росії ми беремо участь – у Шевченківських вечорах», – сказав один із засновників української громади у Росії Микола Баранюк.
Українських заробітчан у державах Євросоюзу – це так звана «четверта хвиля еміграції» – турбують проблеми правового та економічного характеру. Голова української громади Португалії Богдан Безкоровайний Радіо Свобода сказав, що у Португалії зараз погіршилася ситуація з роботою, тому багато українців переїхало в інші країни, зокрема в Іспанію.
«Найбільші проблеми мають ті люди, які не мають легального становища у тій державі, де працюють. Вони відчувають проблему у медичному страхуванні, у будь-яких законних аспектах: і з роботою, і в пошуках роботи; часто буває й таке, що люди просто зникають. Бувають і випадки самогубств», – розповів Радіо Свобода голова української громади Португалії Богдан Безкоровайний.
Учасники 9-го Конгресу обговорюють у Києві і спільні для світового українства питання: вшанування пам‘яті жертв Голодомору у державах, де вони перебувають; допомога потерпілим від повені на Заході України; допомога в розробці урядової програми українізації та інші проблеми.
(Київ – Прага)
Світовий конгрес українців – міжнародна громадська організація, яка об‘єднує українську спільноту, котра мешкає поза межами України. Ця «надбудова» над громадами, неполітичними, релігійними, науковими об‘єднаннями діаспори заснована на базі Панамериканської української конференції, яка діяла по закінченні Другої світової війни. Перший Світовий конгрес вільних українців відбувся у листопаді 1967 року у США.
Нині роботу почав Дев‘ятий, і про його завдання Радіо Свобода розповів Президент Світового конгресу українців Аскольд Лозинський: «Люди з’їхалися з різних теренів, найважливіше є, на мою думку, щоб вони поспілкувались. Є також і нагальні питання, які мають безпосередній стосунок до нас як до нації і до нашої держави. Це, очевидно, недавні події, агресії зі сторони Росії. Є питання української мови, наступне питання, також дуже важливе – це як ми можемо більше взаємно собі допомагати. Я маю на увазі навіть матеріально чи суспільно».
Українські громади СНД скаржаться, що права їхніх членів за етнічною ознакою порушуються
Скільки українських громад – стільки проблем. Так, українську діаспору у Центрально-східній Європі та на Балканах турбує політизація національного питання та брак уваги України до потреб діаспори. Українські громади СНД – Білорусі, Росії, Узбекистану – скаржаться, що права їхніх членів за етнічною ознакою порушуються, а діяльність громад звужується до рівня культурних акцій. Їм також бракує правдивої інформації про Україну.
«Зараз у нас є українська культурна автономія. Але маємо те ж саме, що у Білорусі, бо немає зараз ні школи української, ні газет. Влада участі не бере, не допомагає, єдине де у Росії ми беремо участь – у Шевченківських вечорах», – сказав один із засновників української громади у Росії Микола Баранюк.
Українських заробітчан у державах Євросоюзу – це так звана «четверта хвиля еміграції» – турбують проблеми правового та економічного характеру. Голова української громади Португалії Богдан Безкоровайний Радіо Свобода сказав, що у Португалії зараз погіршилася ситуація з роботою, тому багато українців переїхало в інші країни, зокрема в Іспанію.
«Найбільші проблеми мають ті люди, які не мають легального становища у тій державі, де працюють. Вони відчувають проблему у медичному страхуванні, у будь-яких законних аспектах: і з роботою, і в пошуках роботи; часто буває й таке, що люди просто зникають. Бувають і випадки самогубств», – розповів Радіо Свобода голова української громади Португалії Богдан Безкоровайний.
Учасники 9-го Конгресу обговорюють у Києві і спільні для світового українства питання: вшанування пам‘яті жертв Голодомору у державах, де вони перебувають; допомога потерпілим від повені на Заході України; допомога в розробці урядової програми українізації та інші проблеми.
(Київ – Прага)