Леся Бакалець
Київ – До кінця року селяни, які мають право на земельну ділянку, тобто пай, отримають державні акти на право користування землею. У Державному комітеті із земельних питань переконують, що зараз роблять все можливе, щоб і черги скоротити, і процедуру прискорити. Проте поки що омріяного документа селяни чекають роками. Тим часом на заповітні гектари вже полюють рейдери.
Маєш державний акт – маєш і землю. На сьогодні повноцінними власниками паїв уже є понад 6 мільйонів українців. Це селяни, які при розформуванні колгоспів отримали сертифікати, що посвідчують право на частину колективної землі.
Здавалось би, громадянам тепер треба зробити небагато: просто поміняти ці сертифікати на державні акти. Але бажаного документа чекають роками. По-перше, саме процедура непроста. Але у Державному комітеті із земельних питань переконують, що цього року справи йдуть швидше і до грудня всі селяни будуть із актами на руках.
Голова Держкомітету із земельних питань Володимир Воєводін зазначає: «У першу чергу наші земельні ресурси повинні повернутися до людей, до простих людей. Ми зобов’язали розв’язати проблему черг, органи земельних ресурсів повинні працювати в приймальні дні, кожного дня, і в пергу чергу працювати для громадян».
Деякі громадяни й самі не хочуть отримувати акт на землю
Але громадяни іноді самі не хочуть отримувати акти на право власності на землю. Як каже заступник голови Держкомзему Галина Яцишина, на це є дві суб’єктивні причини: «Коли людина отримала акт, вона отримала у власність земельну ділянку, з якої повинен платити податок. Друга причина, яка стримує бажання отримати акт, це субсидії. Малозабезпечені громадяни мають на них право, і, на жаль, ті особи, які приховують факт наявності у них сертифікатів, також не йдуть отримувати державний акт, бо вони знають, що після цього вони не отримають субсидії».
Також, на думку Галини Яцишиної, процес видачі заповітних актів можуть гальмувати і приватні структури, які беруться допомагати громадянам отримати омріяний документ. Іноді вони працюють неякісно, іноді взагалі беруть гроші і зникають.
Тому у Держкомземі радять довіряти оформлення актів державним органам. Але у такому випадку процедура триватиме півтора-два роки. В одній із приватних фірм Радіо Свобода назвали інший термін, привабливіший – до півроку, і коштує це 100 гривень.
Оформлення може затягнутися і є загроза появи «нового власника» землі
Доки селянин ходить по інстанціях, збирає підписи та чекає, коли з’являться бланки для державних актів, він може залишитися без земельної ділянки взагалі. За цей час її власником може стати хтось інший. Цьому сприяє і недосконале земельне законодавство, і суди, як часто ухвалюють незаконні рішення.
За словами експерта з земельних питань Андрія Мартина, у такому випадку селянинові складно довести, що він має право на землю.
« Якщо до селянина цю землю вже хтось відхопив і вже неможливо громадянину його право на землю реалізувати, то буде у нас громадянин без землі. Знову ж таки, це все переводиться виключно у судову площину. Громадянин, який не зміг приватизувати земельну частку свого паю, повинен у суді потім захищати свої права. Звичайно, звичайному селянинові воювати в судах дуже складно», – зазначає Андрій Мартин.
Він каже, де є дорога земля, там і буде рейдерство. І зупинити таке явище практично неможливо, особливо за відсутністю земельного кадастру. Українська земля дорожчає, а паралельно з’являються нові схеми, як її можна незаконно привласнити. За даними МВС, за останні півроку у сфері земельних відносин викрито злочинів більше, ніж за попередні 5 років загалом.
(Київ – Прага)
Київ – До кінця року селяни, які мають право на земельну ділянку, тобто пай, отримають державні акти на право користування землею. У Державному комітеті із земельних питань переконують, що зараз роблять все можливе, щоб і черги скоротити, і процедуру прискорити. Проте поки що омріяного документа селяни чекають роками. Тим часом на заповітні гектари вже полюють рейдери.
Маєш державний акт – маєш і землю. На сьогодні повноцінними власниками паїв уже є понад 6 мільйонів українців. Це селяни, які при розформуванні колгоспів отримали сертифікати, що посвідчують право на частину колективної землі.
Здавалось би, громадянам тепер треба зробити небагато: просто поміняти ці сертифікати на державні акти. Але бажаного документа чекають роками. По-перше, саме процедура непроста. Але у Державному комітеті із земельних питань переконують, що цього року справи йдуть швидше і до грудня всі селяни будуть із актами на руках.
Голова Держкомітету із земельних питань Володимир Воєводін зазначає: «У першу чергу наші земельні ресурси повинні повернутися до людей, до простих людей. Ми зобов’язали розв’язати проблему черг, органи земельних ресурсів повинні працювати в приймальні дні, кожного дня, і в пергу чергу працювати для громадян».
Деякі громадяни й самі не хочуть отримувати акт на землю
Але громадяни іноді самі не хочуть отримувати акти на право власності на землю. Як каже заступник голови Держкомзему Галина Яцишина, на це є дві суб’єктивні причини: «Коли людина отримала акт, вона отримала у власність земельну ділянку, з якої повинен платити податок. Друга причина, яка стримує бажання отримати акт, це субсидії. Малозабезпечені громадяни мають на них право, і, на жаль, ті особи, які приховують факт наявності у них сертифікатів, також не йдуть отримувати державний акт, бо вони знають, що після цього вони не отримають субсидії».
Також, на думку Галини Яцишиної, процес видачі заповітних актів можуть гальмувати і приватні структури, які беруться допомагати громадянам отримати омріяний документ. Іноді вони працюють неякісно, іноді взагалі беруть гроші і зникають.
Тому у Держкомземі радять довіряти оформлення актів державним органам. Але у такому випадку процедура триватиме півтора-два роки. В одній із приватних фірм Радіо Свобода назвали інший термін, привабливіший – до півроку, і коштує це 100 гривень.
Оформлення може затягнутися і є загроза появи «нового власника» землі
Доки селянин ходить по інстанціях, збирає підписи та чекає, коли з’являться бланки для державних актів, він може залишитися без земельної ділянки взагалі. За цей час її власником може стати хтось інший. Цьому сприяє і недосконале земельне законодавство, і суди, як часто ухвалюють незаконні рішення.
За словами експерта з земельних питань Андрія Мартина, у такому випадку селянинові складно довести, що він має право на землю.
« Якщо до селянина цю землю вже хтось відхопив і вже неможливо громадянину його право на землю реалізувати, то буде у нас громадянин без землі. Знову ж таки, це все переводиться виключно у судову площину. Громадянин, який не зміг приватизувати земельну частку свого паю, повинен у суді потім захищати свої права. Звичайно, звичайному селянинові воювати в судах дуже складно», – зазначає Андрій Мартин.
Він каже, де є дорога земля, там і буде рейдерство. І зупинити таке явище практично неможливо, особливо за відсутністю земельного кадастру. Українська земля дорожчає, а паралельно з’являються нові схеми, як її можна незаконно привласнити. За даними МВС, за останні півроку у сфері земельних відносин викрито злочинів більше, ніж за попередні 5 років загалом.
(Київ – Прага)