30 осіб, за останніми даними Міністерства з питань надзвичайних ситуацій, загинули у результаті стихійного лиха в західних областях України. Затопленими залишаються понад 40 тисяч житлових будинків. Міністерство з надзвичайних справ попереджає про загрозливу ситуацію у Могилів-Подільському та Ямпільському районах Вінницької області. Там рівень води у Дністрі піднявся на 7,5 метрів вище норми. Під загрозою евакуації Одеська область. Завтра на позачергове засідання має зібратися парламент, щоб ухвалити зміни до бюджету з урахуванням збитків від стихії. А вони наразі, за попередніми підрахунками урядовців, складають 3-4 млрд. гривень. Як реагує влада? Чи можуть потерпілі люди вчасно отримати матеріальну допомогу? Чи готова влада запобігати у майбутньому подібним надзвичайним ситуаціям?
Ліквідація наслідків стихійного лиха на Закарпатті триває
Найбільшого удару стихії зазнали Рахівський, Тячівський, Виноградівський, Хустський, дещо менше – Міжгірський, Свалявський, Берегівський, Великоберезнянський і Ужгородський райони Закарпаття.
У результаті паводка загалом зруйновані й пошкоджені 107 мостів, знищені 3,5 км берегоукріплень, понад 15 км автодоріг. Відбулися зсуви ґрунту у 5 місцях. Стихія підтопила 12 населених пунктів, понад 260 будинків, 1200 дворових господарств, майже 3 тисячі гектарів сільгоспугідь. Загалом із небезпечних зон закарпатські рятувальники відселили 775 осіб.
За попередніми даними, загальний обсяг збитків по Закарпатській області становить майже 164 мільйони гривень. Ліквідація наслідків стихійного лиха триває у всіх постраждалих районах області, рятувальники відкачують воду, працюють автодорожні служби, зв’язківці тощо. Загалом на всі необхідні роботи з резервного фонду місцевих та обласного бюджетів Закарпатської області вже направлено 350 тисяч гривень, завтра, під час сесії обласної ради мають намір виділити 1 млн. гривень до резервного фонду обласного бюджету, які підуть на ліквідацію наслідків стихії.
Повідомляє місцева кореспондентка Радіо Свобода Надії Петрів:
«На Прикарпатті, яке першим прийняло удар стихії, ситуація потроху стабілізується», - запевняють у Міністерстві з надзвичайних ситуацій. Люди потроху повертаються у своє житло, хоча знеструмленими залишаються 50 населених пунктів. Журналістка Ольга була на той час у відрядженні в Коломийському районі, що на Івано-Франківщині, і бачила трагедію на власні очі. «Там жахливі речі творилися. Вода піднялася по вікна. Однак старі люди не хотіли евакуюватися. Вони сиділи на дахах з тваринами. Люди втратили навіть документи і гроші. Підтоплено близько 500 будинків. Збитків у Коломиї нарахували на 17-18 млн. грн.».
Одещина готується до можливого підтоплення
Одещина збирається зустріти стихію. Найвищий рівень води у Дністрі очікують завтра, 30 липня. МНСники закликають мешканців придністровських сіл готуватися до евакуації.
У Головному управлінні МНС в Одеській області запевняють, що ситуація на сьогоднішній день є під повним контролем. І хоча фактів підтоплень житлових будинків ще не зафіксовано, необхідна для евакуації людей робота все ж проводиться. Мешканцям Одещини порадили зберігати спокій, зібрати необхідний одяг, документи, найбільш цінні речі та ліки. «Перед тим, як залишити свої оселі, необхідно знеструмити електропобутові прилади, перекрити воду, вимкнути газ. Будьте готові до евакуації», - йдеться у листівці, яку розповсюджують нині серед мешканців сіл, яким загрожує підтоплення.
Особливо загрозлива ситуація виникла у п’яти населених пунктах Біляївського району Одеської області. Це села Яськи, Троїцьке, Градениця, Маяки і частково райцентр Біляївка.
Співробітник Головного управління МНС в Одеській області Сергій Шморгало повідомив, що серед мешканців населених пунктів, яким загрожує підтоплення, нині зберігається спокій. За його словами, вже працює створений силами МНС штаб з ліквідації можливого підтоплення. Зокрема, на 58 кілометрі автодороги Одеса-Рені розгорнули наметове містечко життєзабезпечення, розраховане на понад сто осіб з медичним пунктом, польовою кухнею. Тут працює близько 160 рятувальників та сконцентрована інженерна пожежно-рятувальна техніка, плаваючі транспортери.
За останню добу рівень води у річці Дністер зріс на 15 сантиметрів. За прогнозами, значне підвищення води очікується 30 липня.
У МНС вже попередили про можливе закриття частини автодороги «Одеса – Рені», повідомляє одеський кореспондент Радіо Свобода Петро Каландирець.
Збитки та причини
За попередніми підрахунками уряду, збитки від стихійного лиха в одних лише західних областях складають 3-4 млрд. грн. За словами міністра з питань надзвичайних ситуацій Володимира Шандри необхідно фінансувати і укріплення берегової лінії, і будівництво дамб, більшість з яких були споруджені з порушенням технологічних норм. «На планеті Земля відбувається зміна клімату, тому нам потрібно дуже серйозно до цього готуватися і виділяти на це кошти. За декілька днів - двомісячна норма опадів (приблизно 230 мм)».
Проте екологи схильні вважати, що надзвичайна ситуація не лише природне явище, тут не обійшлося без людських рук.
Катастрофічна повінь у західних областях - це цілком очікуваний результат тривалого нищення карпатських лісів. Вирубування дерев почалося ще у 60-х роках минулого століття, але масштабним це явище стало у дев'яностих, каже природоохоронець Іван Парникоза. «Дуже значна частина карпатських лісів уже вирубана. Якщо декілька днів підряд у Карпатах ідуть дощі і рослинність їх не затримує, то вони стікають по схилах у долини і наповнюють річки, які потім виходять з берегів. А ми постійно пишемо численні скарги, щодо масового вирубування лісів. Але відповідають нам відписками і не помічають того, що відбувається. Величезна загроза – сертифікація наших лісгоспів і поправки до Лісового кодексу. Той, що зараз існує, фактично дозволяє тотальну вирубку наших лісів».
Потрібно міняти закони
У Міністерстві з надзвичайних ситуацій має бути створений оперативний фонд з ліквідації наслідків стихійного лиха, каже глава відомства Володимир Шандра. «Резервний фонд є в Міністерстві економіки і включається лише через 3-4 дні після надзвичайної ситуації. Ми вносили пропозиції, щодо створення оперативного фонду, який можна було б використовувати відразу. Але законодавством на сьогодні цього не передбачено. Тому 3 дні працювали в зоні лиха МНС та місцеві адміністрації в борг, завдяки лише мужності».
Найбільшими загрозами, з якими Україна може зіткнутися в найближчі 10 років, більшість українців (67 %) вважають екологічні катастрофи, за результатами дослідження фонду «Демократичні ініціативи». Однак мало усвідомлюють при цьому, що понівечена людиною природа рано чи пізно дасть про себе знати.
Найбільшого удару стихії зазнали Рахівський, Тячівський, Виноградівський, Хустський, дещо менше – Міжгірський, Свалявський, Берегівський, Великоберезнянський і Ужгородський райони Закарпаття.
У результаті паводка загалом зруйновані й пошкоджені 107 мостів, знищені 3,5 км берегоукріплень, понад 15 км автодоріг. Відбулися зсуви ґрунту у 5 місцях. Стихія підтопила 12 населених пунктів, понад 260 будинків, 1200 дворових господарств, майже 3 тисячі гектарів сільгоспугідь. Загалом із небезпечних зон закарпатські рятувальники відселили 775 осіб.
За попередніми даними, загальний обсяг збитків по Закарпатській області становить майже 164 мільйони гривень. Ліквідація наслідків стихійного лиха триває у всіх постраждалих районах області, рятувальники відкачують воду, працюють автодорожні служби, зв’язківці тощо. Загалом на всі необхідні роботи з резервного фонду місцевих та обласного бюджетів Закарпатської області вже направлено 350 тисяч гривень, завтра, під час сесії обласної ради мають намір виділити 1 млн. гривень до резервного фонду обласного бюджету, які підуть на ліквідацію наслідків стихії.
Повідомляє місцева кореспондентка Радіо Свобода Надії Петрів:
«На Прикарпатті, яке першим прийняло удар стихії, ситуація потроху стабілізується», - запевняють у Міністерстві з надзвичайних ситуацій. Люди потроху повертаються у своє житло, хоча знеструмленими залишаються 50 населених пунктів. Журналістка Ольга була на той час у відрядженні в Коломийському районі, що на Івано-Франківщині, і бачила трагедію на власні очі. «Там жахливі речі творилися. Вода піднялася по вікна. Однак старі люди не хотіли евакуюватися. Вони сиділи на дахах з тваринами. Люди втратили навіть документи і гроші. Підтоплено близько 500 будинків. Збитків у Коломиї нарахували на 17-18 млн. грн.».
Одещина готується до можливого підтоплення
Одещина збирається зустріти стихію. Найвищий рівень води у Дністрі очікують завтра, 30 липня. МНСники закликають мешканців придністровських сіл готуватися до евакуації.
У Головному управлінні МНС в Одеській області запевняють, що ситуація на сьогоднішній день є під повним контролем. І хоча фактів підтоплень житлових будинків ще не зафіксовано, необхідна для евакуації людей робота все ж проводиться. Мешканцям Одещини порадили зберігати спокій, зібрати необхідний одяг, документи, найбільш цінні речі та ліки. «Перед тим, як залишити свої оселі, необхідно знеструмити електропобутові прилади, перекрити воду, вимкнути газ. Будьте готові до евакуації», - йдеться у листівці, яку розповсюджують нині серед мешканців сіл, яким загрожує підтоплення.
Особливо загрозлива ситуація виникла у п’яти населених пунктах Біляївського району Одеської області. Це села Яськи, Троїцьке, Градениця, Маяки і частково райцентр Біляївка.
Співробітник Головного управління МНС в Одеській області Сергій Шморгало повідомив, що серед мешканців населених пунктів, яким загрожує підтоплення, нині зберігається спокій. За його словами, вже працює створений силами МНС штаб з ліквідації можливого підтоплення. Зокрема, на 58 кілометрі автодороги Одеса-Рені розгорнули наметове містечко життєзабезпечення, розраховане на понад сто осіб з медичним пунктом, польовою кухнею. Тут працює близько 160 рятувальників та сконцентрована інженерна пожежно-рятувальна техніка, плаваючі транспортери.
За останню добу рівень води у річці Дністер зріс на 15 сантиметрів. За прогнозами, значне підвищення води очікується 30 липня.
У МНС вже попередили про можливе закриття частини автодороги «Одеса – Рені», повідомляє одеський кореспондент Радіо Свобода Петро Каландирець.
Збитки та причини
За попередніми підрахунками уряду, збитки від стихійного лиха в одних лише західних областях складають 3-4 млрд. грн. За словами міністра з питань надзвичайних ситуацій Володимира Шандри необхідно фінансувати і укріплення берегової лінії, і будівництво дамб, більшість з яких були споруджені з порушенням технологічних норм. «На планеті Земля відбувається зміна клімату, тому нам потрібно дуже серйозно до цього готуватися і виділяти на це кошти. За декілька днів - двомісячна норма опадів (приблизно 230 мм)».
Проте екологи схильні вважати, що надзвичайна ситуація не лише природне явище, тут не обійшлося без людських рук.
Катастрофічна повінь у західних областях - це цілком очікуваний результат тривалого нищення карпатських лісів. Вирубування дерев почалося ще у 60-х роках минулого століття, але масштабним це явище стало у дев'яностих, каже природоохоронець Іван Парникоза. «Дуже значна частина карпатських лісів уже вирубана. Якщо декілька днів підряд у Карпатах ідуть дощі і рослинність їх не затримує, то вони стікають по схилах у долини і наповнюють річки, які потім виходять з берегів. А ми постійно пишемо численні скарги, щодо масового вирубування лісів. Але відповідають нам відписками і не помічають того, що відбувається. Величезна загроза – сертифікація наших лісгоспів і поправки до Лісового кодексу. Той, що зараз існує, фактично дозволяє тотальну вирубку наших лісів».
Потрібно міняти закони
У Міністерстві з надзвичайних ситуацій має бути створений оперативний фонд з ліквідації наслідків стихійного лиха, каже глава відомства Володимир Шандра. «Резервний фонд є в Міністерстві економіки і включається лише через 3-4 дні після надзвичайної ситуації. Ми вносили пропозиції, щодо створення оперативного фонду, який можна було б використовувати відразу. Але законодавством на сьогодні цього не передбачено. Тому 3 дні працювали в зоні лиха МНС та місцеві адміністрації в борг, завдяки лише мужності».
Найбільшими загрозами, з якими Україна може зіткнутися в найближчі 10 років, більшість українців (67 %) вважають екологічні катастрофи, за результатами дослідження фонду «Демократичні ініціативи». Однак мало усвідомлюють при цьому, що понівечена людиною природа рано чи пізно дасть про себе знати.
| Наскільки оперативно і фахово реагує центральна і місцева влади у надзвичайних ситуаціях? | |
| Іван Митрофанович, пенсіонер: Ми знаємо лише, що в зону стихійного лиха поїхав міністр з надзвичайних ситуацій України. Сказав, скільки виділять грошей. Але мені здається, що це дуже мало. Та й невідомо, коли їх дадуть. | |
| Валентина Григорівна, пенсіонерка: Звичайно, шкода тих людей! Але ж де взяти стільки грошей? Потрібно, щоб усе населення допомагало. А влада намагається зараз щось робити. | |
| Микола Ігнатович, водій: Влада робить все, що може. Дадуть з резерву, скільки є коштів. Але остаточно нічого не можна говорити, доки не приймуть на засіданні ВРУ в четвер новий бюджет. | |
| Любов Володимирівна, бухгалтер: Я б поставила владі оцінку «задовільно». Залежно від результатів їх діяльності можна буде щось говорити, коли вони постраждалим допоможуть. Тим паче, що стихія ще триває. | |
| Анатолій Володимирович, ліквідатор на ЧАЕС: Участь в ліквідації лиха влада бере активну і виконує усі законні функції, які має виконувати. І вважаю, що дії влади мають суттєво допомогти постраждалим. |
