Сімферополь – Завершується підготовка до відкриття прямої поромно-залізничної переправи з Криму до Закавказзя. На думку експертів, транспортний коридор Керч-Поті/Батумі стане важливою ланкою міжнародного проекту «Вікінг» зі створення транспортного транс-європейського маршруту через Молдову та Україну до Грузії і далі у країни Азії.
Почесний консул Грузії в Ялті Егуджа Капуладзе каже, що з нетерпінням чекає відкриття поромно-залізничної переправи «Керч-Поті/Батумі». З цією ідеєю він ходив кабінетами сімферопольських та київських чиновників ще десяток років тому. Однак тоді офіційний Київ вважав, що із розореною війнами Грузією немає чим торгувати, а у Сімферополі марили грандіозним проектом – 5-кілометровим мостом «Крим-Кубань» через Керченську протоку. Потім ідею мосту поміняли на ідею підземного тунелю з авто- і залізничною гілкою, водогоном, нафто- і газопроводами, лініями електропередач.
Зрештою, на початку 2000-х років кримський уряд домовився з мерією Москви відновити залізничну поромну переправу за маршрутом порт Крим – порт Кавказ. Близькі до Юрія Лужкова структури за бюджетні кошти придбали на Далекому Сході залізничний пором. Але, коли він, пройшовши Тихий та Індійський океани, Середземне і Чорне моря, спробував увійти до Керченського порту, то виявилося, що пором – криголамного типу, а Керченська протока для нього замілка. Які моря-океани зараз «розсікає»лужковський пором-криголам, не відомо.
Але відомо, що завдяки переправі Керч-Поті/Батумі маршрут із України до Грузії зменшиться на 550 кілометрів, і відстань буде майже у 2 рази меншою, ніж відстань між Іллічівськом і Поті, між якими зараз діє поромна переправа. Крім того, нова лінія дозволить перевозити додатково не менше 500 тисяч тонн вантажів. Як вважають фахівці, для Донбасу, Запоріжжя, Харкова і Дніпропетровська відкриваються нові можливості для освоєння закавказького та навколишніх азійських ринків. Водночас для Грузії відкриється ще один надійний шлях до Східної Європи в обхід «ворожої» Росії.
Перші гроші уже пішли
За останнім повідомленням прес-служби Міністерства зв’язку і транспорту України, у проект поромної переправи «Керч-Поті/Батумі» уже інвестовано понад 8 мільйонів гривень. На території Керченського морського торгового порту реконструйована причальна лінія та під’їзні залізничні колії, розширені складські площі одного із причалів. Зараз «Укрморрічфлот» разом із Мінтрансзв’язку, Держмитслужбою та Адміністрацією Держприкордонслужби України розробляють технологічну схему для згаданого поромного сполучення з урахуванням інфраструктури Керченського морського торгового порту.
Втім, торік керівництво судноплавної компанії «Укрферрі», чий автомобільно-залізничний пором «Герої Шипки» ходитиме на кримсько-закавказькій лінії, заявило про 15 мільйонів гривень інвестицій, які мають окупитися за 3 роки. Наприкінці минулого року на кошти «Укрферрі» в Керченському морському порту був змонтований спеціальний залізничний міст, споруджений на Кілійському судноремонтно-суднобудівельному заводі.
Слово Президента – запорука успіху?
Зараз підготовка до запуску поромного сполучення здійснюється у руслі домовленостей, досягнутих під час робочого візиту Президента України до Грузії у перших числах липня. Тоді, перебуваючи на 3 саміті ГУАМ, що проходив у Батумі, Віктор Ющенко заявив, що для початку реалізації проекту «залишилося підписати тільки договір між компаніями з обслуговування причалів у портах». Український Президент також зазначив, що початок роботи нової поромної переправи «значно сприятиме» зростанню товарообігу між Україною та Грузією.
Але ще у квітні 2007 року Кабінет Міністрів України схвалив проект міжурядової українсько-грузинської угоди про організацію прямого міжнародного залізнично-поромного сполучення між портами Керч (Україна) і Поті/Батумі (Грузія). Заступник міністра економіки України Наталія Бойцун 4 липня 2007 року заявила, що створення поромної переправи Керч-Поті «стане одним із перших практичних кроків у розвитку економічного співробітництва між країнами ГУАМ». Очікувалося, що перший рейс відбудеться у вересні 2007 року, потім його перенесли на листопад. Зрештою, термін, заявлений на початку липня Президентом Ющенком – переправа запрацює за місяців два, експерти називають найбільш реальними.
Загрози і перспективи
У Державному департаменті морського і річкового транспорту кажуть про можливість продовження маршруту поромних перевезень «Керч-Поті/Батумі» до портів Туреччини.Там повідомили, що уже вживають заходів для спрощення процедури контролю та оформлення пропуску вантажів і транспортних засобів контейнерних, автомобільно-поромних та залізнично-поромних перевезень.
Кримські ж експерти вважають, що зашкодити роботі цієї поромної переправи може лише війна в Абхазії. Причому не стільки військова загроза — Україна зараз уже має боєздатний флот, котрий спроможний виконувати завдання з конвоювання суден,— скільки економічні втрати через скорочення активності в нестабільному регіоні. Втім почесний консул Грузії в Ялті Егуджа Капуладзе виключає такий розвиток подій. Він сказав Радіо Свобода, що запуск поромно-залізничної переправи «Керч-Поті/Батумі» – перший, але серйозний крок до відновлення як регулярного сполучення між портами Криму і Грузії, так і раніше популярних круїзів Чорним морем із заходом і в південно-західну його акваторію.
(Київ – Прага)
Зрештою, на початку 2000-х років кримський уряд домовився з мерією Москви відновити залізничну поромну переправу за маршрутом порт Крим – порт Кавказ. Близькі до Юрія Лужкова структури за бюджетні кошти придбали на Далекому Сході залізничний пором. Але, коли він, пройшовши Тихий та Індійський океани, Середземне і Чорне моря, спробував увійти до Керченського порту, то виявилося, що пором – криголамного типу, а Керченська протока для нього замілка. Які моря-океани зараз «розсікає»лужковський пором-криголам, не відомо.
Але відомо, що завдяки переправі Керч-Поті/Батумі маршрут із України до Грузії зменшиться на 550 кілометрів, і відстань буде майже у 2 рази меншою, ніж відстань між Іллічівськом і Поті, між якими зараз діє поромна переправа. Крім того, нова лінія дозволить перевозити додатково не менше 500 тисяч тонн вантажів. Як вважають фахівці, для Донбасу, Запоріжжя, Харкова і Дніпропетровська відкриваються нові можливості для освоєння закавказького та навколишніх азійських ринків. Водночас для Грузії відкриється ще один надійний шлях до Східної Європи в обхід «ворожої» Росії.
Перші гроші уже пішли
За останнім повідомленням прес-служби Міністерства зв’язку і транспорту України, у проект поромної переправи «Керч-Поті/Батумі» уже інвестовано понад 8 мільйонів гривень. На території Керченського морського торгового порту реконструйована причальна лінія та під’їзні залізничні колії, розширені складські площі одного із причалів. Зараз «Укрморрічфлот» разом із Мінтрансзв’язку, Держмитслужбою та Адміністрацією Держприкордонслужби України розробляють технологічну схему для згаданого поромного сполучення з урахуванням інфраструктури Керченського морського торгового порту.
Втім, торік керівництво судноплавної компанії «Укрферрі», чий автомобільно-залізничний пором «Герої Шипки» ходитиме на кримсько-закавказькій лінії, заявило про 15 мільйонів гривень інвестицій, які мають окупитися за 3 роки. Наприкінці минулого року на кошти «Укрферрі» в Керченському морському порту був змонтований спеціальний залізничний міст, споруджений на Кілійському судноремонтно-суднобудівельному заводі.
Слово Президента – запорука успіху?
Зараз підготовка до запуску поромного сполучення здійснюється у руслі домовленостей, досягнутих під час робочого візиту Президента України до Грузії у перших числах липня. Тоді, перебуваючи на 3 саміті ГУАМ, що проходив у Батумі, Віктор Ющенко заявив, що для початку реалізації проекту «залишилося підписати тільки договір між компаніями з обслуговування причалів у портах». Український Президент також зазначив, що початок роботи нової поромної переправи «значно сприятиме» зростанню товарообігу між Україною та Грузією.
Але ще у квітні 2007 року Кабінет Міністрів України схвалив проект міжурядової українсько-грузинської угоди про організацію прямого міжнародного залізнично-поромного сполучення між портами Керч (Україна) і Поті/Батумі (Грузія). Заступник міністра економіки України Наталія Бойцун 4 липня 2007 року заявила, що створення поромної переправи Керч-Поті «стане одним із перших практичних кроків у розвитку економічного співробітництва між країнами ГУАМ». Очікувалося, що перший рейс відбудеться у вересні 2007 року, потім його перенесли на листопад. Зрештою, термін, заявлений на початку липня Президентом Ющенком – переправа запрацює за місяців два, експерти називають найбільш реальними.
Загрози і перспективи
У Державному департаменті морського і річкового транспорту кажуть про можливість продовження маршруту поромних перевезень «Керч-Поті/Батумі» до портів Туреччини.Там повідомили, що уже вживають заходів для спрощення процедури контролю та оформлення пропуску вантажів і транспортних засобів контейнерних, автомобільно-поромних та залізнично-поромних перевезень.
Кримські ж експерти вважають, що зашкодити роботі цієї поромної переправи може лише війна в Абхазії. Причому не стільки військова загроза — Україна зараз уже має боєздатний флот, котрий спроможний виконувати завдання з конвоювання суден,— скільки економічні втрати через скорочення активності в нестабільному регіоні. Втім почесний консул Грузії в Ялті Егуджа Капуладзе виключає такий розвиток подій. Він сказав Радіо Свобода, що запуск поромно-залізничної переправи «Керч-Поті/Батумі» – перший, але серйозний крок до відновлення як регулярного сполучення між портами Криму і Грузії, так і раніше популярних круїзів Чорним морем із заходом і в південно-західну його акваторію.
(Київ – Прага)