Івано-Франківськ став другим після Львова містом, де експонувалася фотовиставка невиправдано забутих замків і палаців. На їх відновлення коштів у держави нема. Та й тих, хто цим переймається, не надто багато.
Кількасот світлин – руїни замків, храмів, фортифікаційних споруд, зразків промислової архітектури: млинів, ґуралень Прикарпаття. Та не з тих, де часто бувають туристи чи потенційні інвестори. Здебільшого, це невиправдано забуті, занедбані історичні об’єкти, що руйнуються часом, негодою і «чорними археологами». Деякі з них не мають навіть статусу пам’ятки архітектури бодай місцевого значення. На багатьох фотографіях вказано: «пам’ятка руйнується», «невідповідна реставрація», «недобросовісний власник». За словами керівника проекту, автора значної кількості фотографій Ігоря Скальського, це, швидше, виставка-засторога, виставка-попередження.
«Ми хочемо їх зберегти і нагадати суспільству, що треба своїм пам’яткам надавати більше уваги. Потім втрачене повернути буде дуже тяжко. За останні 30 років знищено набагато більше, як за останні 300», – каже керівник проекту, автор значної кількості фотографій Ігор Скальський.
У кожному з семи міст, де експонуватиметься виставка, акцент робитимуть власне на архітектурних пам’ятках того регіону.
Облікувати, поки не зникли
Івано-Франківщина входить у трійку найбагатших за культурною спадщиною областей. Цифри доводилось чути різні: і 2 тисячі об’єктів, і 4 тисячі. Лише тепер приступили до їх паспортизації. За словами начальника управління культури облдержадміністрації Володимира Федорака, обласна рада на це виділила 50 тис. грн.
«Ми маємо сотні об’єктів, які потребують охорони, а для того потрібно виготовити відповідний паспорт, провести певну наукову роботу, щоб пам’ятка була облікована, щоб мала всі документи і була захищена як юридично, так і практично. Звичайно, після цього відразу потрібні відповідні кроки, щоб реально рятувати пам’ятки від руйнування, від розкрадання», – зазначив Володимир Федорак.
В області розроблені програми з охорони культурної спадщини та з опіки над замками. Остання пов’язана з проголошенням в Західній Україні 2008-ого Роком замків і палаців. Та пощастить лише кільком, що є пам’ятками національного значення, бо на реставрацію потрібні великі кошти.
Бракує не лише грошей, бракує фахівців і уваги
Такий висновок після виставки. Хоч розгорнута вона була перед краєзнавчим музеєм, у людному місці, великого зацікавлення широкого загалу не викликала. Ігор Скальський вважає це симптоматичним.
«Ця виставка – це як крик страждущого в пустелі. Треба змінити ставлення суспільства, а після того вже зміниться ставлення влади».
Фінішує виставка в с.Отроків на Хмельниччині, де стане постійною діючою експозицією музею архітектурної спадщини України.
(Івано-Франківськ-Київ-Прага)
«Ми хочемо їх зберегти і нагадати суспільству, що треба своїм пам’яткам надавати більше уваги. Потім втрачене повернути буде дуже тяжко. За останні 30 років знищено набагато більше, як за останні 300», – каже керівник проекту, автор значної кількості фотографій Ігор Скальський.
У кожному з семи міст, де експонуватиметься виставка, акцент робитимуть власне на архітектурних пам’ятках того регіону.
Облікувати, поки не зникли
Івано-Франківщина входить у трійку найбагатших за культурною спадщиною областей. Цифри доводилось чути різні: і 2 тисячі об’єктів, і 4 тисячі. Лише тепер приступили до їх паспортизації. За словами начальника управління культури облдержадміністрації Володимира Федорака, обласна рада на це виділила 50 тис. грн.
«Ми маємо сотні об’єктів, які потребують охорони, а для того потрібно виготовити відповідний паспорт, провести певну наукову роботу, щоб пам’ятка була облікована, щоб мала всі документи і була захищена як юридично, так і практично. Звичайно, після цього відразу потрібні відповідні кроки, щоб реально рятувати пам’ятки від руйнування, від розкрадання», – зазначив Володимир Федорак.
В області розроблені програми з охорони культурної спадщини та з опіки над замками. Остання пов’язана з проголошенням в Західній Україні 2008-ого Роком замків і палаців. Та пощастить лише кільком, що є пам’ятками національного значення, бо на реставрацію потрібні великі кошти.
Бракує не лише грошей, бракує фахівців і уваги
Такий висновок після виставки. Хоч розгорнута вона була перед краєзнавчим музеєм, у людному місці, великого зацікавлення широкого загалу не викликала. Ігор Скальський вважає це симптоматичним.
«Ця виставка – це як крик страждущого в пустелі. Треба змінити ставлення суспільства, а після того вже зміниться ставлення влади».
Фінішує виставка в с.Отроків на Хмельниччині, де стане постійною діючою експозицією музею архітектурної спадщини України.
(Івано-Франківськ-Київ-Прага)