Лідери семи найбільш розвинутих індустріальних країн світу і Росія домовились досягнути до 2050 року скорочення викидів двоокису вуглецю в атмосферу наполовину. Угода про це стала наслідком другого дня роботи саміту «Групи Восьми» на японському острові Хоккайдо. Хоча самі учасники засідання характеризують угоду про скорочення теплових викидів як досягнення, все ж вона викликала чимало критики з боку інших країн та екологічних організацій світу.
Учасники саміту на острові Хоккайдо другого дня весело сміялися перед журналістами після тривалих і важких нічних переговорів. Вони змогли досягнути компромісу, очевидно, з найважчої проблеми на саміті – проблеми зміни клімату.
Угода про скорочення емісії двоокису вуглецю наполовину до 2050 року стала підтвердженням минулорічної обіцянки «Групи Восьми» «серйозно розглянути» таку мету. Хоча, наприклад, США попередньо відхиляли будь-які твердження з приводу цього. А сьогодні представники Великої Британії, Канади, Франції, Німеччини, Італії, Японії, Росії та Сполучених Штатів привітали нову угоду як велике досягнення.
Канцлер Німеччини Анґела Меркель, у свою чергу, охарактеризувала це як «суттєвий прогрес». «Відчутним зрушенням» назвав угоду і помічник президента США з міжнародних економічних справ Ден Прайс. А Президент Європейської Комісії Жозе Мануель Баррозу назвав цю угоду «сильним сигналом», який сприятиме намаганням міжнародної спільноти досягнути до кінця наступного року нової угоди щодо боротьби з глобальним потеплінням.
Критики звертають увагу на відсутність конкретних цілей
Ще не вщух сміх лідерів восьми країн на Хоккайдо після досягнення угоди про скорочення теплових викидів, як пролунала гостра критика на їхню адресу.
Представники організацій із захисту довкілля висловили скептицизм з приводу «спільного бачення» лідерів індустріальних країн, що не встановлює конкретних найближчих і середньотермінових цілей скорочення теплових викидів. Екологи вказують на те, що в угоді не визначено базовий для скорочення емісії рік, і характеризують цю домовленість як «марно втрачену можливість».
Лідери «вісімки» ясно дали зрозуміти, що самі неспроможні виконати свою обіцянку. Зокрема, японський прем’єр Ясуо Фукуда звернувся за підтримкою до головних країн третього світу: «Зрозуміло, що ми не в силах досягнути цієї довгострокової мети без внеску інших країн, частка яких щодо емісії є значною», – зазначив він.
Лідери «вісімки» мають обговорити цю проблему в середу зі згаданими країнами, на які припадає велика частка теплових викидів, зокрема, з Бразилією, Китаєм, Індією, Південною Африкою, Мексикою та трьома іншими – Австралією, Південною Кореєю та Індонезією. П’ять перших країн третього світу закликали «вісімку» йти далі щодо скорочення викидів в атмосферу і досягнути силами передових індустріальних держав скорочення емісії на 80-95 відсотків до середини цього століття, а також поставити за мету в середньо-тривалій перспективі скоротити силами «вісімки» емісію на 25-40 відсотків із базового 1990 до 2020 року. Без такої конкретизації, на думку міністра з проблем довкілля з Південної Африки Мартінуса ван Шалквика, всі обіцянки є лише «порожніми гаслами».
(Прага – Київ)
Угода про скорочення емісії двоокису вуглецю наполовину до 2050 року стала підтвердженням минулорічної обіцянки «Групи Восьми» «серйозно розглянути» таку мету. Хоча, наприклад, США попередньо відхиляли будь-які твердження з приводу цього. А сьогодні представники Великої Британії, Канади, Франції, Німеччини, Італії, Японії, Росії та Сполучених Штатів привітали нову угоду як велике досягнення.
Канцлер Німеччини Анґела Меркель, у свою чергу, охарактеризувала це як «суттєвий прогрес». «Відчутним зрушенням» назвав угоду і помічник президента США з міжнародних економічних справ Ден Прайс. А Президент Європейської Комісії Жозе Мануель Баррозу назвав цю угоду «сильним сигналом», який сприятиме намаганням міжнародної спільноти досягнути до кінця наступного року нової угоди щодо боротьби з глобальним потеплінням.
Критики звертають увагу на відсутність конкретних цілей
Ще не вщух сміх лідерів восьми країн на Хоккайдо після досягнення угоди про скорочення теплових викидів, як пролунала гостра критика на їхню адресу.
Представники організацій із захисту довкілля висловили скептицизм з приводу «спільного бачення» лідерів індустріальних країн, що не встановлює конкретних найближчих і середньотермінових цілей скорочення теплових викидів. Екологи вказують на те, що в угоді не визначено базовий для скорочення емісії рік, і характеризують цю домовленість як «марно втрачену можливість».
Лідери «вісімки» ясно дали зрозуміти, що самі неспроможні виконати свою обіцянку. Зокрема, японський прем’єр Ясуо Фукуда звернувся за підтримкою до головних країн третього світу: «Зрозуміло, що ми не в силах досягнути цієї довгострокової мети без внеску інших країн, частка яких щодо емісії є значною», – зазначив він.
Лідери «вісімки» мають обговорити цю проблему в середу зі згаданими країнами, на які припадає велика частка теплових викидів, зокрема, з Бразилією, Китаєм, Індією, Південною Африкою, Мексикою та трьома іншими – Австралією, Південною Кореєю та Індонезією. П’ять перших країн третього світу закликали «вісімку» йти далі щодо скорочення викидів в атмосферу і досягнути силами передових індустріальних держав скорочення емісії на 80-95 відсотків до середини цього століття, а також поставити за мету в середньо-тривалій перспективі скоротити силами «вісімки» емісію на 25-40 відсотків із базового 1990 до 2020 року. Без такої конкретизації, на думку міністра з проблем довкілля з Південної Африки Мартінуса ван Шалквика, всі обіцянки є лише «порожніми гаслами».
(Прага – Київ)