В Україні набирає обертів конкурс «7 природних чудес України», який триває вже кілька місяців. Спершу оргкомітет назвав 100 номінантів. Тепер число претендентів зменшилося до 21. Серед них - біосферний заповідник Асканія-Нова, гора Говерла, Дністровський каньйон, Дунайський біосферний заповідник, Канівські гори, Буковинські водоспади, озера Світязь та Синевир. Тепер голосуванням в Інтернеті визначать 7 переможців. Україна може похвалитися десятками природних див, як же оберуть сім найпривабливіших? А як унікальні природні пам’ятки зберігають?
Кримське диво – Карадаг
Карадаг – погаслий вулкан, що, втім, на думку вчених, ще може прокинутись. Він розташований у Східному Криму неподалік Коктебеля і Феодосії, займає невелику площу – близько 20 квадратних кілометрів. Але тут десятки дивовижних витворів природи, навіть назви яких говорять самі за себе: хребти Карагач, Коба-тепе, Кок-кая, ущелина Гяур-бах, урочище Лівадія, вершини і скелі Шапка Мономаха, Парус, Маяк, Пряниковий кінь, Сокіл, Слон, Лев, Сфінкс, Король і Королева, Трон, а ще бухти: Розбійнича, Сердолікова, бухта Барахта. Чи скеля-стіна Лагоріо. А найбільш відомою, своєрідною візитівкою Східного Криму є скеля-арка, що виступає у море – Золоті ворота, втім, стара назва загадковіша – Шайтан-капу (Чортові ворота). Ландшафт заповідника вражає незвичайністю і самобутністю.Мальовничою є і берегова смуга Карадагу з численними, надзвичайної краси затишними бухтами з прозорою водою, оточеними стрімкими скелями.
Зараз Карадаг теж торкнула загальнокримська біда – околиці заповідника підпирають незаконні і напівзаконні будівництва, з якими заповідник не може справитися. Тож навала нелегальних туристів, з якими тут нещадно борються, вже виглядає меншою загрозою, як вважає кримський кореспондент Радіо Свобода Володимир Притула.
Перлина Карпат – озеро Синевир
Один із фіналістів конкурсу природних чудес України – озеро Синевир на Закарпатті. Серед високогірних водойм України воно займає найбільшу площу – майже 7 гектарів і є на висоті 989 метрів над рівнем моря.Щоб помилуватися прекрасними краєвидами гірського озера, розповідає кореспондентка Радіо Свобода в цьому регіоні Надія Петрів, до Синевиру приїжджають щороку тисячі туристів. З кожним роком їх стає все більше й більше, оскільки біля берегів озера віднедавна проводиться фестиваль «На Синевир трембіти кличуть», сюди проклали маршрути пішохідних, вело- і автомандрівників. Але саме туристи є основним головним болем місцевої адміністрації, керівництва національного парку, каже голова Міжгірської райдержадміністрації Іван Роман.
«Немає коштів на утримання, прибирання. Усього 30 тис. грн. на рік має НПП Синевир, на це… така сума просто смішна».
Дошкуляє одному з природних чудес України і самовільна забудова, невпорядкованість та
необлаштованість. Вихід із ситуації днями запропонувала обласна влада — створити на базі Синевирського озера комунальне підприємство, на яке можна б виділяти кошти з обласного бюджету й утримувати цей природний куточок у належному порядку, говорить перший заступник голови закарпатської облдержадміністрації Іван Балога. «Створити комунальне підприємство, зареєструвати його право власності і зробити проект облагородження».
Влада не турбується про збереження і належне фінансування
Україна може похвалитися не сімома, а безліччю природних чудес, однак влада турбується не про їх збереження, а про використання. Так вважає екс-міністр охорони довкілля Сергій Курикін. «Аргументом того, що держава ніяк про не дбає про пам’ятки природи є те, що темпи збільшення територій природно-заповідного фонду в країні є вкрай незадовільними. І на сьогоднішній день легальна площа територій, які належать об’єктам продажу відповідного фонду, в кілька разів менша, ніж у Європі, що також засвідчує нашу неготовність до повної євроінтеграції».
Натомість заступник начальника служби заповідної справи Міністерства охорони навколишнього природного середовища України Микола Стеценко переконує, що це відомство робить усе можливе в нинішній ситуації. А ситуація, за його словами, практично незмінна – немає грошей! «Дійсно, ми говоримо, що сьогодні фінансується на 50% від потреб ця галузь. Але кошти виділяють унікальним людям, які займаються збереженням цих пам’яток, лише на розвиток інфраструктури, екотуризму, залучення наук і т.д.».
Письменник, видавець Віталій Капранов більш категоричний – сучасні українці роблять все для знищення тих природних чудес, які мають. «Для того, щоб зберегти пам’ятки природи, потрібно просто припинити їх нищити. Або тих, хто нищить, бити по руках. Якщо держава не може, то каратимуть люди, кому не байдуже».
Експертна складова та основні критерії
Отже, стартувало Інтернет-голосування на офіційному сайті www.7chudes.in.ua, де кожен зможе обрати свої сім природних чудес. А 26 серпня, за результатами такого ж голосування та голосування експертів Оргкомітет акції оголосить переможців. Говорить голова оргкомітету, народний депутат Микола Томенко. «Експертна складова зорієнтована в такий спосіб, щоб вибрати дійсно пам’ятки, які є чимось унікальним, захопливим, що, можливо, й вирізняє їх з-поміж інших».
Завершиться акція «7 природних чудес України» 26-го серпня.
Карадаг – погаслий вулкан, що, втім, на думку вчених, ще може прокинутись. Він розташований у Східному Криму неподалік Коктебеля і Феодосії, займає невелику площу – близько 20 квадратних кілометрів. Але тут десятки дивовижних витворів природи, навіть назви яких говорять самі за себе: хребти Карагач, Коба-тепе, Кок-кая, ущелина Гяур-бах, урочище Лівадія, вершини і скелі Шапка Мономаха, Парус, Маяк, Пряниковий кінь, Сокіл, Слон, Лев, Сфінкс, Король і Королева, Трон, а ще бухти: Розбійнича, Сердолікова, бухта Барахта. Чи скеля-стіна Лагоріо. А найбільш відомою, своєрідною візитівкою Східного Криму є скеля-арка, що виступає у море – Золоті ворота, втім, стара назва загадковіша – Шайтан-капу (Чортові ворота). Ландшафт заповідника вражає незвичайністю і самобутністю.Мальовничою є і берегова смуга Карадагу з численними, надзвичайної краси затишними бухтами з прозорою водою, оточеними стрімкими скелями.
Зараз Карадаг теж торкнула загальнокримська біда – околиці заповідника підпирають незаконні і напівзаконні будівництва, з якими заповідник не може справитися. Тож навала нелегальних туристів, з якими тут нещадно борються, вже виглядає меншою загрозою, як вважає кримський кореспондент Радіо Свобода Володимир Притула.
Перлина Карпат – озеро Синевир
Один із фіналістів конкурсу природних чудес України – озеро Синевир на Закарпатті. Серед високогірних водойм України воно займає найбільшу площу – майже 7 гектарів і є на висоті 989 метрів над рівнем моря.Щоб помилуватися прекрасними краєвидами гірського озера, розповідає кореспондентка Радіо Свобода в цьому регіоні Надія Петрів, до Синевиру приїжджають щороку тисячі туристів. З кожним роком їх стає все більше й більше, оскільки біля берегів озера віднедавна проводиться фестиваль «На Синевир трембіти кличуть», сюди проклали маршрути пішохідних, вело- і автомандрівників. Але саме туристи є основним головним болем місцевої адміністрації, керівництва національного парку, каже голова Міжгірської райдержадміністрації Іван Роман.
«Немає коштів на утримання, прибирання. Усього 30 тис. грн. на рік має НПП Синевир, на це… така сума просто смішна».
Дошкуляє одному з природних чудес України і самовільна забудова, невпорядкованість та
необлаштованість. Вихід із ситуації днями запропонувала обласна влада — створити на базі Синевирського озера комунальне підприємство, на яке можна б виділяти кошти з обласного бюджету й утримувати цей природний куточок у належному порядку, говорить перший заступник голови закарпатської облдержадміністрації Іван Балога. «Створити комунальне підприємство, зареєструвати його право власності і зробити проект облагородження».
Влада не турбується про збереження і належне фінансування
Україна може похвалитися не сімома, а безліччю природних чудес, однак влада турбується не про їх збереження, а про використання. Так вважає екс-міністр охорони довкілля Сергій Курикін. «Аргументом того, що держава ніяк про не дбає про пам’ятки природи є те, що темпи збільшення територій природно-заповідного фонду в країні є вкрай незадовільними. І на сьогоднішній день легальна площа територій, які належать об’єктам продажу відповідного фонду, в кілька разів менша, ніж у Європі, що також засвідчує нашу неготовність до повної євроінтеграції».
Натомість заступник начальника служби заповідної справи Міністерства охорони навколишнього природного середовища України Микола Стеценко переконує, що це відомство робить усе можливе в нинішній ситуації. А ситуація, за його словами, практично незмінна – немає грошей! «Дійсно, ми говоримо, що сьогодні фінансується на 50% від потреб ця галузь. Але кошти виділяють унікальним людям, які займаються збереженням цих пам’яток, лише на розвиток інфраструктури, екотуризму, залучення наук і т.д.».
Письменник, видавець Віталій Капранов більш категоричний – сучасні українці роблять все для знищення тих природних чудес, які мають. «Для того, щоб зберегти пам’ятки природи, потрібно просто припинити їх нищити. Або тих, хто нищить, бити по руках. Якщо держава не може, то каратимуть люди, кому не байдуже».
Експертна складова та основні критерії
Отже, стартувало Інтернет-голосування на офіційному сайті www.7chudes.in.ua, де кожен зможе обрати свої сім природних чудес. А 26 серпня, за результатами такого ж голосування та голосування експертів Оргкомітет акції оголосить переможців. Говорить голова оргкомітету, народний депутат Микола Томенко. «Експертна складова зорієнтована в такий спосіб, щоб вибрати дійсно пам’ятки, які є чимось унікальним, захопливим, що, можливо, й вирізняє їх з-поміж інших».
Завершиться акція «7 природних чудес України» 26-го серпня.
| Назвіть сім природних чудес України | |
| Михайло Іванович, пенсіонер: Десь чув та й сам вважаю, що озеро Синевир має право бути одним із чудес України. | |
| Олена, студентка: Уманський парк, гора Говерла, гора Ай-Петрі. | |
| Михайло, водій: Парк «Софіївка», заповідник «Софія Київська». | |
| Ірина, студентка: Мені дуже подобаються дві фортеці в Кам’янці- Подільському і біля Хотину. І Києво-Печерська Лавра на схилах Дніпра. | |
| Василь Феодосійович, викладач: Озеро Ситневир на Закпатті, озеро Нечинне, яке описувала Леся Українка, Києво-Печерська лавра, Свята Софія в Києві, Карпатські гори, занесені до реєстру ЮНЕСКО. |
