Наявність картельних партій без визначеної ідеології лобіювання окремими політиками і партіями інтересів певних фінансово-промислових груп – ознаки політичної корупції. З цією проблемою стикається не лише Україна, а і держави Євросоюзу. Як подолати це явище, шукають відповіді учасники міжнародної конференції, що 1 липня працювала у Києві.
Учасники конференції – представники українського парламенту та уряду, експерти Ради Європи – обговорили питання, що стосуються фінансування політичних партій та виборчих кампаній.
У яких випадках можна говорити про наявність політичної корупції, роз’яснював керівник спільного антикорупційного проекту Ради Європи та Єврокомісії Роман Шлапак. За його словами, політична корупція охоплює цілу низку правопорушень, скоєних у сфері політичного життя.
«Часто мова іде про торгівлю впливом або надання неналежних вигод, до якої залучені високі державні посадовці чи обрані представники і депутати. Політична корупція становить загрозу демократії, верховенству права і правам людини. Політична корупція перешкоджає нормальному функціонуванню державної машини і знищує політичну систему», – сказав він.
Політична корупція існує і в державах Євросоюзу, зізнається спеціальний представник генерального секретаря Ради Європи Наталія Гутова.
Учасники конференції з Ради Європи навели низку прикладів: це і минулорічний скандал у Польщі, який спричинив дострокові парламентські вибори, це й дострокові вибори у місцеві органи влади у кількох регіонах Румунії та Литви як наслідки лобіювання депутатами і міськими головами певних бізнес-інтересів тощо. Навіть звинувачення політичних опонентів у бізнес-лобіюванні, що лунають у Великобританії і Швейцарії, часто є справедливими.
Україна – держава з ознаками політичної корупції, абсолютна більшість її партій, представлених в органах законодавчої і виконавчої влади, не має чітко визначеної ідеології і фінансується окремими бізнесменами, промисловими групами, так званими «олігархічними кланами», стверджують європейські експерти.
Боротися проти корупції мають і скорумповані депутати
Що треба зробити, щоб зменшити рівень політичної корупції? Серед іншого, до 1 вересня цього року Україна повинна виконати відповідні рекомендації Ради Європи і підготувати відповідні законодавчі зміни для розгляду Верховною Радою.
Про це повідомив заступник міністра юстиції Андрій Богдан. Він додав, що розроблений Міністерством юстиції пакет антикорупційних законопроектів уже перебуває у Верховній Раді України.
За словами урядовця, продовжується робота над підготовкою інших концептуальних стратегічних актів щодо подолання корупції та заходів для їхньої реалізації, а також над виробленням правових інструментів для запобігання політичній корупції.
Отже, уже 2 липня учасники конференції підготують рекомендації щодо змін до законодавства. А вже далі – справа за українськими парламентарями, серед яких, як стверджують експерти, чимало тих, хто лобіює інтереси фінансово-промислових груп або ж відробляє гроші олігархічних кланів.
Тож чи будуть внесені потрібні зміни у законодавство? Адже українські законодавці, буває, діють за принципом: «Нічого особистого – просто бізнес».
(Київ – Прага)
У яких випадках можна говорити про наявність політичної корупції, роз’яснював керівник спільного антикорупційного проекту Ради Європи та Єврокомісії Роман Шлапак. За його словами, політична корупція охоплює цілу низку правопорушень, скоєних у сфері політичного життя.
«Часто мова іде про торгівлю впливом або надання неналежних вигод, до якої залучені високі державні посадовці чи обрані представники і депутати. Політична корупція становить загрозу демократії, верховенству права і правам людини. Політична корупція перешкоджає нормальному функціонуванню державної машини і знищує політичну систему», – сказав він.
Політична корупція існує і в державах Євросоюзу, зізнається спеціальний представник генерального секретаря Ради Європи Наталія Гутова.
Учасники конференції з Ради Європи навели низку прикладів: це і минулорічний скандал у Польщі, який спричинив дострокові парламентські вибори, це й дострокові вибори у місцеві органи влади у кількох регіонах Румунії та Литви як наслідки лобіювання депутатами і міськими головами певних бізнес-інтересів тощо. Навіть звинувачення політичних опонентів у бізнес-лобіюванні, що лунають у Великобританії і Швейцарії, часто є справедливими.
Україна – держава з ознаками політичної корупції, абсолютна більшість її партій, представлених в органах законодавчої і виконавчої влади, не має чітко визначеної ідеології і фінансується окремими бізнесменами, промисловими групами, так званими «олігархічними кланами», стверджують європейські експерти.
Боротися проти корупції мають і скорумповані депутати
Що треба зробити, щоб зменшити рівень політичної корупції? Серед іншого, до 1 вересня цього року Україна повинна виконати відповідні рекомендації Ради Європи і підготувати відповідні законодавчі зміни для розгляду Верховною Радою.
Про це повідомив заступник міністра юстиції Андрій Богдан. Він додав, що розроблений Міністерством юстиції пакет антикорупційних законопроектів уже перебуває у Верховній Раді України.
За словами урядовця, продовжується робота над підготовкою інших концептуальних стратегічних актів щодо подолання корупції та заходів для їхньої реалізації, а також над виробленням правових інструментів для запобігання політичній корупції.
Отже, уже 2 липня учасники конференції підготують рекомендації щодо змін до законодавства. А вже далі – справа за українськими парламентарями, серед яких, як стверджують експерти, чимало тих, хто лобіює інтереси фінансово-промислових груп або ж відробляє гроші олігархічних кланів.
Тож чи будуть внесені потрібні зміни у законодавство? Адже українські законодавці, буває, діють за принципом: «Нічого особистого – просто бізнес».
(Київ – Прага)