Після декількох епізодів із перебоями у постачанні російського газу до країн Західної Європи Євросоюз почав пошуки альтернативних шляхів постачання енергоносіїв. Дещо раніше на сході Європи у намаганні дистанціюватися від російського впливу чотири країни пострадянського простору об’єдналися в організацію, названу ГУАМ. Одне з її завдань виявилося співзвучним із ініціативою європейської спільноти – це розробка проекту Каспійсько-Чорноморсько-Балтійського енергетичного коридору в обхід Росії. До цієї ініціативи, окрім країн-членів ГУАМ, приєдналися ще й балтійські країни та Польща. Проте західні експерти дещо скептично сприймають цей проект. Чому, розповів в інтерв’ю Радіо Свобода фахівець із енергетичних питань Центру європейських політичних досліджень у Брюсселі Арно Беренс.
– Це дуже складно втілити. На мою думку, доки російська інфраструктура домінуватиме в цьому регіоні, створити такий енергетичний коридор буде дуже важко. Адже Росія продовжує відігравати там вирішальну роль. Із іншого боку, для постачальників газу та нафти з Каспійського регіону ці проекти будуть дуже дорогими. Проте існують інші шляхи, що можуть допомогти в розвитку альтернативного транзиту, – наприклад, трубопровід «Набукко». Звичайно, все залежить від того, коли він буде прокладений, та й чи буде взагалі. Проте це стане можливістю для країн Каспійського регіону здобути більше свободи від російського домінування.
– Але ж саме на Півдні Кавказу та у басейні Каспійського моря Євросоюз вбачає одну з можливостей диверсифікації постачання енергоносіїв…
– Коли говорити про диверсифікацію, то найсуттєвішим на сьогодні є проект нафтопроводу «Набукко». Як відомо, це спільний із Євросоюзом проект для створення альтернативних шляхів постачання нафти в обхід Росії. Головну роль у ньому відіграватиме Азербайджан, бо, як очікується, саме з цієї країни до ЄС постачатиметься, згідно з контрактом, 8 мільйонів тон нафти щорічно при загальній потужності трубопроводу «Набукко» в 30 мільйонів тон. Тож роль Азербайджану ув цьому проекті дуже велика та важлива для Європейського Союзу.
– А чи є інші можливості у цього регіону для створення альтернативи Росії?
– Перше, що спадає на думку у цьому контексті, це проект, про який ми щойно згадали. Друге – це Транскаспійський трубопровід, що повинен бути прокладений за участі країн узбережжя Каспійського моря. Та спершу вони повинні дійти згоди щодо поділу водного простору. Без цього розпочати будівництво Транскаспійського трубопроводу неможливо. У свою чергу, без реалізації цього проекту іншим країнам, таким, як Узбекистан, Туркменистан і Казахстан, буде вкрай важко дистанціюватися від Росії. Адже на сьогодні вони перебувають у повній залежності від російської газотранспортної мережі. Це означає, що прямого постачання газу до ЄС вони здійснювати не можуть. Тому тільки за умови об’єднання Транскаспійського трубопроводу з «Набукко» стане можливим полегшення напруженості.
(Брюссель – Прага – Київ)
– Але ж саме на Півдні Кавказу та у басейні Каспійського моря Євросоюз вбачає одну з можливостей диверсифікації постачання енергоносіїв…
– Коли говорити про диверсифікацію, то найсуттєвішим на сьогодні є проект нафтопроводу «Набукко». Як відомо, це спільний із Євросоюзом проект для створення альтернативних шляхів постачання нафти в обхід Росії. Головну роль у ньому відіграватиме Азербайджан, бо, як очікується, саме з цієї країни до ЄС постачатиметься, згідно з контрактом, 8 мільйонів тон нафти щорічно при загальній потужності трубопроводу «Набукко» в 30 мільйонів тон. Тож роль Азербайджану ув цьому проекті дуже велика та важлива для Європейського Союзу.
– А чи є інші можливості у цього регіону для створення альтернативи Росії?
– Перше, що спадає на думку у цьому контексті, це проект, про який ми щойно згадали. Друге – це Транскаспійський трубопровід, що повинен бути прокладений за участі країн узбережжя Каспійського моря. Та спершу вони повинні дійти згоди щодо поділу водного простору. Без цього розпочати будівництво Транскаспійського трубопроводу неможливо. У свою чергу, без реалізації цього проекту іншим країнам, таким, як Узбекистан, Туркменистан і Казахстан, буде вкрай важко дистанціюватися від Росії. Адже на сьогодні вони перебувають у повній залежності від російської газотранспортної мережі. Це означає, що прямого постачання газу до ЄС вони здійснювати не можуть. Тому тільки за умови об’єднання Транскаспійського трубопроводу з «Набукко» стане можливим полегшення напруженості.
(Брюссель – Прага – Київ)