Азербайджан надає технологічну нафту для прокачування трубопроводом Одеса – Броди у прямому, європейському, напрямку. Про досягнення такої домовленості заявили у понеділок Президенти України та Азербайджану. Для вдалого тестування системи майже все готове, вважають експерти. Є всі підстави сподіватися, що каспійська нафта потрапить до українського нафтогону Одеса – Броди вже до кінця цього року. У поєднанні з нафтопроводом «Південна Дружба» ця система диверсифікує шляхи забезпечення сировиною нафтопереробних заводів. Україна вдруге впритул наблизилася до використання нафтогону Одеса – Броди у проектному аверсному напрямку. У 2002 році це зробити не вдалося. Може, вдасться зараз?
Труба є. Нафта, щоб її заповнити і направити у проектному режимі, теж знайдеться. Залишилося підписати контракти, випробувати систему і започаткувати новий етап енергетичної співпраці між Україною та Азербайджаном. Такий короткий висновок із того, що пролунало з вуст президентів України та Азербайджану в Баку.
На політичному рівні немає жодних розбіжностей щодо реалізації проекту про заповнення нафтогону Одеса – Броди каспійською нафтою, заявив Віктор Ющенко.
Наразі немає й технічних та технологічних проблем, які б Україна та Азербайджан не змогли вирішити у найближчі місяці, стверджує й Президент Азербайджану Ільгам Алієв. Треба лише узгодити шляхи доставки каспійської нафти до чорноморських портів.
Така оцінка ситуації цілком відповідає дійсному станові справ, вважає спеціальний радник Президента України з енергетичних питань Богдан Соколовський. На його думку, «точку неповернення» у реалізації цього проекту Україна та Азербайджан уже пройшли.
Богдан Соколовський: технологічних проблем немає, є лише питання, що потребують вирішення
За останні півтора року досягнуто ряду домовленостей. Остання, «бакинська», є лише черговим кроком після «київської» угоди, досягнутої під час енергетичного саміту 23 травня. Президенти звірили стан виконання запланованого і намітили наступний, фактично завершальний етап реалізації проекту завантаження каспійською нафтою трубопроводу Одеса – Броди.
Реальних технологічних проблем на цьому шляху не існує, вважає Богдан Соколовський, – є лише питання, що потребують узгодження.
Такої ж думки і керівник енергетичних програм Центру «Номос» Михайло Гончар. Він вважає, що каспійська нафта з’явиться в українському нафтогоні Одеса – Броди вже до кінця цього року.
Це стане істотним кроком у зміцненні енергетичної безпеки України. Адже ця система може працювати у поєднанні з нафтопроводом «Південна Дружба».
25 червня, після п’яти років безплідних перегорів, нарешті вийнято так званий «словацький корок» на шляху від Бродів до чеського нафтопереробного заводу у Кралупах. Словацька сторона підписала усі необхідні документи для тестового прокачування української нафти, з подальшими планами повного завантаження.
Михайло Гончар: запуск нафтогону Одеса – Броди у прямому європейському напрямку – крок до енергетичної безпеки України
Тепер є можливість відкрити маршрут Одеса – Броди – Південна Дружба для його подальшої експлуатації у європейському напрямку.
А це, каже Михайло Гончар, «набуває особливого значення у контексті планів Росії реалізувати обхідний щодо трубопроводу «Дружба» проект «Балтійської трубопровідної системи-2».
Побудова такої системи може різко зменшити транспортування енергоносіїв трубопроводом «Дружба» або ж припинити його взагалі.
Запустивши у прямому напрямку трубопровід Одеса – Броди, наповнивши його каспійською нафтою, Україна не лише диверсифікує шляхи забезпечення сировиною нафтопереробних заводів, а й залишить за собою статус постачальника енергоносіїв до Європи.
Віктор Ющенко: Якби не було політики, то проект Одеса – Броди працював би вже не один рік
Одностайність експертів очевидна. Але чи все буде так, як планується, остаточно буде прояснено на жовтневому енергетичному саміті у Баку.
Якщо, звісно, не втрутяться ще якісь – політичні – чинники. Так, як це було у 2001–2002 році, коли Україна була фактично за крок до запуску нафтогону Одеса – Броди в аверсному прямому режимі.
Тоді вже була досягнута домовленість із потужною нафтовою західною компанією, підготовано ряд проектів та навіть знайдено інвестиції під реалізацію цих планів. Але завадила політика – і досі Одеса – Броди прокачує 9 мільйонів тон нафти (при проектній потужності 14,5 мільйонів тонн нафтопродуктів на рік) на термінал «Південний» у зворотньому, реверсному, напрямку.
«Якби не було політики, то проект Одеса – Броди працював би вже не один рік», – сказав Президент Віктор Ющенко. Якщо тепер політика інша, то чи можемо сподіватимемося й іншого результату?
(Київ – Прага)
На політичному рівні немає жодних розбіжностей щодо реалізації проекту про заповнення нафтогону Одеса – Броди каспійською нафтою, заявив Віктор Ющенко.
Наразі немає й технічних та технологічних проблем, які б Україна та Азербайджан не змогли вирішити у найближчі місяці, стверджує й Президент Азербайджану Ільгам Алієв. Треба лише узгодити шляхи доставки каспійської нафти до чорноморських портів.
Така оцінка ситуації цілком відповідає дійсному станові справ, вважає спеціальний радник Президента України з енергетичних питань Богдан Соколовський. На його думку, «точку неповернення» у реалізації цього проекту Україна та Азербайджан уже пройшли.
Богдан Соколовський: технологічних проблем немає, є лише питання, що потребують вирішення
За останні півтора року досягнуто ряду домовленостей. Остання, «бакинська», є лише черговим кроком після «київської» угоди, досягнутої під час енергетичного саміту 23 травня. Президенти звірили стан виконання запланованого і намітили наступний, фактично завершальний етап реалізації проекту завантаження каспійською нафтою трубопроводу Одеса – Броди.
Реальних технологічних проблем на цьому шляху не існує, вважає Богдан Соколовський, – є лише питання, що потребують узгодження.
Такої ж думки і керівник енергетичних програм Центру «Номос» Михайло Гончар. Він вважає, що каспійська нафта з’явиться в українському нафтогоні Одеса – Броди вже до кінця цього року.
Це стане істотним кроком у зміцненні енергетичної безпеки України. Адже ця система може працювати у поєднанні з нафтопроводом «Південна Дружба».
25 червня, після п’яти років безплідних перегорів, нарешті вийнято так званий «словацький корок» на шляху від Бродів до чеського нафтопереробного заводу у Кралупах. Словацька сторона підписала усі необхідні документи для тестового прокачування української нафти, з подальшими планами повного завантаження.
Михайло Гончар: запуск нафтогону Одеса – Броди у прямому європейському напрямку – крок до енергетичної безпеки України
Тепер є можливість відкрити маршрут Одеса – Броди – Південна Дружба для його подальшої експлуатації у європейському напрямку.
А це, каже Михайло Гончар, «набуває особливого значення у контексті планів Росії реалізувати обхідний щодо трубопроводу «Дружба» проект «Балтійської трубопровідної системи-2».
Побудова такої системи може різко зменшити транспортування енергоносіїв трубопроводом «Дружба» або ж припинити його взагалі.
Запустивши у прямому напрямку трубопровід Одеса – Броди, наповнивши його каспійською нафтою, Україна не лише диверсифікує шляхи забезпечення сировиною нафтопереробних заводів, а й залишить за собою статус постачальника енергоносіїв до Європи.
Віктор Ющенко: Якби не було політики, то проект Одеса – Броди працював би вже не один рік
Одностайність експертів очевидна. Але чи все буде так, як планується, остаточно буде прояснено на жовтневому енергетичному саміті у Баку.
Якщо, звісно, не втрутяться ще якісь – політичні – чинники. Так, як це було у 2001–2002 році, коли Україна була фактично за крок до запуску нафтогону Одеса – Броди в аверсному прямому режимі.
Тоді вже була досягнута домовленість із потужною нафтовою західною компанією, підготовано ряд проектів та навіть знайдено інвестиції під реалізацію цих планів. Але завадила політика – і досі Одеса – Броди прокачує 9 мільйонів тон нафти (при проектній потужності 14,5 мільйонів тонн нафтопродуктів на рік) на термінал «Південний» у зворотньому, реверсному, напрямку.
«Якби не було політики, то проект Одеса – Броди працював би вже не один рік», – сказав Президент Віктор Ющенко. Якщо тепер політика інша, то чи можемо сподіватимемося й іншого результату?
(Київ – Прага)