З 1 липня кияни купуватимуть хліб за новими цінами. Буханець «Українського» коштуватиме 3 гривні 16 копійок, батон - 2 гривні 30 копійок. Яка ціна на хліб в українських регіонах, чи перехоплять вони цінову естафету Києва?
За даними Мінекономіки, найдорожчий хліб продають у Чернівецькій і Житомирській областях. Закарпаття, як переконують в обласній Інспекції з контролю за цінами, займає середні позиції у рейтингу вартості хліба серед інших областей України. Проте ціни на хліб у цьому регіоні могли би бути вищими. І для цього є кілька причин. По-перше, гірська область майже не вирощує пшеницю і забезпечує себе зерном лише на 30 відсотків від потреби. По-друге, до Закарпаття довозити зерно дуже далеко, тому транспортні витрати завжди відчутніші. По-третє, закупівлею зерна й борошна в області займаються лише приватні підприємства, на які впливати при формуванні цін практично нереально. Однак, навіть попри це, нині Закарпаття, як переконують в обласній Інспекції з контролю за цінами, лише десь у серединці рейтингу серед областей України за ціною на хліб.
За рік продукт номер 1 у Закарпатті подорожчав у середньому на 70-80 копійок за кілограм. Це стосується в першу чергу хліба вищого та першого ґатунків, більшим подорожчанням відзначається хіба що житній буханець. Тут теж об’єктивна причина — в найзахіднішому регіоні України жито не вирощують, тому він і дорогий. Але це власне закарпатців не дуже хвилює. Річ у тім, що якщо загалом в Україні соціальним вважається хліб з домішками житнього борошна, то в Закарпатті майже 80% жителів споживають хліб вищого ґатунку. Саме тому той факт, що загалом у державі дорожчає найбільш споживаний житній хліб, Закарпаття не дуже стосується.
«Хліб Києва»
Востаннє ціни на хліб у Києві підвищувались два роки тому. За цей час основні складові хлібобулочних виробів – олія, цукор, зерно – подорожчали в півтора, а то й у три рази. Відтак, столичні підприємства, що випікають хліб, стали нерентабельними. «Київ-хліб» і «Київ-млин» виробляють за добу більше 700 тон хліба, при цьому щомісяця зазнають збитків на 17-18 мільйонів гривень. Збитки ж за півроку – це більше 100 мільйонів гривень. З кожної гривні проданого батону підприємство отримує 30 копійок збитку, каже генеральний директор «Хліб Києва» Ігор Мазурик. «Ціна пшениці зросла на 90% за цей період, ціна жита – на 140%, ціна олії зросла в 3 рази. Ось фактори, які обґрунтовують підвищення цін на хліб».
За словами пекарів, у цьому році в держбюджеті заклали 42 мільйони гривень компенсаційних коштів. Але через інфляцію цю суму вже майже витратили, і 80% збитків хлібовиробникам повернути не вдається. Якщо відпустити ціни на хліб і, як просять пекарі, давати підприємствам можливість розвиватися, то це вдарить по незаможних українцях, каже Валерій Мунтян, заступник міністра економіки.
Що ж робити малозабезпеченим?
72 річний киянин Борис є споживачем саме соціального хліба - тобто меншого за вагою і дешевшого. Каже, що на хліб, який складає основу його щоденного раціону, витрачає майже половину своєї пенсії. «Для інвалідів, для пенсіонерів – це дуже дорого, підняти в 2 рази! В мене пенсія 500 гривень. Кожен день булку купую, пенсіонери м’яса ж не бачать. Я їм булку з чаєм, так і живемо».
Столичні хлібовиробники зазначають, що за останні півроку собівартість масових сортів хліба зросла на 13%. Бюджетні компенсації не в змозі покрити витрати, відтак підприємства змушені працювати собі на збиток. Аби виправити ситуацію, пекарі закликають уряд скасувати регулювання цін і запровадити систему дотацій для малозабезпечених верств населення, зазначає Тетяна Мокрова, заступник генерального директора «Укрхлібпром». Вона згадує часи початку незалежності України, до 1996 року ціни на хліб регулював уряд. Тоді був встановлений рівень рентабельності – 15%. « А зараз у нас – мінус 1%»
Низькі ціни на хліб, кажуть його виробники, а також мізерні бюджетні компенсації змушують здешевлювати рецептуру хліба, що погано впливає на якість житнього буханця чи пшеничної булки.
Хлібовиробники хочуть самостійно встановлювати, як вони кажуть, справедливі ціни на свій товар. Малозабезпечені люди отримували б дотацію, а заможні купували б хліб за його повною вартістю. 23 тисячі малозабезпечених одеситів вже отримують дотації на хліб. Щомісяця вони отримують на купівлю хліба 9 гривень. Ця схема може бути ефективною по всій Україні, але лише за умови адресної соціальної допомоги, каже економіст Віталій Кравчук. Він стверджує, що рентабельність підприємств за відсутності регулювання цін буде більшою.
Глас народу
Чи подобається вам нині смак хліба? Чи готові до підвищення цін на хліб (за умови покращення його якості)?
Вікторія, в декретній відпустці:
Дивлячись, яка пекарня чи який завод. Не хотілося б платити більше!
Ігор, директор відділу:
Несмачний український та батон. Є кращі, але ж ціна яка! Вони стільки не варті.
Ніна, пенсіонерка:
Влаштовує якість. Ми й зараз економно витрачаємо на хліб, зайвого ніколи не залишається!
Володимир Олександрович, пенсіонер:
Слава Богу, якість хороша, а підвищення цін, звичайно, впливає на всіх, що ж робити.
Любов Іванівна, пенсіонерка:
Готова більше платити, якщо буде гарно випечене, смачне. Я рідко б купувала, але їла б з задоволенням!
За рік продукт номер 1 у Закарпатті подорожчав у середньому на 70-80 копійок за кілограм. Це стосується в першу чергу хліба вищого та першого ґатунків, більшим подорожчанням відзначається хіба що житній буханець. Тут теж об’єктивна причина — в найзахіднішому регіоні України жито не вирощують, тому він і дорогий. Але це власне закарпатців не дуже хвилює. Річ у тім, що якщо загалом в Україні соціальним вважається хліб з домішками житнього борошна, то в Закарпатті майже 80% жителів споживають хліб вищого ґатунку. Саме тому той факт, що загалом у державі дорожчає найбільш споживаний житній хліб, Закарпаття не дуже стосується.
«Хліб Києва»
Востаннє ціни на хліб у Києві підвищувались два роки тому. За цей час основні складові хлібобулочних виробів – олія, цукор, зерно – подорожчали в півтора, а то й у три рази. Відтак, столичні підприємства, що випікають хліб, стали нерентабельними. «Київ-хліб» і «Київ-млин» виробляють за добу більше 700 тон хліба, при цьому щомісяця зазнають збитків на 17-18 мільйонів гривень. Збитки ж за півроку – це більше 100 мільйонів гривень. З кожної гривні проданого батону підприємство отримує 30 копійок збитку, каже генеральний директор «Хліб Києва» Ігор Мазурик. «Ціна пшениці зросла на 90% за цей період, ціна жита – на 140%, ціна олії зросла в 3 рази. Ось фактори, які обґрунтовують підвищення цін на хліб».
За словами пекарів, у цьому році в держбюджеті заклали 42 мільйони гривень компенсаційних коштів. Але через інфляцію цю суму вже майже витратили, і 80% збитків хлібовиробникам повернути не вдається. Якщо відпустити ціни на хліб і, як просять пекарі, давати підприємствам можливість розвиватися, то це вдарить по незаможних українцях, каже Валерій Мунтян, заступник міністра економіки.
Що ж робити малозабезпеченим?
72 річний киянин Борис є споживачем саме соціального хліба - тобто меншого за вагою і дешевшого. Каже, що на хліб, який складає основу його щоденного раціону, витрачає майже половину своєї пенсії. «Для інвалідів, для пенсіонерів – це дуже дорого, підняти в 2 рази! В мене пенсія 500 гривень. Кожен день булку купую, пенсіонери м’яса ж не бачать. Я їм булку з чаєм, так і живемо».
Столичні хлібовиробники зазначають, що за останні півроку собівартість масових сортів хліба зросла на 13%. Бюджетні компенсації не в змозі покрити витрати, відтак підприємства змушені працювати собі на збиток. Аби виправити ситуацію, пекарі закликають уряд скасувати регулювання цін і запровадити систему дотацій для малозабезпечених верств населення, зазначає Тетяна Мокрова, заступник генерального директора «Укрхлібпром». Вона згадує часи початку незалежності України, до 1996 року ціни на хліб регулював уряд. Тоді був встановлений рівень рентабельності – 15%. « А зараз у нас – мінус 1%»
Низькі ціни на хліб, кажуть його виробники, а також мізерні бюджетні компенсації змушують здешевлювати рецептуру хліба, що погано впливає на якість житнього буханця чи пшеничної булки.
Хлібовиробники хочуть самостійно встановлювати, як вони кажуть, справедливі ціни на свій товар. Малозабезпечені люди отримували б дотацію, а заможні купували б хліб за його повною вартістю. 23 тисячі малозабезпечених одеситів вже отримують дотації на хліб. Щомісяця вони отримують на купівлю хліба 9 гривень. Ця схема може бути ефективною по всій Україні, але лише за умови адресної соціальної допомоги, каже економіст Віталій Кравчук. Він стверджує, що рентабельність підприємств за відсутності регулювання цін буде більшою.
Глас народу
Чи подобається вам нині смак хліба? Чи готові до підвищення цін на хліб (за умови покращення його якості)?
Вікторія, в декретній відпустці:
Дивлячись, яка пекарня чи який завод. Не хотілося б платити більше!
Ігор, директор відділу:
Несмачний український та батон. Є кращі, але ж ціна яка! Вони стільки не варті.
Ніна, пенсіонерка:
Влаштовує якість. Ми й зараз економно витрачаємо на хліб, зайвого ніколи не залишається!
Володимир Олександрович, пенсіонер:
Слава Богу, якість хороша, а підвищення цін, звичайно, впливає на всіх, що ж робити.
Любов Іванівна, пенсіонерка:
Готова більше платити, якщо буде гарно випечене, смачне. Я рідко б купувала, але їла б з задоволенням!