12 студентів люблінської гімназії з Польщі та троє їхніх викладачів приїхали до Закарпаття в рамках спеціального проекту «Школа співпраці». Ця програма на сьогодні є найпотужнішою за весь час існування польсько-українських освітянських зв’язків, переконують її менеджери. Гроші на реалізацію дав Євросоюз. Сьогодні власне в Ужгороді проект презентуватимуть закарпатським журналістам.
Проект «Школа співпраці», або як він офіційно називається — «Впровадження інновацій формування та розвитку людських ресурсів у прикордонних регіонах» — розроблений у співпраці між люблінською гімназією Польщі та ужгородською – з боку України. Він почав працювати у вересня минулого року, термін завершення – 2009 рік. Кошти на реалізацію проекту виділив Європейський союз, це близько 220 тисяч євро.
За словами менеджера проекту Тетяни Пранничук, це перший такий потужний освітянський проект між Польщею та Україною, який реалізовується принаймні за останні 10 років. Відповідно, між містами прикордонних областей Любліном та Ужгородом також нічого подібного досі не проводилося, хоча зазначу, що приміром, словацько-українські стосунки дуже тісні. Обидві сторони – польська та українська — надають великої ваги такому обміну між студентами.
Школярі з обох країн уже подолали мовний бар’єр
У рамках проекту ужгородські діти навесні цього року відвідали Люблін, зараз приїхали польські учні. В Ужгороді уже півроку навчаються польської мови, і навпаки – поляки – української. Кажуть, уже бодай вільне спілкування. Подолання мовного бар’єру є суттєвим результатом «Школи співпраці».
«Уже є хороші результати, обидві сторони дуже задоволені. Усім подобається надзвичайно спілкування, це зближує наші навчальні заклади, і сподіваємося, що у майбутньому це допоможе ще більше зблизити і Україну з Польщею», – зазначив Директор Ужгородської гімназії Сергій Роман.
Спілкування між дітьми сприяє міжнародній інтеграції
Люблінські діти та вчителі дуже вражені Закарпаттям, гостинністю людей та прекрасними краєвидами. Поляки переконують, навіть якщо проект завершиться, вони все одно шукатимуть нові гранти, гроші, проекти, аби продовжувати співпрацю з українцями.
Власне ж якщо повернутися до самого проекту, то, як вважає керівник польської делегації Ганна Пастущак, таке спілкування сприяє справжній міжнародній інтеграції: «Ми хочемо, щоб учні побачили, що всі діти світу однакові зі своїми інтересами, очікуваннями. Єдине, що нас відрізняє — це мова, але і це не проблема, порозумітися завжди можна. А ще ми хочемо вивчити ваші традиції, пісні – і тоді наші діти стануть ще ближчими одне до одного».
(Ужгород-Київ)
За словами менеджера проекту Тетяни Пранничук, це перший такий потужний освітянський проект між Польщею та Україною, який реалізовується принаймні за останні 10 років. Відповідно, між містами прикордонних областей Любліном та Ужгородом також нічого подібного досі не проводилося, хоча зазначу, що приміром, словацько-українські стосунки дуже тісні. Обидві сторони – польська та українська — надають великої ваги такому обміну між студентами.
Школярі з обох країн уже подолали мовний бар’єр
У рамках проекту ужгородські діти навесні цього року відвідали Люблін, зараз приїхали польські учні. В Ужгороді уже півроку навчаються польської мови, і навпаки – поляки – української. Кажуть, уже бодай вільне спілкування. Подолання мовного бар’єру є суттєвим результатом «Школи співпраці».
«Уже є хороші результати, обидві сторони дуже задоволені. Усім подобається надзвичайно спілкування, це зближує наші навчальні заклади, і сподіваємося, що у майбутньому це допоможе ще більше зблизити і Україну з Польщею», – зазначив Директор Ужгородської гімназії Сергій Роман.
Спілкування між дітьми сприяє міжнародній інтеграції
Люблінські діти та вчителі дуже вражені Закарпаттям, гостинністю людей та прекрасними краєвидами. Поляки переконують, навіть якщо проект завершиться, вони все одно шукатимуть нові гранти, гроші, проекти, аби продовжувати співпрацю з українцями.
Власне ж якщо повернутися до самого проекту, то, як вважає керівник польської делегації Ганна Пастущак, таке спілкування сприяє справжній міжнародній інтеграції: «Ми хочемо, щоб учні побачили, що всі діти світу однакові зі своїми інтересами, очікуваннями. Єдине, що нас відрізняє — це мова, але і це не проблема, порозумітися завжди можна. А ще ми хочемо вивчити ваші традиції, пісні – і тоді наші діти стануть ще ближчими одне до одного».
(Ужгород-Київ)