Олександр Лукашенка запросив Папу Римського Бенедикта XVI відвідати Білорусь із візитом у зручний для нього час. Державний секретар Святого престолу Торчизіо Бертоне, який перебував із державним візитом у Мінську, заявив, що він сприятиме організації такої подорожі. Це запрошення стало ознакою покращення взаємин між Мінськом та Ватиканом, між білоруською владою та Католицькою церквою.
Про можливу дату поїздки Глави Католицької церкви до Білорусі наразі не кажуть. Представники Ватикану зазначають, що Папа завжди радий подібним запрошенням, але запрошень багато з усього світу. Тому він матиме на увазі Білорусь, плануючи свої майбутні подорожі. З іншої сторони Білорусь – європейська держава, де живе багато католиків. Тому вона матиме і певний пріоритет. Це позиція Ватикану.
А ось спостерігачі прогнозують, що візит Папи можливий десь за рік. Такі подорожі найкраще організовувати влітку, щоб більше паломників мали змогу приїхати. Ну а в 2010-11 роках, коли в Білорусі будуть спершу готуватися до президентських виборів, а потім проводити їх, і на котрих знову балотуватиметься Олександр Лукашенка, – це не найкраще тло для відвідування Білорусі Папою. Тому швидше за все така поїздка можу відбутися влітку 2009 року – такі прогнози.
Усе узгоджено з Москвою?
Раніше білоруські католики молилися за приїзд до них Папи римського. Але проти була Російська православна церква, яка мала претензії до Ватикану і вважає Білорусь своєю канонічною територією. Отож, чи свідчить це запрошення Папи , що пан Лукашенко пішов на самостійні кроки у взаєминах із Ватиканом?
Певною мірою це так, але більшість аналітиків припускають, що з Москвою все було узгоджено, і зараз ми бачимо, що жодних претензій до президента Лукашенка з Кремля чи від патріарха Алексія Другого з цього приводу нема. Мабуть причина і в тому, що до Папи Бенедикта XVI в Москві ставлення краще, ніж до його попередника Івана Павла Другого. З іншого боку пану Лукашенку потрібні контакти на Заході, покращення іміджу, потрібна йому і електоральна підтримка білоруських католиків, а це, за офіційними даними, 15 відсотків населення країни. За неофіційними – до 30 відсотків. При чому до костелів в Білорусі ходить дуже багато молоді.
Ватикан має свої інтереси і проблеми
Чи може візит папи до Білорусі не лише покращити зовнішній імідж президента Лукашенка, але і дещо змінити в самій Білорусі, наприклад, зробити режим більше гуманним чи сприяти визволенню політв’язнів? На цю тему відбулася свого роду дискусія серед білоруських політологів, більшість вважає, що певні гуманні кроки на прохання Папи від президента Лукашенка можливі. Скажімо, визволення політв’язнів. Але перебільшувати не треба. Ватикан має свої інтереси і проблеми. Ще не так давно католицьких священиків-поляків висилали з Білорусі та не дозволяли будувати нові костели. Наразі ситуація начебто покращилася. В Мінську якраз цими днями заклали перший новий католицький храм, це сталося вперше від 1910 року.
Крім цього президент Лукашенка та кардинал Бертоне домовилися підготувати та підписати Договір про співробітництво Білорусі та Католицької церкви – так званий конкордат. Тому Ватикан напевно буде дуже обережним у своїй білоруський політиці. Яскравий приклад цього – державний секретар Святого престолу Торчизіо Бертоне, перебуваючи у Мінську, позитивно оцінив білоруський закон про релігії. Той самий закон, який протестанти та інші релігійні меншини назвали репресивним та зібрали 50 тисяч підписів, вимагаючи змінити його.
(Мінськ – Прага – Київ)
А ось спостерігачі прогнозують, що візит Папи можливий десь за рік. Такі подорожі найкраще організовувати влітку, щоб більше паломників мали змогу приїхати. Ну а в 2010-11 роках, коли в Білорусі будуть спершу готуватися до президентських виборів, а потім проводити їх, і на котрих знову балотуватиметься Олександр Лукашенка, – це не найкраще тло для відвідування Білорусі Папою. Тому швидше за все така поїздка можу відбутися влітку 2009 року – такі прогнози.
Усе узгоджено з Москвою?
Раніше білоруські католики молилися за приїзд до них Папи римського. Але проти була Російська православна церква, яка мала претензії до Ватикану і вважає Білорусь своєю канонічною територією. Отож, чи свідчить це запрошення Папи , що пан Лукашенко пішов на самостійні кроки у взаєминах із Ватиканом?
Певною мірою це так, але більшість аналітиків припускають, що з Москвою все було узгоджено, і зараз ми бачимо, що жодних претензій до президента Лукашенка з Кремля чи від патріарха Алексія Другого з цього приводу нема. Мабуть причина і в тому, що до Папи Бенедикта XVI в Москві ставлення краще, ніж до його попередника Івана Павла Другого. З іншого боку пану Лукашенку потрібні контакти на Заході, покращення іміджу, потрібна йому і електоральна підтримка білоруських католиків, а це, за офіційними даними, 15 відсотків населення країни. За неофіційними – до 30 відсотків. При чому до костелів в Білорусі ходить дуже багато молоді.
Ватикан має свої інтереси і проблеми
Чи може візит папи до Білорусі не лише покращити зовнішній імідж президента Лукашенка, але і дещо змінити в самій Білорусі, наприклад, зробити режим більше гуманним чи сприяти визволенню політв’язнів? На цю тему відбулася свого роду дискусія серед білоруських політологів, більшість вважає, що певні гуманні кроки на прохання Папи від президента Лукашенка можливі. Скажімо, визволення політв’язнів. Але перебільшувати не треба. Ватикан має свої інтереси і проблеми. Ще не так давно католицьких священиків-поляків висилали з Білорусі та не дозволяли будувати нові костели. Наразі ситуація начебто покращилася. В Мінську якраз цими днями заклали перший новий католицький храм, це сталося вперше від 1910 року.
Крім цього президент Лукашенка та кардинал Бертоне домовилися підготувати та підписати Договір про співробітництво Білорусі та Католицької церкви – так званий конкордат. Тому Ватикан напевно буде дуже обережним у своїй білоруський політиці. Яскравий приклад цього – державний секретар Святого престолу Торчизіо Бертоне, перебуваючи у Мінську, позитивно оцінив білоруський закон про релігії. Той самий закон, який протестанти та інші релігійні меншини назвали репресивним та зібрали 50 тисяч підписів, вимагаючи змінити його.
(Мінськ – Прага – Київ)