Рига – Сейм Литви заборонив використання нацистської та радянської символіки під час проведення зібрань та інших масових заходів. Зрівнювання фашистської та комуністичної символіки викликало гостре незадоволення з боку Москви. Натомість ініціатори змін у законодавстві Литви наголошують, що ці два режими є тоталітарними і їхні злочини повинні бути засуджені міжнародним співтовариством.
Нові поправки до Закону про зібрання забороняють використовувати в Литві знаки та герби, прапори та уніформи нацистської Німеччини, СРСР та Литовської РСР. Також забороняється виконувати гімни цих держав та демонструвати портрети їхніх лідерів.
Ініціатор та автор законодавчих поправок, представник Консервативної партії Литви Вілія Алекнайте-Абрамікене наголошує, що заборона поширюється тільки на час проведення зборів та масових заходів. «Закон, який ми ухвалили, стосується тільки різних зібрань. Це не стосується ані мистецтва, ані антикваріату. Це не стосується особистого простору людини, де вона проживає», – поінформувала Радіо Свобода Вілія Алекнайте-Абрамікене.
Згадані поправки також не забороняють ветеранам Другої світової війни одягати свої нагороди, продовжує Вілія Алекнайте-Абрамікене. «Ветерани нічого спільного не мають із Законом про зібрання. Вони збираються з зовсім іншого приводу, вони вшановують пам’ять своїх загиблих друзів. Ми ж говоримо про осіб, які іноді з’являються з провокаційною метою. Поки що вони ходять із прапорами, подібними до нацистських. Але ніхто не знає, коли прийдуть будь-які інші радикальні угрупування. Наприклад, вони можуть прийти з Таллінна», – зауважує авторка законодавчої поправки.
Мета змін – надати законодавчу базу, яка б дозволяла правоохоронним органам припинити або запобігти діям окремих молодіжних угруповань неонацистського типу, які активізувались останнім часом у Литві і ганьблять країну в очах міжнародного співтовариства. За словами Вілії Алекнайте-Абрамікене, незабаром Сейм ухвалить положення щодо адміністративної відповідальності, яка передбачає фінансові санкції за відмову дотримуватися норм Закону про зібрання.
Росія невдоволена, Литва нагадує про злочини сталінізму
Реакція Росії на заборону в Литві під час проведення зібрань символів нацистської Німеччини та СРСР була гострою. Спікер Ради Федерації Сергій Миронов назвав дії литовського Сейму «маразмом», а представник МЗС Росії Олександр Несторенко заявив, що зрівнювання нацистської символіки з символікою «держави, яка внесла вирішальний внесок у перемогу над фашизмом», є «паплюженням пам’яті тих, хто врятував світ від коричневої чуми».
Проте Вілія Алекнайте-Абрамікене нагадує, що сталінський режим став причиною загибелі мільйонів осіб, і тому, на її думку, злочини двох тоталітарних режимів – нацистського і сталінського – повинні бути однаково засуджені міжнародним співтовариством.
«Ми говоримо про два режими – злочинні, які здійснили Голодомор в Україні і масово знищували представників цілих народів. Литва на міжнародній арені домагається того, щоб ці два режими були оцінені однаково. Тому що ми, ставши членами Євросоюзу, зіткнулись із однобічним сприйняттям. Це зрозуміло, тому що західноєвропейські країни не потерпіли від сталінського режиму», – наголошує вона.
Заборона на використання нацистської та комуністичної символіки під час масових зібрань уже діє в Латвії. В Естонії відповідний законопроект не був затверджений, але, за словами естонського міністра юстиції Рейна Ланґа, це питання чекає на вирішення в майбутньому.
Ініціатор та автор законодавчих поправок, представник Консервативної партії Литви Вілія Алекнайте-Абрамікене наголошує, що заборона поширюється тільки на час проведення зборів та масових заходів. «Закон, який ми ухвалили, стосується тільки різних зібрань. Це не стосується ані мистецтва, ані антикваріату. Це не стосується особистого простору людини, де вона проживає», – поінформувала Радіо Свобода Вілія Алекнайте-Абрамікене.
Згадані поправки також не забороняють ветеранам Другої світової війни одягати свої нагороди, продовжує Вілія Алекнайте-Абрамікене. «Ветерани нічого спільного не мають із Законом про зібрання. Вони збираються з зовсім іншого приводу, вони вшановують пам’ять своїх загиблих друзів. Ми ж говоримо про осіб, які іноді з’являються з провокаційною метою. Поки що вони ходять із прапорами, подібними до нацистських. Але ніхто не знає, коли прийдуть будь-які інші радикальні угрупування. Наприклад, вони можуть прийти з Таллінна», – зауважує авторка законодавчої поправки.
Мета змін – надати законодавчу базу, яка б дозволяла правоохоронним органам припинити або запобігти діям окремих молодіжних угруповань неонацистського типу, які активізувались останнім часом у Литві і ганьблять країну в очах міжнародного співтовариства. За словами Вілії Алекнайте-Абрамікене, незабаром Сейм ухвалить положення щодо адміністративної відповідальності, яка передбачає фінансові санкції за відмову дотримуватися норм Закону про зібрання.
Росія невдоволена, Литва нагадує про злочини сталінізму
Реакція Росії на заборону в Литві під час проведення зібрань символів нацистської Німеччини та СРСР була гострою. Спікер Ради Федерації Сергій Миронов назвав дії литовського Сейму «маразмом», а представник МЗС Росії Олександр Несторенко заявив, що зрівнювання нацистської символіки з символікою «держави, яка внесла вирішальний внесок у перемогу над фашизмом», є «паплюженням пам’яті тих, хто врятував світ від коричневої чуми».
Проте Вілія Алекнайте-Абрамікене нагадує, що сталінський режим став причиною загибелі мільйонів осіб, і тому, на її думку, злочини двох тоталітарних режимів – нацистського і сталінського – повинні бути однаково засуджені міжнародним співтовариством.
«Ми говоримо про два режими – злочинні, які здійснили Голодомор в Україні і масово знищували представників цілих народів. Литва на міжнародній арені домагається того, щоб ці два режими були оцінені однаково. Тому що ми, ставши членами Євросоюзу, зіткнулись із однобічним сприйняттям. Це зрозуміло, тому що західноєвропейські країни не потерпіли від сталінського режиму», – наголошує вона.
Заборона на використання нацистської та комуністичної символіки під час масових зібрань уже діє в Латвії. В Естонії відповідний законопроект не був затверджений, але, за словами естонського міністра юстиції Рейна Ланґа, це питання чекає на вирішення в майбутньому.