Луцьк – П’ятий міжнародний фестиваль «Стравінський і Україна» відкрився на Волині. Що пов’язує талановитого російського композитора-неокласика з Україною?
Фестиваль-спогад про Ігоря Стравінського розпочався у Луцьку із «П’яти «Концертних танців» у виконанні академічного оркестру Львівської обласної філармонії. Стравінський був незвичним і багато в чому некомфортним для заскорузлих радянських чиновників. Дратувала їх і його іноді дисонансна новаторська музика, і, власне, біографія – композитор, який народився під Петербургом, заручився з українкою на маминій батьківщині – Волині, а після більшовицької революції жив і творив у Петербурзі, Нью-Йорку, Венеції.
Музику Стравінського донині високо цінують, її виконують найвідоміші оркестри світу, однак мало хто знає, що його найцінніші твори – балет «Весна священна», «Жар-птиця», «Петрушка», фантазія для оркестру «Феєрверк» та ще півтора десятка музичних знахідок – народилися саме в маєтку Стравінського у волинському Устилузі. Тут він проводив увесь вільний час напередодні Першої світової війни.
Тут народжувалось натхнення
Коли у 80-річному віці Ігор Стравінський прибув до Радянського Союзу, йому не дозволили відвідати милий серцю Устилуг – містечко стало прикордонним. Не довелося побачити посаджені власними руками сад і липову алею. Стравінський повернувся сюди тільки разом із музеєм, створеним у 1989 році. А вже з 94-го волиняни організували фестиваль пам’яті видатного композитора.
Нинішній – п’ятий за рахунком фестиваль – має кілька родзинок: по-перше, концерти відомих українських, російських і польських оркестрів і виконавців відбуваються ще й у Рівному та – сьогодні – в Устилузі.
Один із організаторів свята, заступник начальника обласного управління культури Василь Ворон розповів: «Ми знову повертаємося в Устилуг, так, як це було в 94-му році. Костянтин Борисюк і Спілка художників пропонують виставку модерного живопису – це той цікавий елемент, якого не було. А ще наукові конференції – минулорічна дала імпульс на кілька років фестивального життя. Ми намагаємося дотримуватися її цікавих рекомендацій. Одна з них – перенесення фестивалю в Устилуг, і акцент на автентичний фольклор».
Джерела творчості Стравінського – природа і фольклор
Поряд із такими відомими класичними виконавцями, як львівський оркестр «Кантабіле», луцький хор «Оранта», Янек Каліновський та Марек Шрезер із Польщі, у фестивалі беруть участь кращі фольклорні колективи області. Це закономірно – каже автор тригодинного документального фільму про Ігоря Стравінського, британський режисер Тоні Палмер, який презентував стрічку «Десь на кордоні» у Волинському будинку Просвіти.
«Я був у Сорочинцях, ми знімали пісню у виконанні хору. І я спіймав себе на думці, що звідкись знаю цю мелодію, цю пісню. А це була народна пісня. І я зрозумів через 50 років, що Стравінський відтворив мелодію цієї пісні, яку я чув у Сорочинцях. Нота в ноту…», – зауважив Тоні Палмер.
Фестиваль триватиме до неділі. Безперечно, він є подією в українському музичному житті, котра засвідчує – українці вміють цінувати культуру інших народів та шанувати пам’ять оспівувачів свого краю – від Лесі Українки та Міцкевича – до музичного бунтівника Ігоря Стравінського, котрий через усе своє життя проніс любов до маленької батьківщини своїх предків.
Музику Стравінського донині високо цінують, її виконують найвідоміші оркестри світу, однак мало хто знає, що його найцінніші твори – балет «Весна священна», «Жар-птиця», «Петрушка», фантазія для оркестру «Феєрверк» та ще півтора десятка музичних знахідок – народилися саме в маєтку Стравінського у волинському Устилузі. Тут він проводив увесь вільний час напередодні Першої світової війни.
Тут народжувалось натхнення
Коли у 80-річному віці Ігор Стравінський прибув до Радянського Союзу, йому не дозволили відвідати милий серцю Устилуг – містечко стало прикордонним. Не довелося побачити посаджені власними руками сад і липову алею. Стравінський повернувся сюди тільки разом із музеєм, створеним у 1989 році. А вже з 94-го волиняни організували фестиваль пам’яті видатного композитора.
Нинішній – п’ятий за рахунком фестиваль – має кілька родзинок: по-перше, концерти відомих українських, російських і польських оркестрів і виконавців відбуваються ще й у Рівному та – сьогодні – в Устилузі.
Один із організаторів свята, заступник начальника обласного управління культури Василь Ворон розповів: «Ми знову повертаємося в Устилуг, так, як це було в 94-му році. Костянтин Борисюк і Спілка художників пропонують виставку модерного живопису – це той цікавий елемент, якого не було. А ще наукові конференції – минулорічна дала імпульс на кілька років фестивального життя. Ми намагаємося дотримуватися її цікавих рекомендацій. Одна з них – перенесення фестивалю в Устилуг, і акцент на автентичний фольклор».
Джерела творчості Стравінського – природа і фольклор
Поряд із такими відомими класичними виконавцями, як львівський оркестр «Кантабіле», луцький хор «Оранта», Янек Каліновський та Марек Шрезер із Польщі, у фестивалі беруть участь кращі фольклорні колективи області. Це закономірно – каже автор тригодинного документального фільму про Ігоря Стравінського, британський режисер Тоні Палмер, який презентував стрічку «Десь на кордоні» у Волинському будинку Просвіти.
«Я був у Сорочинцях, ми знімали пісню у виконанні хору. І я спіймав себе на думці, що звідкись знаю цю мелодію, цю пісню. А це була народна пісня. І я зрозумів через 50 років, що Стравінський відтворив мелодію цієї пісні, яку я чув у Сорочинцях. Нота в ноту…», – зауважив Тоні Палмер.
Фестиваль триватиме до неділі. Безперечно, він є подією в українському музичному житті, котра засвідчує – українці вміють цінувати культуру інших народів та шанувати пам’ять оспівувачів свого краю – від Лесі Українки та Міцкевича – до музичного бунтівника Ігоря Стравінського, котрий через усе своє життя проніс любов до маленької батьківщини своїх предків.