Дар‘я Марченко
Київ – Сьогодні у Санкт-Петербурзі розпочинається дводенний економічний форум та неформальний саміт лідерів держав СНД. Для Дмитра Медведєва це буде перша зустріч у новому статусі президента Росії з більшістю його колег із країн колишнього СРСР.
Під час низки неформальних зустрічей з лідерами держав СНД Дмитро Медведєв намагатиметься переконати їх у тому, що закордонна політика Росії залишається незмінною: вона хоче зберегти дружні відносини з усіма.
Але у випадку з Грузією та Україною це буде не так уже й легко. Відносини цих країн із Росією погіршились після революцій, внаслідок яких у Києві та Тбілісі з’явились прозахідні уряди. Вони проводять політику вступу до Євросоюзу і НАТО – це викликає незадоволення Кремля, який вважає, що країни колишнього СРСР досі перебувають під його впливом.
З огляду на це, зустрічі з Віктором Ющенком і Міхеїлом Саакашвілі навряд чи істотно змінять ситуацію, вважає директор московського відділення американського інституту із дослідження міжнародної політики Heritage Foundation Євген Волк: «Я вважаю, що зусилля Медведєва не будуть дуже результативними, тому що насправді керівництво Грузії і України вже зробило свій вибір, і вони досить наполегливо йдуть до мети – вступити до НАТО і Євросоюзу».
У підході до закордонної політики Дмитро Медведєв є таким собі «хорошим поліцейським», на відміну від «поганого поліцейського» Володимира Путіна, який під час свого президентства відрізнявся досить агресивними і безкомпромісними заявами. Та попри м’який тон Медведєва, зміст його посилань залишається незмінним: погляд Росії на Грузію та Україну не зміниться. «У випадку України і Грузії існує дуже велика різниця у підходах. Я не бачу жодного серйозного місця для компромісу. Це неформальна зустріч, тому важливих офіційних рішень або проривів не заплановано», – каже редактор видання «Росія у глобальній політиці» Федір Лук’янов зазначив
Ще однією причиною протистояння Росії і Грузії є Абхазія: Грузія звинуватила Росію у посиленні миротворчого контингенту для спроби анексії її територій, натомість Росія стверджує, що сусідня держава готується до військового вторгнення у невизнану республіку.
Росія намагається зробити Туркменистан своїм енергетичним союзником
У рамках саміту країн СНД Дмитро Медведєв має зустрітись із президентом Туркменистану Гурбангули Бердимухамедовим, з яким планує розвити дружні відносини, щоб забезпечити вигідні тарифи на транзит нафти та газу територією Росії.
Євросоюз зацікавлений у зменшенні енергетичної залежності від Росії, тому отримав попередню згоду на транспортування туркменських нафти і газу до ЄС в обхід цієї країни. Попри те, що трубопроводів для реалізації цього наміру ще немає, сама ідея викликала негативну реакцію Кремля.
Прибуття російського прем’єр-міністра Володимира Путіна на економічний форум у Санкт-Петербург не очікують, однак оглядачі вважають, що його присутність все одно відчуватиметься.
«Медведєв – не надто незалежна фігура, він представляє інтереси групи, яка привела його до влади і яка підтримує його зараз, тому в нього майже немає простору для маневрів», – каже директор московського відділення американського інституту із дослідження міжнародної політики Heritage Foundation Євген Волк.
Київ – Сьогодні у Санкт-Петербурзі розпочинається дводенний економічний форум та неформальний саміт лідерів держав СНД. Для Дмитра Медведєва це буде перша зустріч у новому статусі президента Росії з більшістю його колег із країн колишнього СРСР.
Під час низки неформальних зустрічей з лідерами держав СНД Дмитро Медведєв намагатиметься переконати їх у тому, що закордонна політика Росії залишається незмінною: вона хоче зберегти дружні відносини з усіма.
Але у випадку з Грузією та Україною це буде не так уже й легко. Відносини цих країн із Росією погіршились після революцій, внаслідок яких у Києві та Тбілісі з’явились прозахідні уряди. Вони проводять політику вступу до Євросоюзу і НАТО – це викликає незадоволення Кремля, який вважає, що країни колишнього СРСР досі перебувають під його впливом.
З огляду на це, зустрічі з Віктором Ющенком і Міхеїлом Саакашвілі навряд чи істотно змінять ситуацію, вважає директор московського відділення американського інституту із дослідження міжнародної політики Heritage Foundation Євген Волк: «Я вважаю, що зусилля Медведєва не будуть дуже результативними, тому що насправді керівництво Грузії і України вже зробило свій вибір, і вони досить наполегливо йдуть до мети – вступити до НАТО і Євросоюзу».
У підході до закордонної політики Дмитро Медведєв є таким собі «хорошим поліцейським», на відміну від «поганого поліцейського» Володимира Путіна, який під час свого президентства відрізнявся досить агресивними і безкомпромісними заявами. Та попри м’який тон Медведєва, зміст його посилань залишається незмінним: погляд Росії на Грузію та Україну не зміниться. «У випадку України і Грузії існує дуже велика різниця у підходах. Я не бачу жодного серйозного місця для компромісу. Це неформальна зустріч, тому важливих офіційних рішень або проривів не заплановано», – каже редактор видання «Росія у глобальній політиці» Федір Лук’янов зазначив
Ще однією причиною протистояння Росії і Грузії є Абхазія: Грузія звинуватила Росію у посиленні миротворчого контингенту для спроби анексії її територій, натомість Росія стверджує, що сусідня держава готується до військового вторгнення у невизнану республіку.
Росія намагається зробити Туркменистан своїм енергетичним союзником
У рамках саміту країн СНД Дмитро Медведєв має зустрітись із президентом Туркменистану Гурбангули Бердимухамедовим, з яким планує розвити дружні відносини, щоб забезпечити вигідні тарифи на транзит нафти та газу територією Росії.
Євросоюз зацікавлений у зменшенні енергетичної залежності від Росії, тому отримав попередню згоду на транспортування туркменських нафти і газу до ЄС в обхід цієї країни. Попри те, що трубопроводів для реалізації цього наміру ще немає, сама ідея викликала негативну реакцію Кремля.
Прибуття російського прем’єр-міністра Володимира Путіна на економічний форум у Санкт-Петербург не очікують, однак оглядачі вважають, що його присутність все одно відчуватиметься.
«Медведєв – не надто незалежна фігура, він представляє інтереси групи, яка привела його до влади і яка підтримує його зараз, тому в нього майже немає простору для маневрів», – каже директор московського відділення американського інституту із дослідження міжнародної політики Heritage Foundation Євген Волк.