Юлія Жмакіна
Гості Вечірньої Свободи: Володимир Полохало – народний депутат, БЮТ, голова парламентського комітету з питань науки і освіти та Володимир Ковтунець - координатор програми сприяння зовнішньому тестуванню в Україні
(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозаписі)
Юлія Жмакіна: Вчора закінчилася остання сесія зовнішнього тестування. Воно закінчилося тестом із зарубіжної літератури. Тепер час подання апеляцій, час очікування на результати.
Хочу нагадати, що за день до першого тестування з української мови та літератури прем’єр-міністр Юлія Тимошенко заявила, що зовнішнє тестування може не відбутися через погану підготовку до нього, і звинуватила у цьому попередній уряд.
Ну, потім, правда, все вирівнялося, і вона зазначала, і Президент, що в принципі тестування відбувається в нормальному режимі.
Пане Полохало, чи вдалося оце вперше обов’язкове тестування відділити від політики?
Володимир Полохало: Все ж таки ми говоримо, що вчора завершено основну сесію зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень випускників в системі загальної середньої освіти.
Але завершився лише перший етап. Попереду ще одне випробування. Йдеться про участь у конкурсі для вступу до вищого навчального закладу. Тобто, всебічну і об’єктивну оцінку такого масового заходу, як тестування, можна робити лише після завершення вступної кампанії до вищих навчальних закладів.
Але вже сьогодні можна робити висновок, що зовнішнє незалежне оцінювання – це найбільш така найрадикальніша і найрезонансніша реформа в історії вітчизняної системи освіти.
А щодо того, що пані Тимошенко, як Ви сказали, говорила про експеримент, про вплив, то це не зовсім точно, тому що 23 квітня цього року вперше за 5 років уряд України на чолі з Юлією Тимошенко розглядав питання і проблемні питання, які торкаються зовнішнього незалежного оцінювання. Адже ця ідея виникла не вчора, не сьогодні, а ще 5 років тому.
Я думаю, що дуже добре, що уряд заслухав і ректорів, і директорів навчальних закладів, середніх шкіл, і члени Комітету з питань науки і освіти виступили, я в тому числі, з тим, щоб мінімізувати ризики і проблеми, які пов’язані з переходом на таке тотальне всеохопне незалежне оцінювання знань.
Я думаю, що це було корисно для всіх, це було публічно, відкрито, це показували телекамери, телебачення.
Крім того, я дуже радий, що так сталося, тому що Комітет з питань науки і освіти, який я очолюю, і в лютому, і в квітні це питання фундаментально розглядав, проводилися круглі столи. І ми рекомендували, зокрема, Міністерству культури і науки взяти до уваги дуже багато чинників, які, можливо, допомогли сьогодні тим, хто вступає до вищих навчальних закладів, мати рівні умови або більш-менш рівні умови для отримання високоякісної вищої освіти. Бо це головний принцип.
В чому головний принцип зовнішнього тестування? В тому, щоб всі мали рівний доступ до високоякісної вищої освіти.
Тут було багато проблем, тому що попередні уряди: і уряд Єханурова, і уряд Януковича, приймаючи ті чи інші рішення, не до кінця проблеми проводив необхідну психологічну, інформаційну підготовку. І це мало робити Міністерство науки за такий короткий період, це мав робити уряд Юлії Тимошенко, тобто компенсувати всі ці прогалини і проблеми, які могли бути ліквідовані ще в 2005-2006 роках.
Якщо оцінювати загалом цю кампанію, то я думаю, що рішення нашого комітету, наші круглі столи численні у Львові, в Сумах, в Харкові, в Симферополі, я думаю, що уряд, який це питання розглядав, допоміг мінімізувати ось ці ризики і ці проблемні питання, які завжди виникають при реформуванні вищої освіти.
Юлія Жмакіна: Пане Ковтунець, наскільки в «сирому» вигляді взагалі проводився цього року цей експеримент, який вже далі буде, я так розумію, традицією?
Володимир Ковтунець: Для початку треба зазначити, що наша програма працює в кількох напрямках. Ми запрошуємо міжнародних експертів, які допомагають тим, хто готує тестові завдання. Ми працюємо над розробкою законодавчої бази зовнішнього оцінювання. І також забезпечували разом з фондом «Відродження» громадське спостереження за зовнішнім оцінюванням.
І на підставі цього вже можна зробити певні висновки.
Найперша проблема, з якою зіткнулася Україна при запровадженні незалежного зовнішнього оцінювання, то це те, що ніяких досліджень з педагогічних вимірювань, з тестології в СРСР не проводилося. Радянські педагоги досліджували педагогічні ідеї Крупської, Леніна, але не займалися реальними проблемами педагогіки.
Нам все це зараз треба надолужувати, ми мусимо запрошувати зарубіжних експертів і з їхньою допомогою готувати фахівців, які здатні якісно писати тести.
Юлія Жмакіна: Пане Ковтунець, а оцініть цьогорічний цей експеримент на живих людях (в гарному розумінні цього слова).
Володимир Ковтунець: Треба сказати, що ті, хто проводив зовнішнє оцінювання, перш за все Український центр оцінювання якості освіти і його регіональні підрозділи, вони практично зробили неможливе.
Володимир Ковтунець: Ніхто сьогодні не може доказово довести, що були якісь порушення, що був витік інформації, що хтось користувався якимись недозволеними джерелами
Тобто, насправді зроблено надзвичайно велику справу і суспільству, на мій погляд, показано, що метод зовнішнього незалежного оцінювання дозволяє скласти рейтинг тих, хто бажає здобувати освіту за об’єктивними характеристиками за рівнем їхніх знань.
І остаточну крапку поставить не стільки вступна кампанія до вищих навчальних закладів, скільки оцінювання і оцінка кореляції знань студентів в першій сесії з тим результатом, який вони отримали у зовнішньому оцінюванні.
Я скажу, що за підсумками минулого року, коефіцієнт кореляції доволі високий по Київському університету, наприклад. І це значить, що зовнішнє оцінювання об’єктивно оцінює рівень підготовки тих, хто бажає здобути вищу освіту…
Юлія Жмакіна: Спочатку говорили, що конкурсний відбір вступників на перші курси вишів будуть здійснюватися комісіями лише за сертифікатами Українського центру оцінювання якості знань.
Тепер виникає, наприклад, з тією ж Києво-Могилянкою і з Інститутом міжнародних відносин КНУ імені Шевченка, що, виявляється, вони будуть ще вимагати, у них будуть власні якісь конкурси, співбесіди.
Наскільки це чесно, пане Ковтунець?
Володимир Ковтунець: Не чесно, а законно. Законно вони можуть проводити якісь свої олімпіади, вступних випробувань проводити, крім іноземної мови, не мають права вищі навчальні заклади. Це треба чітко сказати, і міністр про це наголошує…
Юлія Жмакіна: От є результати тестування. Будь ласка.
Володимир Ковтунець: Не чесно, а законно. Законно вони можуть проводити якісь свої олімпіади, вступних випробувань проводити, крім іноземної мови, не мають права вищі навчальні заклади
Скажемо, з сумарним балом 400 є 50 осіб, а треба взяти 10. За яким критерієм відібрати? Ось для чого потрібні якісь додаткові умови. Більше вони не мають права нічого робити.
Юлія Жмакіна: Багато експертів кажуть, що вищі учбові заклади і тут придумують собі корупційну стежку, як обійти в принципі рівний, справедливий підхід після проходження тестування.
Володимир Полохало: Незалежне зовнішнє оцінювання - це не для того, щоб корупцію побороти у вищих навчальних закладах, а для того, щоб всі мали доступ до вищої освіти. І в цьому прогресивний хід.
Але чиновники, які цим займаються, вони часто припускаються тих чи інших помилок. І тому Комітет з питань науки і освіти проаналізує вже в червні на своїх комітетських слуханнях підсумки проведення незалежного зовнішнього оцінювання.
Але хочу сказати, що той чи інший вищий навчальний заклад має ту чи іншу автономію.
Я сьогодні спілкувався з в.о. ректора КНУ імені Шевченка, паном Губернським, я хочу сказати, що вони цілком налаштовані на те, щоб сертифікати або те, щоб знання оцінювали, були основним моментом для вступу на ті чи інші факультети.
Володимир Полохало: Незалежне зовнішнє оцінювання - це не для того, щоб корупцію побороти у вищих навчальних закладах, а для того, щоб всі мали доступ до вищої освіти
Юлія Жмакіна: Ви маєте на увазі вищі учбові заклади?
Володимир Полохало: Так.
(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозаписі)