Рим – Зупинити подорожчання продуктів харчування, щоб не допустити подальшого зубожіння і голоду в країнах, які розвиваються, – з таким закликом Організація Об’єднаних Націй звернулася до світових лідерів на конференції у Римі, де обговорюють проблеми продовольчої кризи.
На саміт Продовольчої і сільськогосподарської організації під егідою ООН (FAO) з’їхалися близько сорока голів урядів і держав, а також представники нижчого рівня. Україну представляє заступник міністра агрополітики Валентина Завалевська. Разом із економістами та фахівцями-аграріями вони намагаються виробити спільну стратегію, як приборкати стрімке зростання цін на продукти, зокрема на пшеницю, рис та олію.
Виступаючи на римській конференції, Генеральний секретар ООН Пан Ґі Мун повідомив: «До цієї кризи від голоду потерпали понад 850 мільйонів людей. За підрахунками Світового банку, ця кількість може збільшитися на 100 мільйонів. Найбідніші серед бідних на їжу витрачають дві третини свого прибутку, а то й більше. Ці люди надалі опиняться у дуже скрутній ситуації».
Ціни на харчі сягнули нині найвищого рівня за останні 30 років. На сьогодні найбільшого удару зазнають бідні країни, зокрема, в Африці та Латинській Америці. Низка країн світу відповіла на таку ситуацію масовими страйками, а подекуди і заворушеннями.
Експерти ООН вважають, що через високі ціни на харчі в майбутньому близько 37 країн світу можуть зазнати соціальних катаклізмів. За прогнозами, через 40 років населення планети збільшиться до 9 мільярдів, і тому потреба у продуктах харчування буде удвічі більшою.
Уже тепер однією з причин швидкого подорожчання називають зростання попиту у таких державах, як Індія та Китай. Також не останню роль відіграє висока ціна на нафту, глобальні зміни клімату і активна розробка альтернативних видів енергії.
Із приводу біопалива на конференції та поза її стінами точаться запеклі дискусії. Адже з огляду на дорогу нафту від 20 до 50 відсотків кукурудзи і рапсу переробляють тепер на біопаливо замість того, щоб пускати цю частину врожаю на виробництво продуктів харчування. Такі новації з використання альтернативних видів палива вітають далеко не всі.
Потрібні нові капіталовкладення в сільське господарство
Щоб загальмувати світову гонитву цін, у Римі від ООН лунають пропозиції промислово розвиненим державам збільшити капіталовкладення у найбідніші країни, а саме задля розвитку їхнього агропромислового комплексу.
Один із чільних представників Продовольчої і сільськогосподарської організації при ООН (FAO) Александер Мюллер оголосив про кінцеву мету саміту: «Ми плануємо ухвалити спільну декларацію про негайне і довготермінове зобов’язання щодо інвестицій у сільське господарство. Отож усі разом маємо окреслити план короткострокових, поточних і довготермінових заходів. І цього можна досягти лише міжнародними зусиллями».
Щоб уникнути глобальної катастрофи, Генеральний секретар ООН закликає розвинені країни збільшити виробництво сільгосппродукції. Пан Ґі Мун запропонував розширити це виробництво удвічі, щоб задовольнити попит на харчі.
Виступаючи на римській конференції, Генеральний секретар ООН Пан Ґі Мун повідомив: «До цієї кризи від голоду потерпали понад 850 мільйонів людей. За підрахунками Світового банку, ця кількість може збільшитися на 100 мільйонів. Найбідніші серед бідних на їжу витрачають дві третини свого прибутку, а то й більше. Ці люди надалі опиняться у дуже скрутній ситуації».
Ціни на харчі сягнули нині найвищого рівня за останні 30 років. На сьогодні найбільшого удару зазнають бідні країни, зокрема, в Африці та Латинській Америці. Низка країн світу відповіла на таку ситуацію масовими страйками, а подекуди і заворушеннями.
Експерти ООН вважають, що через високі ціни на харчі в майбутньому близько 37 країн світу можуть зазнати соціальних катаклізмів. За прогнозами, через 40 років населення планети збільшиться до 9 мільярдів, і тому потреба у продуктах харчування буде удвічі більшою.
Уже тепер однією з причин швидкого подорожчання називають зростання попиту у таких державах, як Індія та Китай. Також не останню роль відіграє висока ціна на нафту, глобальні зміни клімату і активна розробка альтернативних видів енергії.
Із приводу біопалива на конференції та поза її стінами точаться запеклі дискусії. Адже з огляду на дорогу нафту від 20 до 50 відсотків кукурудзи і рапсу переробляють тепер на біопаливо замість того, щоб пускати цю частину врожаю на виробництво продуктів харчування. Такі новації з використання альтернативних видів палива вітають далеко не всі.
Потрібні нові капіталовкладення в сільське господарство
Щоб загальмувати світову гонитву цін, у Римі від ООН лунають пропозиції промислово розвиненим державам збільшити капіталовкладення у найбідніші країни, а саме задля розвитку їхнього агропромислового комплексу.
Один із чільних представників Продовольчої і сільськогосподарської організації при ООН (FAO) Александер Мюллер оголосив про кінцеву мету саміту: «Ми плануємо ухвалити спільну декларацію про негайне і довготермінове зобов’язання щодо інвестицій у сільське господарство. Отож усі разом маємо окреслити план короткострокових, поточних і довготермінових заходів. І цього можна досягти лише міжнародними зусиллями».
Щоб уникнути глобальної катастрофи, Генеральний секретар ООН закликає розвинені країни збільшити виробництво сільгосппродукції. Пан Ґі Мун запропонував розширити це виробництво удвічі, щоб задовольнити попит на харчі.