Прага – Об’єктивно оцінити спадщину комунізму на рівні Європейського Союзу закликають учасники міжнародної конференції «Сумління Європи і комунізм», яка розпочалася сьогодні в приміщенні Сенату в столиці Чехії Празі. Учасників зібрання привітав колишній президент Чехії Вацлав Гавел. Уроки минулого обговорюють свідки комуністичних злочинів, депутати Європейського парламенту та фахівці з питань тоталітарної спадщини. У виступах лунають заклики прирівняти комуністичні діяння до злочинів нацизму.
Перед входом до Сенату Чехії просто в очі на вас дивляться десятки жертв комуністичного режиму. Це зображення конкретних людей, які потерпіли від репресій у колишній Чехословаччині. Під кожною постаттю – коротка біографічна довідка.
Ця виставка доводить, наскільки масовими були комуністичні репресії, кажуть учасники конференції. За ґрати потрапляли не лише запеклі опоненти комуністичного режиму, але й партійні активісти, які програли боротьбу за владу, пересічні лікарі і вчителі, священики і селяни, студенти і люди віку їхніх дідів.
Промовляючи до учасників конференції, колишній президент Чехії, сам колишній дисидент Вацлав Гавел наголосив, що ідеології нацизму та комунізму дуже схожі. Різниця полягає у тому, що комуністична ідеологія змогла привабити набагато більше людей, часто інтелектуалів. А компроміси зі злом лише відкривають злу двері, переконаний Вацлав Гавел.
Сьогоднішній день конференції був присвячений жертвам комуністичного режиму. Від їхнього імені першою виступала голова Ради Білоруської Народної Республіки – білоруського уряду в екзилі – Івонка Сурвілла.
«Те, за що я найбільше переживаю, – це не тільки злочини комунізму проти людства загалом, а те, що комунізм став знаряддям у руках звірячого режиму сусідньої держави, те, що він зробив нашому народові, скільки він доклав зусиль, щоб нас стерти з карти цього світу», – сказала Івонка Сурвілла.
Російський журналіст і колишній політв’язень Олександр Подрабінек каже, що нинішня російська влада продовжує тоталітарні традиції минулого. Про це, за його словами, свідчить те, що сьогодні в Росії звужене поле громадянських свобод, передовсім для преси і політичних партій.
«Гадаю, це значною мірою пов’язане з тим, що Росія не усвідомила свого комуністичного минулого, не поставила за ним крапки. Не було засудження цінностей комунізму, і вони продовжують жити і вважаються нормальними», – сказав Радіо Свобода російський журналіст.
Європа не об’єднається, якщо не засудить комунізм
Учасники конференції у вівторок збираються говорити про те, що на рівні Європейського Союзу треба створити дослідницьку установу, яка б систематично вивчала спадщину тоталітарних режимів. Така установа могла би діяти за зразком Інститутів національної пам’яті, які працюють у державах Балтії та Центральної Європи.
Один із організаторів конференції, чеський сенатор Мартин Мейстржік з цього приводу сказав Радіо Свобода: «Поки Західна Європа не зрозуміє, чому ця тема настільки важлива, чому важливо усвідомити, що комунізм є настільки ж злочинною ідеологією, як і нацизм, – доти Європа не буде єдиною».
Також лунає пропозиція проголосити 23 серпня Міжнародним днем жертв тоталітарних режимів (фашизму, нацизму, комунізму). Цього дня був підписаний сумнозвісний пакт Молотова-Рібентроппа, який розділив Європу між двома тоталітарними системами.
Свої вітання учасникам празької конференції прислали президент Франції Ніколя Саркозі, колишня прем’єр Великобританії Марґарет Тетчер та колишній радник із питань національної безпеки Сполучених Штатів Збіґнєв Бжезінський.
Ця виставка доводить, наскільки масовими були комуністичні репресії, кажуть учасники конференції. За ґрати потрапляли не лише запеклі опоненти комуністичного режиму, але й партійні активісти, які програли боротьбу за владу, пересічні лікарі і вчителі, священики і селяни, студенти і люди віку їхніх дідів.
Промовляючи до учасників конференції, колишній президент Чехії, сам колишній дисидент Вацлав Гавел наголосив, що ідеології нацизму та комунізму дуже схожі. Різниця полягає у тому, що комуністична ідеологія змогла привабити набагато більше людей, часто інтелектуалів. А компроміси зі злом лише відкривають злу двері, переконаний Вацлав Гавел.
Сьогоднішній день конференції був присвячений жертвам комуністичного режиму. Від їхнього імені першою виступала голова Ради Білоруської Народної Республіки – білоруського уряду в екзилі – Івонка Сурвілла.
«Те, за що я найбільше переживаю, – це не тільки злочини комунізму проти людства загалом, а те, що комунізм став знаряддям у руках звірячого режиму сусідньої держави, те, що він зробив нашому народові, скільки він доклав зусиль, щоб нас стерти з карти цього світу», – сказала Івонка Сурвілла.
Російський журналіст і колишній політв’язень Олександр Подрабінек каже, що нинішня російська влада продовжує тоталітарні традиції минулого. Про це, за його словами, свідчить те, що сьогодні в Росії звужене поле громадянських свобод, передовсім для преси і політичних партій.
«Гадаю, це значною мірою пов’язане з тим, що Росія не усвідомила свого комуністичного минулого, не поставила за ним крапки. Не було засудження цінностей комунізму, і вони продовжують жити і вважаються нормальними», – сказав Радіо Свобода російський журналіст.
Європа не об’єднається, якщо не засудить комунізм
Учасники конференції у вівторок збираються говорити про те, що на рівні Європейського Союзу треба створити дослідницьку установу, яка б систематично вивчала спадщину тоталітарних режимів. Така установа могла би діяти за зразком Інститутів національної пам’яті, які працюють у державах Балтії та Центральної Європи.
Один із організаторів конференції, чеський сенатор Мартин Мейстржік з цього приводу сказав Радіо Свобода: «Поки Західна Європа не зрозуміє, чому ця тема настільки важлива, чому важливо усвідомити, що комунізм є настільки ж злочинною ідеологією, як і нацизм, – доти Європа не буде єдиною».
Також лунає пропозиція проголосити 23 серпня Міжнародним днем жертв тоталітарних режимів (фашизму, нацизму, комунізму). Цього дня був підписаний сумнозвісний пакт Молотова-Рібентроппа, який розділив Європу між двома тоталітарними системами.
Свої вітання учасникам празької конференції прислали президент Франції Ніколя Саркозі, колишня прем’єр Великобританії Марґарет Тетчер та колишній радник із питань національної безпеки Сполучених Штатів Збіґнєв Бжезінський.