Міжнародна Амністія закликає уряди повернутися до витоків Загальної декларації прав людини. Серед українських проблем правозахисники бачать тортури з боку міліції та знущання над іноземцями з іншим кольором шкіри

Незважаючи на принципи, закладені у Загальній декларації прав людини, влада у багатьох країнах продовжує затуляти рота журналістам та кидає за ґрати своїх політичних опонентів. Це нарешті треба припинити, твердить генеральний секретар Міжнародної Амністії Айрін Кан: «Це 60 річниця Загальної декларації прав людини, тому настав час, щоб уряди вибачилися за шість десятиліть провалів у галузі прав людини і знову зобов’язалися виконати обіцянки, які вони зробили у 1948 році».

Проблемою української влади правозахисники вважають часті повідомлення про тортури в місцях ув’язнення. Вони стурбовані тим, що відповідальні за це залишаються безкарними, а Генеральна прокуратура України не реагує швидко й незалежно на повідомлення про знущання над людьми.

В Україні також небезпечно бути біженцем чи іноземцем з іншим кольором шкіри, вважає Міжнародна Амністія. Внаслідок расистських таких атак минулого року в Україні загинули двоє бангладешців, грузин, кореєць та шукач притулку з Іраку. При цьому офіційної статистики злочинів на расистському ґрунті в Україні немає, а правоохоронці продовжують називати такі випадки хуліганством. Представникам національних меншин та іноземцям, які виглядають інакше, ніж пересічні українці, дістається й від міліції, яка невиправдано часто перевіряє їхні документи.

В Росії проблеми із свободою слова, зростанням ксенофобії, проявами расизму. Правозахисники розчаровані й політикою Європейського Союзу

Оцінюючи становище з правами людини у Росії, Міжнародна Амністія також помічає зростання ксенофобії та проявів расизму. Серйозною проблемою в Росії залишається свобода слова. «Останніми роками ми стали свідками руху Росії до авторитаризму, коли зазнають утисків політичні інакодумці. З’явилися нові обмеження, нові закони, які мають на меті контролювати неурядові організації», – зауважила Айрін Кан і додала, що також засуджує політику Кремля щодо Чечні.

Правозахисники розчаровані й політикою Європейського Союзу. «Європейський Союз подає себе як союз цінностей на основі прав людини, демократії і свободи, але ховає голову у пісок, коли доходить справа до таких питань як незаконне перевезення. За повідомленнями, низка європейських урядів таємно змовилася з ЦРУ і потім вони нічого не зробили, щоб попередити виникнення подібних ситуацій», – каже генеральний секретар Міжнародної Амністії. Айрін Кан мала на увазі скандал, який розгорівся кілька років тому. Тоді представники Європейського парламенту і Ради Європи звинуватили кілька країн Східної Європи у тому, що вони допомагали американським спецслужбам перевозити підозрюваних у тероризмі. Ті, у свою чергу, такі закиди спростовують.

Стосовно Сполучених Штатів, то Міжнародна Амністія очікує, що новий президент цієї країни закриє базу Ґуантанамо й заборонить усі форми тортур. Викликало критику й те, що американці у війні з терором підтримують президента Пакистану. Міжнародна Амністія нагадує, що Первез Мушарраф заарештував «тисячі юристів, журналістів, правозахисників і політиків».