Надія Петрів Ужгород, 16 травня 2008 (RadioSvoboda.Ua) – 18 травня у світі відзначають День музеїв. І лише напередодні цього свята в Україні здебільшого й згадують про те, в якому стані нині музеї та унікальні речі минувшини, котрі в них зберігаються. Зазвичай у музеях немає відповідного обладнання, фондосховища не обладнані спеціальною апаратурою, а в Закарпатті й загалом більше половини експонатів потребують негайної реставрації.
| На першому плані скульптура живописця Адальберта Ерделі "Оголена жінка", яку сьогодні експонують у Закарпатському художньому музеї ім. Й. Бокшая. Через крихкість матеріалу, з якого вона виготовлена, не виключено, що витвір мистецтва показують востаннє... |
«Це дуже велика й страшна проблема, будемо казати, торкається 99 % музеїв України. Мало того, що треба знайти цей експонат, показати людям і зберегти, щоб показати ще й через 100 років. На жаль, цих умов немає, бо є біда з коштами. Дуже великі кошти потрібні, щоб температурні режими у фондосховищах витримувати. Це в десятки разів потрібно збільшити фінансування на ці речі», – зазначив Василь Шеба.
Бракує фахівців
Контролювати стан десятків тисяч картин, ікон, скульптур і ще багатьох речей надзвичайно складно, кажуть директори музеїв. Проблема насамперед у кадровому забезпеченні – спеціалістів за часів Радянського Союзу не готували, а зараз якщо й навчають тонкощам музейної справи, то переважно за спеціальністю такі люди й не працюють – зарплати замалі.
Але Закарпатському художньому музею імені Бокшая пощастило, він має власного реставратора, який щодня оглядає фондосховища. Та все ж є речі, які й відновлювати практично неможливо, каже Людмила Біксей, заступник директора з наукової роботи музею.
«Ми знаємо, що твори з гіпсу, теракоти, сирої неопаленої глини – це ті речі, які кілька разів потрапляють в якісь умови і просто розсипаються. Ось у нас зараз в експозиції маленька скульптура Адальберта Ерделі. Власне він живописець, але зробив дві скульптурки, і ця у стилі Родена – оголена жінка. Але це просто глина! Ця глина має дуже цікаву форму, але ми трусимося над нею, як над маленькою дитинкою», – розповіла Людмила Біксей.
Діють норми 1930-х років
Спеціалісти нарікають, що згідно з нормами 30-х років минулого століття, бо новіших ще не розробили, музейні експонати реставрувати в регіонах не дозволяється. Цю роботу можуть виконувати фахівці лише такої організації як «Київреставрація». Їх через Міністерство культури і запрошують для виконання нагальних робіт. Три роки тому в музеї Бошая таким чином реставрували 8 робіт, план на 2008-2009 роки — лише один експонат із цього музею. Чимало ж речей таких, яких ще за роки існування музеїв ніхто не бачив і за таких умов зберігання та темпів відновлення може ніхто й не побачити.
Начальник управління культури Закарпатської облдержадміністрації Юрій Глеба зазначає: «У музеях України зберігається чимало речей, які характеризують культуру, історію розвитку країни, але через відсутність залів, належної охорони, температурних режимів, їх десятиліттями, якщо не століттями, не показують широкому загалу відвідувачів».
Понад 200 тисяч експонатів нараховується нині в музеях Закарпатської області. За офіційною статистикою, понад 60 відсотків із них потребують негайного реставраційного втручання, більшість приміщень та будівель, в яких вони розташовані, не придатні для зберігання. А про такі тонкощі як контроль за мікрокліматом та утримання спеціальних біологічних режимів у Закарпатті, як і загалом в Україні, музейні працівники майже й не мріють.