Польща, вступаючи до Єврокорпусу, хоче стати активним гравцем на європейській політичній арені

Єва Поштар Варшава, 16 травня 2008 (RadioSvoboda.Ua) – Польща вступає у лави європейських збройних сил, заявив у середу польський міністр оборони Богдан Кліх. Таким чином збройні сили Єврокорпусу, котрий до цих пір творили країни-члени Євросоюзу: Німеччина, Франція, Бельгія, Люксембург та Іспанія — поповниться польськими вояками. Що являє собою Єврокорпус та що спонукало Польщу вступити до цієї європейської військової структури?
Знак збройних сил ЕС Єврокорпус
Європейські збройні сили, названі Єврокорпусом, створені шість років тому за ініціативою Німеччини та Франції. Зараз Єврокорпус нараховує 60 тисяч військовослужбовців. Його осідок міститься у Страсбурзі, де дислокована тисяча вояків. Усі інші перебувають у своїх країнах.

Польське військо відправить до Єврокорпусу три тисячі військових. Єврокорпус є у розпорядженні командування НАТО, він може також виконувати військові місії з доручення ООН, ОБСЄ та Євросоюзу. Вояки Єврокорпусу разом із НАТО проводили військові операції в Афганістані, Косові та Боснії.

Військові експерти переконані у тому, що Єврокорпус не конкуруватиме з НАТО, хоча б тому, що не має розбудованої глобальної структури військових баз та постачання, а також не матиме можливості проводити командування стратегічними силами на глобальному рівні. На думку експертів, Єврокорпус у першу чергу буде корисний для проведення процесу інтегрування національних армій країн-членів Євросоюзу.

Польща сподівається на зміцнення гарантій її безпеки

Міністр оборони Польщі Богдан Кліх заявив: «Приєднання Польщі до Єврокорпусу дасть практичні наслідки для безпеки країни. Це тому, що ... поліпшаться реальні гарантії нашої безпеки».

Міністра Кліха підтримує депутат опозиційної парламентської фракції лівиці, колишній міністр національної оборони Польщі Єжи Шмайдзинський.

Говорячи про причини виникнення Єврокорпусу, Єжи Шмайдзинський сказав: «Тут можемо спостерігати своєрідну специфіку Європейського Союзу. До його складу входять як країни, які виступають за активну політику Євросоюзу у справах оборони та безпеки, так і країни, яким ближча політика нейтралітету. Коли б у лавах ЄС не було різниці у ставленні до цієї проблеми, тоді усі країни-члени Євросоюзу водночас були б членами НАТО, однак деякі зараз не є членами Альянсу».

На думку депутата Єжи Шмайдзинського, створення Єврокорпусу має бути пропозицією для таких країн. Відомо, наприклад, що рішення про використання збройних сил Єврокорпусу ухвалюватимуть лише країни, що входять до його складу, а не увесь Євросоюз або НАТО. Головними плюсами Єврокорпусу мають бути також мобільність та спрощені процедури командування.

Критики Єврокорпусу зауважують, що недоліки у проведенні закордонної військової місії НАТО в Афганістані є доказом того, що країнам ЄС все-таки важко досягти згоди у військових справах.

Представники уряду Дональда Туска стосовно Єврокорпусу заявляють, що головною опорою польської оборонної політики мають бути європейські та євроатлантичні військові структури. Польща зараз хоче зрівноваженого співробітництва з обома організаціями.

Міністр оборони Богдан Кліх наголосив: «Пам''ятаймо також, що НАТО надалі залишається головною опорою нашої безпеки. Однак Європа сама щораз більше нарощує потенційні оборонні можливості. Мається на увазі Євросоюз у цілому, а також двосторонні угоди, що їх укладають головні дійові особи європейської сцени».

На думку оглядачів, вступ Польщі до Єврокорпусу свідчить про те, що зараз Польща хоче стати активнішим гравцем на європейській політичній арені.