Галина Терещук Львів, 15 травня 2008 р. (RadioSvoboda.Ua ) – Рівно 5 років тому розпочалась унікальна експедиція місцями Голодомору. Її ініціювали львівські науковці та духовенство. Без жодної матеріальної підтримки група ентузіастів побувала у сотні українських сіл, які знищив Голодомор 1932-1933 років. Вони встановлювали хрести на місцях масових поховань, відправляли панахиди і вивчали архівні матеріали. Однак нині у рік, який проголошений роком вшанування жертв Голодомору, коли виданий Указ Президента і ухвалений Закон України «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні» учасники експедиції заявляють, що місцева влада, зокрема Львівщини, ігнорує виконання президентських доручень.
| Діти — жертви голоду |
| (фото з архіву ukrinform) |
Учасники експедиції, якою керувала лікар Анна Семенюк, побували в Херсонській, Миколаївській, Одеській, Вінницькій, Кіровоградській, Черкаській, Дніпропетровській, Запорізькій, Луганській, Донецькій, Полтавській, Чернігівській, Житомирській, Київській областях і Криму. Скрізь до них долучались місцеві краєзнавці, допомагали прості люди і монастирські згромадження.
За словами Анни Семенюк, 70% жертв Голодомору становили діти. І підтвердженням цьому є архівні матеріали про шкільництво 1934-1935 років, коли в більшості сіл, які пережили голод, були зачинені школи. Результатом експедиції є численні виступи її учасників у парламенті, в Кабміні, опубліковані статті та інтерв’ю, а ще більше матеріалів у папках. Днями учасники експедиції за власні гроші видали брошуру «Слідами голодоморів і репресій». А це лише 50 сторінок і півтисячний тираж, що аж ніяк не охоплює весь спектр зібраної інформації.
За словами Анни Семенюк, яка є членом державного оргкомітету зі вшанування жертв Голодомору, Львівська обласна адміністрація та львівська мерія ще й досі не зробили список людей, які були переселені з місць Голодомору на Львівщину (а це доручення Президента). Серед тих, хто був переселений, чимало працівників НКВС. На її звернення щодо цього питання чиновники надсилають лише відписки, яких вона має 20.
Заступник голови Львівської ОДА з гуманітарних питань Тарас Батенко тим часом повідомляє, що сьогодні зібрані свідчення людей, які пережили голод, таких близько 1000. Однак серед них більшість працювали в органах НКВД. «Ми зараз матеріали розшифровуємо і передамо в Інститут Національної пам’яті»,– стверджує чиновник.
У 40-х роках у Західну Україну на проживання вислали тисячі працівників НКВС. Чимало з них були з родин, де рідні померли від голоду. У Галичину направляли на роботу фельдшерами і освітянами вихідців із сіл, де був великий голод. У брошурі наведені порівняльні таблиці смертності по селах, матеріали про злодіяння енкаведистів, зроблений аналіз різних архівних даних про жертв репресій.