Віталій Пономарьов Київ, 13 травня 2008 (RadioSvoboda.Ua) – Завзяті суперечки між українцями щодо власної історії частіше за все вщухають, як тільки дискусія переходить до часів козацьких. Приміром, мало в кого викличе відторгнення постать київського шляхтича та козацького полковника Якова Остряниці. 370 років тому він був обраний гетьманом на Запорозькій Січі, розгромив польське військо біля Голтви на Полтавщині і заснував місто Чугуїв на теперішній Харківщині.
Шляхтич із Київщини Яків Острянин командував полком реєстрових козаків у складі польського війська. На початку 1638 року він приєднався до козацького повстання і на Запоріжжі був обраний гетьманом під іменем Яцька Остряниці.
Наприкінці березня військо під командуванням Остряниці вийшло із Січі, частина козаків на чолі з полковником Карпом Скиданом захопила Чигирин, інші на чайках піднялися Дніпром і взяли Кременчук. У квітні військо Остряниці переправилося на лівий берег і зайняло міста Хорол та Голтву.
Незабаром повстання охопило Правобережжя від Умані до Києва і Лівобережжя від Чернігова до Кременчука, так що головнокомандувач польського війська Микола Потоцький писав: «Дуже гультяйство зміцнюється на Задніпров’ї – справді: що хлоп, то козак».
6 травня військо Остряниці завдало поразки армії Потоцького біля Голтви, а у середині місяця козаки взяли Ромни і Миргород. 30 травня повстанці під проводом Нестора Бардаченка захопили Київ і взяли в облогу замок на горі Хоревиці над Подолом.
Заснування Слобожанщини
Однак на світанку 13 червня польська армія несподівано атакувала козацьке військо неподалік містечка Жовніна, де впадає Сула в Дніпро. Близько двадцяти тисяч козаків замкнулися у таборі і упродовж наступних двох місяців витримували облогу польського війська.
Натомість тисяча кінних козаків на чолі з Остряницею прорвалися з табору, переправилися на правий берег Сули і вирушили на Ромни. У серпні козаки Яцька Остряниці вийшли на кордон із Московщиною і з дозволу царя заснували на московському боці кордону, на річці Донець на території нинішньої Харківщини місто Чугуїв.
Наприкінці березня військо під командуванням Остряниці вийшло із Січі, частина козаків на чолі з полковником Карпом Скиданом захопила Чигирин, інші на чайках піднялися Дніпром і взяли Кременчук. У квітні військо Остряниці переправилося на лівий берег і зайняло міста Хорол та Голтву.
Незабаром повстання охопило Правобережжя від Умані до Києва і Лівобережжя від Чернігова до Кременчука, так що головнокомандувач польського війська Микола Потоцький писав: «Дуже гультяйство зміцнюється на Задніпров’ї – справді: що хлоп, то козак».
6 травня військо Остряниці завдало поразки армії Потоцького біля Голтви, а у середині місяця козаки взяли Ромни і Миргород. 30 травня повстанці під проводом Нестора Бардаченка захопили Київ і взяли в облогу замок на горі Хоревиці над Подолом.
Заснування Слобожанщини
Однак на світанку 13 червня польська армія несподівано атакувала козацьке військо неподалік містечка Жовніна, де впадає Сула в Дніпро. Близько двадцяти тисяч козаків замкнулися у таборі і упродовж наступних двох місяців витримували облогу польського війська.
Натомість тисяча кінних козаків на чолі з Остряницею прорвалися з табору, переправилися на правий берег Сули і вирушили на Ромни. У серпні козаки Яцька Остряниці вийшли на кордон із Московщиною і з дозволу царя заснували на московському боці кордону, на річці Донець на території нинішньої Харківщини місто Чугуїв.