Віталій Єреміца Брюссель, 7 травня 2008 (RadioSvoboda.Ua) – Словаччина сьогодні отримала офіційне схвалення Єврокомісії, щоб із наступного року запровадити в обіг європейську грошову одиницю – євро. Словаччина стане 16-ю державою, де будуть спільні європейські гроші. Пересічні словаки тепер мають радіти чи журитися? Зростання цін у країнах Євросоюзу нерідко пов’язують саме з переходом на євро, яке вперше запровадили рівно 10 років тому. Кореспондент Радіо Свобода звернувся за коментарем до речниці відділу економіки та монетарної політики Європейської Комісії Амелії Торрес.
Амелія Торрес: Створення євро не лише виправдало наші сподівання, а й принесло неабиякі плоди. Згадайте: у дев’яностих роках під час дебатів стосовно єдиної євровалюти було чимало скептиків, які казали,що «це не працюватиме» чи «це не триватиме довше від двох років». І от через десять років після створення єдиної монетарної зони ми чітко бачимо результати. Наприклад, інфляція у країнах, що входять до неї, ніколи не була нижчою, як нині. Теперішній ріст цін – це результат світового тиску на вартість енергоносіїв та первинних продуктів. Треба зазначити, що якби ми не мали євро, то відчули б цей стрибок іще сильніше. Простий приклад: із 2002 року ціна на нафту в доларах помножилася на п’ять. Гляньте на ціни бензину на автозаправних станціях країн, що перейшли на євро: з 2002 року вони в 5 разів не зросли. Тож не завжди треба довіряти враженням чи емоціям. Євро – це не лише наш успіх, але й захист від економічних перипетій, що вирують у світі.
Р. С.: Чи пов’язане зростання цін на основні продукти в Європі з переходом на євро?
А. Т.: Я гадаю, що тут основним чинником є «феномен звикання» до нових грошей. Нагадаю: як у 1950-х роках у Франції пройшла грошова реформа, то люди ще десятиліттями все рахували у колишніх «старих» франках. До того ж, люди мають схильність порівнювати ціни теперішні та колишні. Ми говоримо про ціну чашки кави «тепер» і «колись», але ніколи не думаємо, що навіть за умови, коли інфляція перебуває на низькому рівні, ціни все одно ростуть. Євро в цьому разі стало своєрідним «цапом-відбувайлом», на якого в деяких країнах списують усі економічні невдачі чи слабке зростання. Це несправедливо. Євро – звичайний інструмент розрахунку. Воно не має властивості підіймати ціни, тож причину треба шукати в іншому, а не за звичкою списувати все на євро.
Р. С.: Тож, на Вашу думку, не слід боятися, що приєднання нових країн до зони євро може там спровокувати зростання цін?
А. Т.: Досвід одинадцяти країн, що перейшли на євро, свідчить про протилежне: середній рівень річної інфляції тут 0,2 відсотка. Тобто, якщо взяти кошик продуктів вартістю 100 євро, то через рік він коштуватиме на 2 євро більше. І це зростання могло б бути значнішим, якби не було єдиної європейської валюти. Натомість треба бути уважним у час переходу на нові гроші. Наприклад, у Словаччині, що приєднається до монетарного союзу наступного року, треба буде ретельно контролювати перехід цін на євро. Це допоможе вселити впевненість споживачам та примусить торгівців поводитися чесно. Необхідно створити кодекс чесної поведінки у торгівлі, що має бути підписаний кожним підприємцем. Чи вивішувати наклейки на кшталт: «Тут поважають чесні ціни». Повторюю, що нині ми переживаємо велике зростання цін у глобальному вимірі, до якого євро має дуже віддалений стосунок. Сподіваємося, що наприкінці року цей процес урегулюється.