Марія Щур Прага, 29 квітня 2008 (RadioSvoboda.Ua) – Протягом трьох днів, починаючи з суботи, білоруський сайт Радіо Свобода та кілька інших свободівських сайтів зазнали кібернетичного нападу. Відмова у послузі, або DOS (Denial of Service), за англійською абревіатурою, означає, що на сайт надсилається така кількість запитів, що його робота поступово уповільнюється, а потім блокується повністю. На думку директора Білоруської редакції, це була спроба завадити поширенню інформації з незалежної платформи у важливий час. Адже це були дні, коли відзначали чергову, вже 22-у, річницю Чорнобильської трагедії. У такі дні традиційно відбуваються протести опозиції.
Але це лише останній з прикладів використання інтернету з політичною метою.
Найбільш резонансний випадок стався рівно рік тому в Естонії, коли велика кількість анонімних комп''ютерних мереж упродовж кількох тижнів блокувала роботу естонського уряду, банків, медіа-компаній та інших установ.
Естонський уряд звинуватив тоді Кремль
Естонія була першою країною, яка піддалася скоординованому нападу на рівні цілої країни. Естонський уряд звинуватив тоді Кремль у тому, що той закликав до електронного нападу на Естонію у відповідь на рішення уряду перенести пам’ятник радянським солдатам з центру міста на цвинтар.
Тоді влада Естонії вперше усвідомила, наскільки вразлива може бути країна, де все, від заповнення податкової декларації до замовлення квитків і оплати рахунків, відбувається в інтернеті.
Пеетер Марвет, один із провідних експертів з інформаційних технологій, у розмові з Радіо Свобода звертає увагу на те, що компанія Skype, яка тепер коштує десятки мільйонів доларів і надає послуги з безкоштовного телефонного зв’язку мільйонам користувачів по цілому світу, народилася в Таллінні. Він сам навіть за каву розплачується кредитною карткою.
Тому, коли рахунки сотень тисяч естонців були заблоковані у найбільшому банку країни, Hansapank, вони не могли купити навіть найнеобхідніше. Керівник центру державних інформаційних систем Гіллар Аарелайд каже, що на піку атак 10 та 15 травня Естонія втратила 50% «хліба, молока та бензину» під час перших 90 хвилин атаки, і 75% упродовж наступних 5 хвилин.
Чи має НАТО займатися електронною безпекою?
Через життєву важливість інтернету для країни Естонія не стала чекати повторення нападу і поставила це питання перед партнерами по НАТО, членом якого Естонія є з 2004 року. Міністр оборони Естонії Яаак Аавіксоо заявив тоді, що «кібер-атака» була загрозою національній безпеці країни.
Хоча Естонія і звинуватила Кремль у підбурюванні до електронного нападу, довести, що за цим стоїть російський уряд, майже неможливо. Природа кібернетичних війн полягає у тому, що мільйони комп’ютерів у різних частинах світу можуть бути вражені вірусом, який потрапляє на них без відома їхніх власників. Через це НАТО прохолодно поставилося до ідеї, що захист електронних мереж – це те, чим країни мають займатися на рівні Альянсу. На нещодавньому саміті в Бухаресті Північноатлантичний альянс зробив крок назустріч. Він заявив, що надаватиме допомогу країнам, що зазнали нападу, але захист їхніх електронних мереж має залишатися їхньою внутрішньою справою.
Естонія виявилася «занадто ефективною»
Один вищий посадовець Альянсу в розмові з Радіо Свобода сказав, що відповідь самої Естонії на напад була такою ефективною, що відпала необхідність у колективних діях. Він сказав, що комп’ютерні експерти, яких Естонія зібрала на пораду, навчилися «майже стільки ж» від естонців, скільки дали корисних порад. Як зазначив Генеральний секретар НАТО Яап де Гооп Схефер, Естонія є найбільш розвинутою країною НАТО щодо інформаційних технологій.
Він натякнув, що Естонія мала б очолити зусилля Альянсу у захисті свого інформаційного простору. Очікується, що вже цього місяця Центр кібернетичного захисту відкриється в Таллінні.
Кібер-атаки можуть стати загрозою і для інших країн
Хоча розмови про необхідність спільної програми дій у випаду кібернетичного нападу, ще не оформилися в натовських документах, представники Альянсу усвідомлюють проблему.
Виступаючи на брифінгу для журналістів, один із генералів НАТО, який працює над захистом даних, сказав, що Альянс, згідно зі своїми статутними документами, має захищати стабільність, процвітання, свободу та спільні цінності Альянсу. «А масштабна кібер-атака може становити загрозу для них», – сказав генерал. Його думку поділяє і Генеральний секретар НАТО, Яап де Гооп Схефер, який зараховує кібер-атаки до «загроз 21 століття» для всього Альянсу.
Матеріали до теми:
Білоруська Свобода обернула атаку хакерів на свою користь На інтернет-сайти Радіо Свобода вчинили кібератаку
Найбільш резонансний випадок стався рівно рік тому в Естонії, коли велика кількість анонімних комп''ютерних мереж упродовж кількох тижнів блокувала роботу естонського уряду, банків, медіа-компаній та інших установ.
Естонський уряд звинуватив тоді Кремль
Естонія була першою країною, яка піддалася скоординованому нападу на рівні цілої країни. Естонський уряд звинуватив тоді Кремль у тому, що той закликав до електронного нападу на Естонію у відповідь на рішення уряду перенести пам’ятник радянським солдатам з центру міста на цвинтар.
Тоді влада Естонії вперше усвідомила, наскільки вразлива може бути країна, де все, від заповнення податкової декларації до замовлення квитків і оплати рахунків, відбувається в інтернеті.
Пеетер Марвет, один із провідних експертів з інформаційних технологій, у розмові з Радіо Свобода звертає увагу на те, що компанія Skype, яка тепер коштує десятки мільйонів доларів і надає послуги з безкоштовного телефонного зв’язку мільйонам користувачів по цілому світу, народилася в Таллінні. Він сам навіть за каву розплачується кредитною карткою.
Тому, коли рахунки сотень тисяч естонців були заблоковані у найбільшому банку країни, Hansapank, вони не могли купити навіть найнеобхідніше. Керівник центру державних інформаційних систем Гіллар Аарелайд каже, що на піку атак 10 та 15 травня Естонія втратила 50% «хліба, молока та бензину» під час перших 90 хвилин атаки, і 75% упродовж наступних 5 хвилин.
Чи має НАТО займатися електронною безпекою?
Через життєву важливість інтернету для країни Естонія не стала чекати повторення нападу і поставила це питання перед партнерами по НАТО, членом якого Естонія є з 2004 року. Міністр оборони Естонії Яаак Аавіксоо заявив тоді, що «кібер-атака» була загрозою національній безпеці країни.
Хоча Естонія і звинуватила Кремль у підбурюванні до електронного нападу, довести, що за цим стоїть російський уряд, майже неможливо. Природа кібернетичних війн полягає у тому, що мільйони комп’ютерів у різних частинах світу можуть бути вражені вірусом, який потрапляє на них без відома їхніх власників. Через це НАТО прохолодно поставилося до ідеї, що захист електронних мереж – це те, чим країни мають займатися на рівні Альянсу. На нещодавньому саміті в Бухаресті Північноатлантичний альянс зробив крок назустріч. Він заявив, що надаватиме допомогу країнам, що зазнали нападу, але захист їхніх електронних мереж має залишатися їхньою внутрішньою справою.
Естонія виявилася «занадто ефективною»
Один вищий посадовець Альянсу в розмові з Радіо Свобода сказав, що відповідь самої Естонії на напад була такою ефективною, що відпала необхідність у колективних діях. Він сказав, що комп’ютерні експерти, яких Естонія зібрала на пораду, навчилися «майже стільки ж» від естонців, скільки дали корисних порад. Як зазначив Генеральний секретар НАТО Яап де Гооп Схефер, Естонія є найбільш розвинутою країною НАТО щодо інформаційних технологій.
Він натякнув, що Естонія мала б очолити зусилля Альянсу у захисті свого інформаційного простору. Очікується, що вже цього місяця Центр кібернетичного захисту відкриється в Таллінні.
Кібер-атаки можуть стати загрозою і для інших країн
Хоча розмови про необхідність спільної програми дій у випаду кібернетичного нападу, ще не оформилися в натовських документах, представники Альянсу усвідомлюють проблему.
Виступаючи на брифінгу для журналістів, один із генералів НАТО, який працює над захистом даних, сказав, що Альянс, згідно зі своїми статутними документами, має захищати стабільність, процвітання, свободу та спільні цінності Альянсу. «А масштабна кібер-атака може становити загрозу для них», – сказав генерал. Його думку поділяє і Генеральний секретар НАТО, Яап де Гооп Схефер, який зараховує кібер-атаки до «загроз 21 століття» для всього Альянсу.
Матеріали до теми:
Білоруська Свобода обернула атаку хакерів на свою користь На інтернет-сайти Радіо Свобода вчинили кібератаку