Сергій Драчук Прага, 25 квітня 2008 (RadіoSvoboda.ua) – Уряд Китаю погодився зустрітися з представником Далай-лами, повідомило державне агентство новин Китаю Сіньхуа. Цей крок свідчить про зміну політики Пекіна, який дотепер відмовлявся від таких переговорів із тибетським духовним лідером, якого Китай звинувачує в організації нещодавніх заворушень у Тибеті.
| Духовний лідер тибетців Далай-Лама |
Речник тибетського духовного лідера в вигнанні Тензін Такла відразу привітав повідомлення з Пекіна як «крок у правильному напрямку». За його словами, тільки особисті зустрічі між двома сторонами можуть привести до вирішення тибетського питання.
Дотепер Пекін заявляв, що піде на переговори з Далай-ламою тільки в тому разі, якщо той відмовиться від ідеї незалежності Тибету й відкине насильство.
При цьому досі в Пекіні відкидали заяви Далай-лами якраз про це, заявляючи, що вони «нещирі».
Далай-лама хоче для Тибету лише автономії, захисту культури і свободи слова
Далай-лама ж не стомлюється знову й знову нагадувати, в чому полягають його прагнення.
«Я просто повторю, що, по-перше, ми не проти Китаю. Ми також стоїмо на позиції, що Тибет має залишитися частиною Китайської Народної Республіки, бо з погляду матеріального розвитку це принесе нам більші вигоди», – заявив тибетський лідер цього місяця.
Але матеріальним добробутом вимірюється не все: «Щоб забезпечити справжнє збереження унікальної культурної спадщини Тибету, буддизму й так далі, Тибет повинен також мати реальну автономію».
Далай-лама звернув увагу й на проблеми: «Власне, однією причиною неспокоїв у Тибеті є відсутність там свободи слова. Це таки проблема. Тому ми свідомо й послідовно виступаємо за розвиток демократії, свободи слова, свободи думки».
Водночас Далай-лама знову наголосив, що він проти будь-якого насильства, і нагадав свою незмінну позицію: якщо насильство в Тибеті триватиме, він піде в відставку як духовний лідер тибетців.
Допоміг міжнародний тиск?
Відтоді, як минулого місяця в Тибетському автономному регіоні Китаю спалахнули заворушення й поширилися й на інші китайські провінції, де живуть тибетці, Пекін опинився під міжнародним тиском із вимогами почати переговори з Далай-ламою.
Придушення цих демонстрацій за незалежність Тибету, які переросли в заворушення, викликало протести проти політики Китаю в цьому регіоні.
Як стверджують тибетці в вигнанні, внаслідок цього придушення загинуло понад 150 осіб. Китай же заявляє, що загинуло близько 20 осіб, і то від рук демонстрантів, а не китайських силових структур.
Ці протести супроводжують шлях естафети Олімпійського вогню цьогорічних літніх Олімпійських ігор у Пекіні.
Нинішнє оголошення з Пекіна надійшло через кілька годин по тому, як голова Європейської Комісії Жозе Мануель Баррозу під час візиту до Китаю провів переговори з керівництвом цієї країни й заявив після них, що сподівається на швидкі «позитивні зміни» в тибетському питанні.
Війська комуністичного Китаю вторглися до Тибету 1950 року – доти Тибет був незалежною державою. Наступного року Пекін офіційно анексував Тибет, приєднавши його до Китаю. Після придушення невдалого повстання проти китайської влади в Тибеті Далай-лама й чимало тибетців утекли 1959 року до вигнання до Індії й інших країн.
Матеріали до теми:
Індійці закрили Делі для Олімпійського вогню Олімпійський вогонь, що завжди був символом взаємоповаги між народами, став об’єктом для дисидентів Подорож Олімпійського вогню світом перетворюється на битву за права Тибету