Сергій Драчук Уряд Китаю погодився зустрітися з представником Далай-лами, повідомило державне агентство новин Китаю Сіньхуа. Цей крок свідчить про зміну політики Пекіна, який дотепер відмовлявся від таких переговорів із тибетським духовним лідером, якого Китай звинувачує в організації нещодавніх заворушень у Тибеті.
Прага, 25 квітня 2008 (RadіoSvoboda.ua) – Уряд Китаю погодився зустрітися з представником Далай-лами, повідомило державне агентство новин Китаю Сіньхуа. Цей крок свідчить про зміну політики Пекіна, який дотепер відмовлявся від таких переговорів із тибетським духовним лідером, якого Китай звинувачує в організації нещодавніх заворушень у Тибеті.
За повідомленням агентства Сіньхуа, у зв’язку з неодноразовими проханнями Далай-лами «відповідний орган центрального уряду (Китаю) наступними днями зв’яжеться з особистим представником Далай-лами і проведе з ним консультації».
Речник тибетського духовного лідера в вигнанні Тензін Такла відразу привітав повідомлення з Пекіна як «крок у правильному напрямку». За його словами, тільки особисті зустрічі між двома сторонами можуть привести до вирішення тибетського питання.
Дотепер Пекін заявляв, що піде на переговори з Далай-ламою тільки в тому разі, якщо той відмовиться від ідеї незалежності Тибету й відкине насильство.
При цьому досі в Пекіні відкидали заяви Далай-лами якраз про це, заявляючи, що вони «нещирі».
Далай-лама хоче для Тибету лише автономії, захисту культури і свободи слова
Далай-лама ж не стомлюється знову й знову нагадувати, в чому полягають його прагнення.
«Я просто повторю, що, по-перше, ми не проти Китаю. Ми також стоїмо на позиції, що Тибет має залишитися частиною Китайської Народної Республіки, бо з погляду матеріального розвитку це принесе нам більші вигоди», – заявив тибетський лідер цього місяця.
Але матеріальним добробутом вимірюється не все: «Щоб забезпечити справжнє збереження унікальної культурної спадщини Тибету, буддизму й так далі, Тибет повинен також мати реальну автономію».
Далай-лама звернув увагу й на проблеми: «Власне, однією причиною неспокоїв у Тибеті є відсутність там свободи слова. Це таки проблема. Тому ми свідомо й послідовно виступаємо за розвиток демократії, свободи слова, свободи думки».
Водночас Далай-лама знову наголосив, що він проти будь-якого насильства, і нагадав свою незмінну позицію: якщо насильство в Тибеті триватиме, він піде в відставку як духовний лідер тибетців.
Допоміг міжнародний тиск?
Відтоді, як минулого місяця в Тибетському автономному регіоні Китаю спалахнули заворушення й поширилися й на інші китайські провінції, де живуть тибетці, Пекін опинився під міжнародним тиском із вимогами почати переговори з Далай-ламою.
Придушення цих демонстрацій за незалежність Тибету, які переросли в заворушення, викликало протести проти політики Китаю в цьому регіоні.
Як стверджують тибетці в вигнанні, внаслідок цього придушення загинуло понад 150 осіб. Китай же заявляє, що загинуло близько 20 осіб, і то від рук демонстрантів, а не китайських силових структур.
Ці протести супроводжують шлях естафети Олімпійського вогню цьогорічних літніх Олімпійських ігор у Пекіні.
Нинішнє оголошення з Пекіна надійшло через кілька годин по тому, як голова Європейської Комісії Жозе Мануель Баррозу під час візиту до Китаю провів переговори з керівництвом цієї країни й заявив після них, що сподівається на швидкі «позитивні зміни» в тибетському питанні.
Війська комуністичного Китаю вторглися до Тибету 1950 року – доти Тибет був незалежною державою. Наступного року Пекін офіційно анексував Тибет, приєднавши його до Китаю. Після придушення невдалого повстання проти китайської влади в Тибеті Далай-лама й чимало тибетців утекли 1959 року до вигнання до Індії й інших країн.
Матеріали до теми:
Індійці закрили Делі для Олімпійського вогню Олімпійський вогонь, що завжди був символом взаємоповаги між народами, став об’єктом для дисидентів Подорож Олімпійського вогню світом перетворюється на битву за права Тибету
Речник тибетського духовного лідера в вигнанні Тензін Такла відразу привітав повідомлення з Пекіна як «крок у правильному напрямку». За його словами, тільки особисті зустрічі між двома сторонами можуть привести до вирішення тибетського питання.
Дотепер Пекін заявляв, що піде на переговори з Далай-ламою тільки в тому разі, якщо той відмовиться від ідеї незалежності Тибету й відкине насильство.
При цьому досі в Пекіні відкидали заяви Далай-лами якраз про це, заявляючи, що вони «нещирі».
Далай-лама хоче для Тибету лише автономії, захисту культури і свободи слова
Далай-лама ж не стомлюється знову й знову нагадувати, в чому полягають його прагнення.
«Я просто повторю, що, по-перше, ми не проти Китаю. Ми також стоїмо на позиції, що Тибет має залишитися частиною Китайської Народної Республіки, бо з погляду матеріального розвитку це принесе нам більші вигоди», – заявив тибетський лідер цього місяця.
Але матеріальним добробутом вимірюється не все: «Щоб забезпечити справжнє збереження унікальної культурної спадщини Тибету, буддизму й так далі, Тибет повинен також мати реальну автономію».
Далай-лама звернув увагу й на проблеми: «Власне, однією причиною неспокоїв у Тибеті є відсутність там свободи слова. Це таки проблема. Тому ми свідомо й послідовно виступаємо за розвиток демократії, свободи слова, свободи думки».
Водночас Далай-лама знову наголосив, що він проти будь-якого насильства, і нагадав свою незмінну позицію: якщо насильство в Тибеті триватиме, він піде в відставку як духовний лідер тибетців.
Допоміг міжнародний тиск?
Відтоді, як минулого місяця в Тибетському автономному регіоні Китаю спалахнули заворушення й поширилися й на інші китайські провінції, де живуть тибетці, Пекін опинився під міжнародним тиском із вимогами почати переговори з Далай-ламою.
Придушення цих демонстрацій за незалежність Тибету, які переросли в заворушення, викликало протести проти політики Китаю в цьому регіоні.
Як стверджують тибетці в вигнанні, внаслідок цього придушення загинуло понад 150 осіб. Китай же заявляє, що загинуло близько 20 осіб, і то від рук демонстрантів, а не китайських силових структур.
Ці протести супроводжують шлях естафети Олімпійського вогню цьогорічних літніх Олімпійських ігор у Пекіні.
Нинішнє оголошення з Пекіна надійшло через кілька годин по тому, як голова Європейської Комісії Жозе Мануель Баррозу під час візиту до Китаю провів переговори з керівництвом цієї країни й заявив після них, що сподівається на швидкі «позитивні зміни» в тибетському питанні.
Війська комуністичного Китаю вторглися до Тибету 1950 року – доти Тибет був незалежною державою. Наступного року Пекін офіційно анексував Тибет, приєднавши його до Китаю. Після придушення невдалого повстання проти китайської влади в Тибеті Далай-лама й чимало тибетців утекли 1959 року до вигнання до Індії й інших країн.
Матеріали до теми:
Індійці закрили Делі для Олімпійського вогню Олімпійський вогонь, що завжди був символом взаємоповаги між народами, став об’єктом для дисидентів Подорож Олімпійського вогню світом перетворюється на битву за права Тибету