Галина Добош Івано-Франківськ, 24 квітня 2008 (RadioSvoboda.Ua) – Деякі політичні партії і громадські організації Івано-Франківщини написали звернення до Президента України щодо повернення в паспорті графи «національність». Таке ж звернення, вже від обласної ради планують ухвалити депутати на найближчій сесії. Це може викликати певне протистояння, прогнозують експерти.
Звернення до Президента України про повернення в паспорті графи «національність» написали керівники обласних організацій Української консервативної партії і Всеукраїнського товариства «Просвіта». Українці «вимиваються» – це основний аргумент. Їх підтримала постійна комісія обласної ради з питань інформаційної політики, діяльності ЗМІ та свободи слова.
За словами голови цієї комісії Ольги Бабій, «титульна нація має право бути записана титульним рядком у головному документі». Вона наголошує, що причина глибша, бо забуваємо, чи не хочемо пам’ятати, чиїх батьків ми діти: «У сучасних свідоцтвах про народження дитини не пишеться національність ні батька, ні матері. Та що це за перекотиполе таке? Що це за безбатченки такі?»
Поважати за порядність, а не за національність
Чи повинні діти вибирати національність, якщо народжені у змішаних родинах? – запитує голова Івано-Франківської міської громадської організації «Російський культурний центр» Любов Зоріна, яка проти графи «національність» у паспорті. Вона вважає, що цей документ має бути надзвичайно скороченим, тільки основна інформація. А відмітка у паспорті не впливає на силу любові до своєї країни.
«Національність людина сама ідентифікує. Вона підтримує свої корені, вона має мати свою мову рідну, в той же час і інші мови знати прекрасно. І це абсолютно меншовартості не буде ніякої. Ми повинні самі себе ідентифікувати, щоб нас поважали за чесність, порядність, відповідальність, любов до своєї землі», – зазначає Любов Зоріна.
Місцеві комуністи – рідкісний збіг поглядів, хоча й не ідеологічний – теж за відновлення графи «національність». За словами першого секретаря обкому КПУ Михайла Стули, її і не треба було скасовувати.
«У радянському паспорті було громадянство, ніхто не приховував, якої він національності. До речі, не комуністи виносили цю пропозицію у Верховній Раді, а саме демократи. Чого ми маємо боятися, якої ми національності – чи українець, чи росіянин, чи єврей?», – зауважив Михайло Стула.
Чи буде практичний результат?
Більше користі було б від мільйонних тиражів DVD-дисків із українськими фільмами чи підтримки книговидавництва, ніж від таких дискусій, вважає голова правління Галицького історико-політологічного центру кандидат історичних наук Сергій Адамович. Це може викликати хіба додаткові кошти на виготовлення нових паспортів та дивіденди різним політичним силам, які стабілізуватимуть (але не збільшуватимуть) свій електорат. А ще – невдоволення представників нацменшин.
«Сьогодні це не є першочерговим завданням. По-перше, введення цієї графи може нас відкинути від європейського законодавства, якщо ми хочемо туди інтегруватись. По-друге, є багато росіян, людей інших національностей, які можуть бути значно більшими українцями, ніж етнічні українці. Якщо буде ця графа, вони можуть трактувати себе як другий сорт. Не бачу практичного результату. І третє: якщо мислити категоріями загальноукраїнськими, то це добрий ґрунт для політичних сил, які використають це», – каже Сергій Адамович.
На наступну сесію обласної ради готують текст звернення до Президента України, Верховної Ради, Кабінету Міністрів та РНБО з вимогою повернути графу «національність» у паспорті.
За словами голови цієї комісії Ольги Бабій, «титульна нація має право бути записана титульним рядком у головному документі». Вона наголошує, що причина глибша, бо забуваємо, чи не хочемо пам’ятати, чиїх батьків ми діти: «У сучасних свідоцтвах про народження дитини не пишеться національність ні батька, ні матері. Та що це за перекотиполе таке? Що це за безбатченки такі?»
Поважати за порядність, а не за національність
Чи повинні діти вибирати національність, якщо народжені у змішаних родинах? – запитує голова Івано-Франківської міської громадської організації «Російський культурний центр» Любов Зоріна, яка проти графи «національність» у паспорті. Вона вважає, що цей документ має бути надзвичайно скороченим, тільки основна інформація. А відмітка у паспорті не впливає на силу любові до своєї країни.
«Національність людина сама ідентифікує. Вона підтримує свої корені, вона має мати свою мову рідну, в той же час і інші мови знати прекрасно. І це абсолютно меншовартості не буде ніякої. Ми повинні самі себе ідентифікувати, щоб нас поважали за чесність, порядність, відповідальність, любов до своєї землі», – зазначає Любов Зоріна.
Місцеві комуністи – рідкісний збіг поглядів, хоча й не ідеологічний – теж за відновлення графи «національність». За словами першого секретаря обкому КПУ Михайла Стули, її і не треба було скасовувати.
«У радянському паспорті було громадянство, ніхто не приховував, якої він національності. До речі, не комуністи виносили цю пропозицію у Верховній Раді, а саме демократи. Чого ми маємо боятися, якої ми національності – чи українець, чи росіянин, чи єврей?», – зауважив Михайло Стула.
Чи буде практичний результат?
Більше користі було б від мільйонних тиражів DVD-дисків із українськими фільмами чи підтримки книговидавництва, ніж від таких дискусій, вважає голова правління Галицького історико-політологічного центру кандидат історичних наук Сергій Адамович. Це може викликати хіба додаткові кошти на виготовлення нових паспортів та дивіденди різним політичним силам, які стабілізуватимуть (але не збільшуватимуть) свій електорат. А ще – невдоволення представників нацменшин.
«Сьогодні це не є першочерговим завданням. По-перше, введення цієї графи може нас відкинути від європейського законодавства, якщо ми хочемо туди інтегруватись. По-друге, є багато росіян, людей інших національностей, які можуть бути значно більшими українцями, ніж етнічні українці. Якщо буде ця графа, вони можуть трактувати себе як другий сорт. Не бачу практичного результату. І третє: якщо мислити категоріями загальноукраїнськими, то це добрий ґрунт для політичних сил, які використають це», – каже Сергій Адамович.
На наступну сесію обласної ради готують текст звернення до Президента України, Верховної Ради, Кабінету Міністрів та РНБО з вимогою повернути графу «національність» у паспорті.